11 серпня – 110 років від дня народження Юрія (Марата) Васильовича Андрущенка (1910–1975), українського поета, журналіста ; 12 серпня – Міжнародний день молоді ; 210 років від дня народження Аполлона Миколайовича Мокрицького (1810–1870), українського та російського живописця, педагога ; 130 років від дня народження Олександра Йосиповича Вишнівського (1890–1975), українського військового діяча, полковника Армії УНР ; 110 років від дня народження Олекси (Олеся) Несторовича Гай-Головка [справж. – Головко (1910–2006)], українського письменника, поета, літературознавця, журналіста, громадського діяча (Канада) ; 13 серпня – 130 років від дня народження Володимира Івановича Кедровського (1890–1970), українського публіциста, журналіста, військового та громадсько-політичного діяча, полковника Армії УНР ; 14 серпня – Винесення чесних древ Животворного Хреста Господнього. Медовий Спас ; 15 серпня – День археолога ; 16 серпня – 160 років від дня народження Жуля Лафорга (1860–1887), французького поета-символіста; 100 років від дня народження Генрі Чарлза Буковського (1920–1994), американського письменника, поета, сценариста; 90 років від дня народження Василя Степановича Гвоздецького (1930), українського вченого в галузі електрозварювання, фізика ; 18 серпня – 270 років від дня народження Антоніо Сальєрі (1750–1825), італійського та австрійського композитора, диригента, педагога ; 140 років від дня народження Осипа Кириловича Кузьми (1880–1954), українського видавця, культурно-освітнього діяча ; 19 серпня – Преображення Господнє. Яблучний Спас ; Всесвітній день гуманітарної допомоги ; День пасічника ; 240 років від дня народження П’єра-Жана Беранже (1780–1857), французького поета ; 20 серпня – 125 років від дня народження Омеляна Нижанківського (1895–1973), українського піаніста, органіста, композитора, музиколога, педагога ; 100 років від дня народження Василя Онуфрійовича Власенка (1920–1986), українського літературознавця ; 21 серпня –110 років від дня народження Дмитра Блажейовського (1910–2011), українського історика, майстра художньої вишивки, священника, церковного діяча ; 110 років від дня народження Юрія Григоровича Костюка (1910–1995), українського письменника, драматурга, сценариста, критика, мистецтвознавця, театрознавця ; 22 серпня – 120 років від дня народження Петра Григоровича Юрченка (1900–1972), українського архітектора, мистецтвознавця ; 100 років від дня народження Рея Дугласа Бредбері (1920–2012), американського письменника, драматурга, сценариста ; 23 серпня – День Державного Прапора України; 140 років від дня народження Олександра Гріна [справж. – Олександр Степанович Гриневський (1880–1932)], російського письменника; 120 років від дня народження Лавра (Лаврентія) Івановича Дяченка (1900–1937), українського поета, публіциста; 24 серпня –День Незалежності України (1991) ; 250 років від дня народження Шарля-Луї Лесюра (1770–1849), французького історіографа, публіциста, дослідника історії українського козацтва ; 25 серпня – 80 років від дня народження Марії Миколаївни Влад (1940–2017), української письменниці, поетеси, журналістки, громадської діячки ;80 років від дня народження Миколи Григоровича Жулинського (1940), українського літературознавця, критика, громадсько-політичного діяча ; 26 серпня – 280 років від дня народження Жозефа-Мішеля Монгольф’є (1740–1810), французького вченого, винахідника повітряної кулі ; 140 років від дня народження Гійома Аполлінера [справж. – Аполлінарій Костровицький (1880–1918)], французького поета, критика, художника ;130 років від дня народження Абдулли Абілєвича Лятіф-заде (1890–1938), кримськотатарського поета, літературознавця, перекладача, критика, педагога ; 110 років від дня народження Матері Терези [справж. – Агнес Гонджа Бояджиу (1910–1997)], албанської черниці, громадської діячки, засновниці доброчинних місій, лауреатки Нобелівської премії миру (1979) ; 27 серпня – 250 років від дня народження Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (1770–1831), німецького філософа, творця систематичної теорії діалектики ; 28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці. Перша Пречиста ; 130 років від дня народження Дмитра Юрійовича Загула (1890–1944), українського поета, публіциста, літературознавця, критика, перекладача, педагога, громадського діяча ; 100 років від дня народження Василя Васильовича Глушка (1920–1998), українського вченого, геолога, педагога ; 70 років від дня народження Івана Юрійовича Яцканина (1950), українського письменника, публіциста, перекладача, журналіста, редактора, видавця (Словаччина) ; 29 серпня – Перенесення Нерукотворного Образа Господнього. Горіховий Спас ; День авіації ;240 років від дня народження Жана Огюста Домініка Енгра (1780–1867), французького живописця ; 120 років від дня народження Сергія Федоровича Домазара [справж. – Давиденко (1900–1987)], українського письменника, прозаїка, публіциста, перекладача ; 110 років від дня народження Олександра Івановича Юрженка (1910–1999), українського вченого в галузі фізичної хімії ; 30 серпня – День шахтаря ; 160 років від дня народження Ісаака Ілліча Левітана (1860–1900), російського живописця-пейзажиста ;130 років від дня народження Юліана Юрія Максимчука (1890–1980), українського філателіста, юриста, громадського діяча ;120 років від дня народження Сергія Вікторовича Шамрая [Шамраєв (1900–1939)], українського історика 31 серпня – 130 років від дня народження Андрія Васильовича Волощака (1890–1973), українського поета, громадського діяча ;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю фізики та біології»

There are no translations available.

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Фізика в шк. України» (№ 23-24, 2017 р.).

 

 

 

 

 

Пропонуємо ознайомитись із статтею П. М. Осійчук «Системи отримання та передачі інформації у тваринному світі [Текст]: фізика та біологія. 9 клас / П. М. Осійчук // Фізика в шк. України. – 2017. - № 23-24. – С. 40-50

Зорова система людини - одна з найефективніших та найпродуктивніших систем організму. Через очі вона отримує 90% інформації та сприймає інформацію про предмети. А також зорова система дозволяє сприймати та розпізнавати графічні сигнали. Око має кулясту форму. Діаметр очного яблука - близько 2,5 см. Ззовні око вкрите щільною непрозорою оболонкою - склерою.

Ми сприймаємо не лише форму предметів, але й кольори. Яка фізична природа цього? Біле світло, проходячи через скляну призму, утворює на екрані сім кольорів. Поява спектра пояснюється тим, що пучок білого світла являє собою сукупність світлових пучків, які у одному середовищі поширюються з різною швидкістю. Перший провів дослід із розкладанням світла в спектр англійський учений Ісаак Ньютон.

Усім відомо, що забарвлення кімнати й предметів, що перебувають у ній, сприймаються нами по-різному за денного і вечірнього освітлення, здійснюваного лампами розжарювання. Причини цього - різний розподіл світлового потоку в спектрах денного світла й лампи розжарювання, наявність у спектрі денного світла майже всіх видимих випромінювань майже в рівній кількості й майже повна відсутність синіх і фіолетових променів у спектрі лампи розжарювання. Так сприймають світ люди. А як же бачать світ тварини?

Кінь, як і людина, сприймає окремо зображення від правого та лівого ока. Як картинки з двох різних моніторів. Нашарування двох картин, які мало чим відрізняються одна від одної, дає зір у трьох вимірах. Але очі в коня розташовані по різні боки голови, дві картинки не нашаровуються, і вони не бачать рельєфно. До того ж по центру виникає «сліпа зона» - те, що не «засікає» ні праве, ні ліве око.

Голуб може розрізняти буквально мільйони різних відтінків, і його вважають власником найпотужніших очей у ракурсі розрізнення кольорів і відтінків нашого світу. Він має набагато більше колбочок (один із двох типів фоторецепторів, периферичних відростків світлочутливих клітин сітківки ока, названий так через свою конічну форму), ніж люди, чим пояснюється здатність цього птаха бачити принаймі в п’яти спектральних діапазонах.

Кіт не може похвалитися гострим зором. Він більше покладається на нюх і слух. І хоча кіт вміє розрізняти кольори, порівняно з людиною сприйняття кольору в нього слабше - менш контрастне і яскраве. У колбочках кішки відсутній пігмент, чутливий до червоного кольору, тому їхній зір нагадує людський за протанопії (різновид дальтонізму). Паличок у сітківці котячого ока у 25 разів більше, ніж колбочок, оскільки кішка є нічним хижаком. Помічено також, що нерухомі предмети кішка сприймає гірше, ніж рухомі, що допомагає їй у полюванні.

Бджолині очі складаються з великої кількості комірок, кожна з яких - окреме віконце у світ. Але ж комаха бачить не тисячі зображень, а лише одне. Науковці дослідили, що комірчаста структура очей бджоли «фільтрує» зображення: важливі деталі збільшуються, підкреслюються, а непотрібні, навпаки, змазуються. Пелюстки квітки для бджоли збільшуються до величезних розмірів. Багатьом квітам властиво відображувати ультрафіолетове світло, тому за допомогою спеціальних дослідів було встановлено, що квіти не лише різнокольорові, а й світяться незвичними променями.

У статті також йдеться про особливості світу звуків: що чуємо ми та певне й не чує людина, але сприймають звук тварини.

Матеріал підготувала: головний бібліограф ТУРКАЛО О. М.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: