5 травня – 175 років від дня народження Генрика Сенкевича [повне ім’я – Генрик Адам Александр Піус Сенкевич (1846–1916)], польського письменника білорусько-татарського походження, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1905); 100 років від дня народження Артура Леонарда Шавлова (1921–1999), американського фізика, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики (1981); 90 років від дня народження Миколи Кіндратовича Кондратюка (1931–2006), українського співака, педагога, музично-громадського діяча; 6 травня – День великомученика Георгія Побідоносця (Юрія Змієборця, Георгія Переможця); День піхоти; 150 років від дня народження Опанаса Івановича Завадського (1871 – після 1910), українського хормейстера, педагога; 100 років від дня народження Олександри Федорівни Селюченко (1921–1987), української майстрині художньої кераміки; 80 років від дня народження Володимира Павловича Небоженка (1941), українського скульптора; 7 травня – 180 років від дня народження Бориса Станіславовича Познанського (1841–1906), українського письменника, етнографа, громадського діяча; 160 років від дня народження Рабіндраната Тагора [Робіндронатх Тхакур (1861–1941)], індійського та бенгальського поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1913) ; 80 років від дня народження Олексія Васильовича Кожекова (1941), українського живописця, монументаліста, графіка; 8 травня – 8–9 Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни; День пам’яті та примирення; Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця’ Всесвітній день мігруючих птахів; 100 років від дня народження Миколи Федоровича Козловського (1921–1996), українського фотохудожника, педагога; 80 років від дня народження Олександра Вікторовича Бузилевича (1941–2018), українського кінооператора; 9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги); День матері’;150 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка (1871–1926), українського фольклориста, етнографа, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, громадсько-культурного діяча; 110 років від дня народження Мирослава Никифоровича Григоріїва (1911– 2000), українського художника-графіка, журналіста (США); 10 травня – 100 років від дня народження Юрія Павловича Жбакова (1921–1999), українського актора театру та кіно; 100 років від дня народження Михайла Ілліча Кривенка (1921–2008), українського живописця; 11 травня – 130 років від дня народження Льва Миколайовича Делоне (1891–1969), українського ботаніка, цитолога, генетика, селекціонера; 12 травня – 90 років від дня народження Юрія Олексійовича Луціва (1931), українського диригента, педагога; 13 травня – 100 років від дня народження Йосипа Йосиповича Корби (1921–1988), українського актора, режисера, громадського діяча; 14 травня – 150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871–1936), українського письменника, громадсько-політичного діяча; 15 травня – Міжнародний день сім’ї; День Європи; День науки; 130 років від дня народження Михайла Опанасовича Булгакова (1891–1940), російського письменника, драматурга, лікаря, народженого в Україні; 130 років від дня народження Костянтина Симоновича Гамсахурдіа (1891–1975), грузинського письменника, філолога, історика, літературознавця, одного з найвизначніших грузинських прозаїків XX ст.; 120 років від дня народження Мойсея Юхимовича Мижирицького [Мойше Хаїм-Берович (1901–1951)], єврейського літературознавця, критика; 110 років від дня народження Макса Рудольфа Фріша (1911–1991), швейцарського прозаїка, драматурга, публіциста;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю фізики»

alt 

 

Із матеріалів науково-методичного журналу для вчителів фізики «Фізика  в шк. України»  (№ 9-10, 2018  р.) . 

 

 

 

Пропонуємо ознайомитись із оглядом статті А. І. Борщевського «Міжнародна система одиниць СІ» (Борщевський А. І. Міжнародна система одиниць СІ [Текст]  // Фізика в шк. України. - 2018. - № 9-10. - С. 22-27.

ХІ Генеральною конференцією з мір та ваг Міжнародна система одиниць СІ була рекомендована як практична система одиниць для фізичних величин. Головна мета впровадження такої системи - об’єднання великої кількості систем одиниць із різних галузей науки й техніки та подолання труднощів, пов’язаних із використанням значної кількості коефіцієнтів у перерахунках між ними й створенням великої кількості еталонів для забезпечення необхідної точності.

У статті запропоновано історію виникнення та розвиток трьох основних фізичних величин, які входять до СІ та є взаємопов’язаними. Маса тісно пов’язана зі швидкістю, а швидкість, як відомо, - це відношення шляху до часу.

В основі СІ лежать незалежні одна від одної основні одиниці, а інші, похідні, встановлюють за допомогою основних та визначальних рівнянь, що виражають у найчіткішому вигляді функціональні зв’язки між фізичними величинами. Під час побудови СІ були вибрані основні одиниці, які забезпечують всеосяжне охоплення галузей науки та техніки, причому як більшість похідних одиниць використано одиниці, що застосовували раніше та що мають зручні розміри.

У наш час у СІ визначено сім основних фізичних величин: довжина, маса, час, електричний струм, термодинамічна температура, кількість речовини та сила світла - які за домовленістю вважають незалежними. відповідними до них основними одиницями є метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, моль та кандела. У СІ розмірності основних одиниць вважають незалежними. 

Цікавими є історичні відомості про вимірювання відстаней. Найдавнішими одиницями довжини були суб’єктивні одиниці. Так, наприклад, моряки вимірювали шлях трубками, тобто відстанню, яку проходить човен за час, поки моряк викурить трубку. В Іспанії схожою одиницею була сигара, у Японії - кінський черевик, тобто шлях, який проходив кінь, поки не зноситься прив’язана до його копит солом’яна підошва. У Єгипті поширеною одиницею був стадій - шлях, пройдений людиною за час між першим променем сонця й появою на небі  сонячного диска, тобто приблизно  дві хвилини.

У багатьох народів для визначення відстані використовували одиницю довжини «стрілу» - відстань польоту стріли. Вираз «не підходити на гарматний постріл» нагадує про подібні одиниці довжини. Давні римляни вимірювали відстань кроками або подвійними кроками. Тисяча подвійних кроків становила сажень.

Статтю підготувала: головний бібліограф О. М. ТУРКАЛО

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: