22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка - педагогам-дошкільникам

alt

Пропонуємо ознайомитись з оглядом статті Наталії Гавриш «Інтегроване заняття: робота над помилками» (Гавриш Н. Інтегроване заняття: робота над помилками [Текст]: метод. кухня / Наталія Гавриш // Дошкільне виховання. – 2018. - № 7. - С. 8 - 13).

 

 

 

 

Інтегровані заняття вже міцно увійшли в практику роботи дитсадків. Попри це у педагогів досі чимало запитань щодо їх планування та організації. Сподіваємося, подана стаття допоможе педагогам-дошкільникам краще усвідомити сучасні вимоги, уникнути найтиповіших помилок у розробленні занять і зробити кожне з них цікавим, зрозумілим і ефективним.

Реалізуючи принцип інтеграції (один з провідних у забезпеченні змісту й процесу дошкільної освіти), наголошуємо на доцільності для загально групової організації саме інтегрованих занять.. Адже їхня мета полягає полягає у збагаченні життєвого та пінавального досвіду дітей.

На думку автора, головне на інтегрованому занятті - не навчання нового, а «проживання» в міжособистісному спілкування, різних видах активності раніше набутих дітьми знань і вмінь. Саме тому в процесі інтегрованого заняття мають домінувати під групові форми роботи з центрацією не на вихователі, а на командній взаємодії, на розв’язані озвученої дітям проблеми, завдання. Але щоб почуватися комфортно в процесі інтегрованого заняття, діти мають бути підготовлені: вони повинні орієнтуватися в темі, мати базові знання та вміння, бути готовим домовлятися, узгоджувати свої дії.

Для предметного заняття доцільно обирати індивідуальну (1-2 дитини) або індивідуально-підгрупову (від 3-4 до 6-8) форми роботи, з огляду  на істотні індивідуальні відмінності в розвитку і підготовленості дошкільнят. Мета такого заняття полягає насамперед в опануванні дітьми певних практичних умінь і навичок (рахувати, порівнювати, вимірювати, ліпити тощо) на основі елементарного пояснення, що забезпечує засвоєння відповідних уявлень і знань.

Індивідуальний формат заняття дає змогу педагогу «дійти» до кожного, вчасно пояснити, підтримати, надати зразок дій, максимально враховуючи специфічні особливості певної дитини. Конкретність завдання  (воно має бути єдиним і абсолютно чітко визначеним) зумовлює простоту структурної організації такого заняття та його короткий термін. Отже, вихователь, плануючи лише одне індивідуальне заняття протягом дня, легко реалізує його з кожним вихованцем.

Автор резюмує: необхідно зберегти обидва названі типи заняття - предметне й інтегроване, оскільки вони взаємно доповнюють одне одного і є взаємозалежними.

Скільки часу має тривати заняття?

Індивідуальний формат предметного заняття, зрозуміло, передбачає невелику його тривалість - не більше 5-8 хвилин. Саме стільки часу достатньо для того, щоб озвучити завдання, обговорити деталі його виконання, а за потреби показати зразок дії та дати малятам можливість повправлятися в її самостійному виконанні.

Натомість інтегроване заняття з його сукупністю завдань і видів активності дітей не вписується в традиційні часові рамки і може тривати навіть до години (залежно від віку і з урахуванням працездатності, активності та інтересу дітей).

Автор описує методику (за її словами «методичну кухню») розробки інтегрованого заняття у рубриці «Розробляємо заняття». Як зразок чітко структурованого заняття, який кожен може реалізувати, розкрити по-своєму, подає план-конспект інтегрованого заняття  з пріоритетом мовленнєвої діяльності «Зимові слова». 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: