19 квітня – 220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (1801–1887), німецького філософа, фізика, психолога, засновника психофізики, письменника; 200 років від дня народження Олександра Вікентійовича Черная [Чернай (1821–1898)], українського зоолога, вченого-природодослідника ; 130 років від дня народження Іллі Яковича Штаєрмана (1891–1962), українського вченого в галузі механіки, математики; 120 років від дня народження Миколи Андрійовича Рокицького (1901–1944), українського живописця, маляра-монументаліста, учня М. Бойчука; 90 років від дня народження Ростислава Івановича Доценка (1931–2012), українського перекладача, літературознавця, критика, есеїста; 80 років від дня народження Марини Костянтинівни Герасименко (1941–2003), української акторки; 20 квітня – 130 років від дня народження Юрія Йосиповича Тютюнника (1891–1930), українського військового та політичного діяча, одного з лідерів національно-визвольних змагань за незалежність України 1917–1921 рр., генерал-хорунжого Армії УНР; . 6 квітня – Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку; 160 років від дня народження Костянтина Олексійовича Зворикіна (1861–1928), українського та російського вченого в галузі технології металів, педагога; 110 років від дня народження Марії Гарасовської-Дячишин [Міка Гарасовська-Дацишин (1911–2000)], української художниці, педагога (США); 110 років від дня народження Феодора Фелікса Конрада Лінена (1911–1979), німецького біохіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини (1964); 90 років від дня народження Тараса Григоровича Довженка (1931–2020), українського архітектора; 7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці ; Всесвітній день здоров’я; 150 років від дня народження Бориса Олександровича Лазаревського (1871–1936), українського письменника; 80 років від дня народження Володимира Миколайовича Маляра (1941), українського актора; 8 квітня – Собор Архангела Гавриїла; 130 років від дня народження Вітольда-Богдана Вандурського (1891–1937), польського письменника, режисера, драматурга, перекладача, театрального художника, громадського діяча; 110 років від дня народження Мелвіна Елліса Калвіна (1911–1997), американського біохіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі хімії (1961); 9 квітня – 200 років від дня народження Шарля П’єра Бодлера (1821–1867), французького поета, літературного критика, перекладача, одного з найвпливовіших представників французької літератури ХІХ ст.; 170 років від дня народження Тора Неве Ланґе (1851–1915), данського вченого-лінгвіста, поета, перекладача (зокрема, перекладав українські народні пісні); 130 років від дня народження Ярослава Володимировича Гинилевича (1891–1980), українського громадського та медичного діяча; 110 років від дня народження Степана Андрійовича Кириченка (1911–1988), українського живописця-монументаліста; 80 років від дня народження Михайла Миколайовича Вівчарика (1941–2003), українського політолога, дослідника проблем політології та історії України XX ст.; 11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів4 12 квітня – Міжнародний день польоту людини в космос; День працівників ракетно-космічної галузі України; 60 років від часу здійснення (1961) Ю. Гагаріним першого в історії людства космічного польоту; 110 років від дня народження Артемія Кирилюка (1911–1970), українського художника (США); 100 років від дня народження Йосифа Андрійовича Фельбаби (1921–1995), українського актора, режисера, педагога; 80 років від дня народження Валерія Стефановича Захарченка (1941), українського співака, педагога; 13 квітня –125 років від дня народження Льва Львовича Ґеца (1896–1971), українського та польського графіка, живописця, педагога, громадського діяча; 90 років від дня народження Юрія Миколайовича Мажуги (1931), українського актора театру та кіно, педагога; 14 квітня – 120 років від дня народження Юрія Олексійовича Мокрієва (1901–1991), українського прозаїка, драматурга; 15 квітня – 80 років від дня народження Романа Ґурґеновича Балаяна (1941), українського кінорежисера, сценариста, кінопродюсера, педагога; 16 квітня – 180 років від дня народження Христини Данилівни Алчевської (1841–1920), української письменниці, публіцистки, освітянки, педагога; 125 років від дня народження Венчеслава (В’ячеслава) Сиґізмундовича Жардецького (1896–1962), українського вченого в галузі астрономії, небесної механіки та геофізики (США); 120 років від дня народження Віктора Івановича Цимбала (1901–1968), українського живописця, графіка (США); 90 років від дня народження Вацлава Жидліцького (1931–2002), чеського літературознавця, перекладача, засновника Асоціації україністів Чехії, віце-президента Міжнародної асоціації україністів; 17 квітня – День довкілля; 140 років від дня народження Івана Даньчака (1881–1946), українського актора, співака; 110 років від дня народження Ерве Базена [справж. – Жан П’єр Марі Ерве Базен (1911–1996)], французького письменника; 100 років від дня народження Степана Львовича Кошового (1921–1977), українського живописця, пейзажиста; 90 років від дня народження Любомира Романківа (1931), українського вченого в галузі комп’ютерних технологій; 80 років від дня народження Олександра Павловича Вітрика (1941–2008), українського скульптора; 80 років від дня народження Яреми Едвардовича Козака (1941), українського графіка, живописця (США); 80 років від дня народження Володимира Володимировича Кохаля (1941), українського живописця; 80 років від дня народження Христини Оленської (1941), української художниці, скульпторки, мистецтвознавиці (США); 18 квітня – Міжнародний день пам’яток і визначних місць; День пам’яток історії та культури; 180 років від дня народження Йосипа-Казимира Костянтиновича Будкевича [Буткевич (1841–1895)], українського живописця, рисувальника, педагога; 130 років від дня народження Левона Гмирака [справж. – Мечислав Бобрович (1891–1915)], білоруського прозаїка, критика, публіциста, автора низки праць, присвячених Т. Шевченку; 110 років від дня народження Моріса Гольдхабера (1911–2011), американського фізика, народженого в Україні; 80 років від дня народження Станіслава Федоровича Фоменка [Фоменок (1941)], українського живописця; 19 квітня – 220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (1801–1887), німецького філософа, фізика, психолога, засновника психофізики, письменника; 200 років від дня народження Олександра Вікентійовича Черная [Чернай (1821–1898)], українського зоолога, вченого-природодослідника ; 130 років від дня народження Іллі Яковича Штаєрмана (1891–1962), українського вченого в галузі механіки, математики; 120 років від дня народження Миколи Андрійовича Рокицького (1901–1944), українського живописця, маляра-монументаліста, учня М. Бойчука; 90 років від дня народження Ростислава Івановича Доценка (1931–2012), українського перекладача, літературознавця, критика, есеїста; 80 років від дня народження Марини Костянтинівни Герасименко (1941–2003), української акторки; 20 квітня – 130 років від дня народження Юрія Йосиповича Тютюнника (1891–1930), українського військового та політичного діяча, одного з лідерів національно-визвольних змагань за незалежність України 1917–1921 рр., генерал-хорунжого Армії УНР; .
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка - педагогам-дошкільникам

alt

 

Пропонуємо ознайомитись з оглядом статті Маріанни Корергіної «Дошкільник і книжка: щоб знайомство було вдалим» (Кочергіна Маріанна. Дошкільник і книжка: щоб знайомство було вдалим [Текст] / М. Кочергіна // Дошкільне виховання. – 2018. - № 2. – С. 6 – 11).

 

 

 

Перше знайомство з книжкою зазвичай відбувається ще до її приходу в дошкільний заклад. У дитсадку ж починається її цілеспрямоване літературне виховання. . За якими принципами обирати книжки для читання дошкільнятам? Як допомогти їм сприйняти й осмислити літературний твір? Які методи і прийоми використовувати? Відповіді на ці запитання знайдете у цій статті.

Методи та прийоми ознайомлення дітей з художніми творами

Читання-розглядання твору. Саме з цього починається ознайомлення малюка зі світом художньої літератури, цей метод залишається провідним і надалі. Його організаційна  специфіка полягає в тому, що читати і розглядати книжку можна тільки з однією дитиною або з невеликою групою, бо лише в цьому випадку можливі тісний емоційний контакт і взаємодія дорослого й лити6ни під час читання.

Читання-слухання твору. Метод читання-слухання твору без попереднього розглядання ілюстрацій чергується з читанням-розгляданням. Цей метод епізодично застосовують у роботі з дітьми молодшого і середнього дошкільного віку і систематично - зі старшими дошкільнятами. Суть його полягає в тому, що діти слухають текст без попереднього ознайомлення з ілюстраціями.

Пояснювально-рецептивний метод. Цей метод застосовують зазвичай перед початком читання дитині твору. Прийоми: виразне читання дорослого; переповідання «своїми словами»; декламування дорослими напам’ять.

Ігровий метод. Цей метод застосовується на різних етапах ознайомлення дошкільнят з літературним твором: у підготовчій роботі, на початку заняття чи наприкінці, коли в дітей починає розсіюватись увага.

Бесіда. Метод бесіди широко застосовується в процесі ознайомлення дітей з літературним твором: готує малюків до його сприймання, допомагає усвідомити зміст, образні мовні засоби, активізує фантазію. Прийоми: репродуктивна; проблемна; евристична бесіда.

Аналіз художнього твору. Мета цього методу - розкрити зміст, ідею тексту, визначити художні засоби. Прийоми: аналіз сюжету; композиції; стилістичних засобів мови твору; образів персонажів; зіставлення літературних творів.

Коментування літературного твору поза текстовими матеріалами. Цей метод передбачає використання матеріалів, які розкривають обставини написання літературного твору або життя письменника, що допомагає краще осягнути мету.

Метод інтерпретації твору засобами інших видів мистецтва. Цей метод задіює різні види мистецтва, дає можливість виразити позицію читача, формує і розвиває здібності до образної конкретизації та образного узагальнення.

Метод літературної творчості. Одним із шляхів залучення дитини до читання є літературно-творча діяльність на основі прочитаного й за аналогією.

Вправи і завдання за змістом творів: виготовлення ігрового поля для режисерської гри за змістом казки; гра за змістом казки; літературний проект; гра-стратегія (мета-вправляти дітей у плануванні уявної діяльності, моделюванні ситуацій); створення мультфільму; створення інтелектуальної карти; створення мовленнєво-художнього колажу.

Сподіваємось, що ці поради допоможуть урізноманітнити форми роботи з книжкою і підвищити якість художньо-естетичного розвитку вихованців засобами художньої літератури.

Підготувала Оксана Северин.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: