22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Electronic catalog
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю фізики та біології»

There are no translations available.

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Фізика в шк. України» (№ 23-24, 2017 р.).

 

 

 

 

 

Пропонуємо ознайомитись із статтею П. М. Осійчук «Системи отримання та передачі інформації у тваринному світі [Текст]: фізика та біологія. 9 клас / П. М. Осійчук // Фізика в шк. України. – 2017. - № 23-24. – С. 40-50

Зорова система людини - одна з найефективніших та найпродуктивніших систем організму. Через очі вона отримує 90% інформації та сприймає інформацію про предмети. А також зорова система дозволяє сприймати та розпізнавати графічні сигнали. Око має кулясту форму. Діаметр очного яблука - близько 2,5 см. Ззовні око вкрите щільною непрозорою оболонкою - склерою.

Ми сприймаємо не лише форму предметів, але й кольори. Яка фізична природа цього? Біле світло, проходячи через скляну призму, утворює на екрані сім кольорів. Поява спектра пояснюється тим, що пучок білого світла являє собою сукупність світлових пучків, які у одному середовищі поширюються з різною швидкістю. Перший провів дослід із розкладанням світла в спектр англійський учений Ісаак Ньютон.

Усім відомо, що забарвлення кімнати й предметів, що перебувають у ній, сприймаються нами по-різному за денного і вечірнього освітлення, здійснюваного лампами розжарювання. Причини цього - різний розподіл світлового потоку в спектрах денного світла й лампи розжарювання, наявність у спектрі денного світла майже всіх видимих випромінювань майже в рівній кількості й майже повна відсутність синіх і фіолетових променів у спектрі лампи розжарювання. Так сприймають світ люди. А як же бачать світ тварини?

Кінь, як і людина, сприймає окремо зображення від правого та лівого ока. Як картинки з двох різних моніторів. Нашарування двох картин, які мало чим відрізняються одна від одної, дає зір у трьох вимірах. Але очі в коня розташовані по різні боки голови, дві картинки не нашаровуються, і вони не бачать рельєфно. До того ж по центру виникає «сліпа зона» - те, що не «засікає» ні праве, ні ліве око.

Голуб може розрізняти буквально мільйони різних відтінків, і його вважають власником найпотужніших очей у ракурсі розрізнення кольорів і відтінків нашого світу. Він має набагато більше колбочок (один із двох типів фоторецепторів, периферичних відростків світлочутливих клітин сітківки ока, названий так через свою конічну форму), ніж люди, чим пояснюється здатність цього птаха бачити принаймі в п’яти спектральних діапазонах.

Кіт не може похвалитися гострим зором. Він більше покладається на нюх і слух. І хоча кіт вміє розрізняти кольори, порівняно з людиною сприйняття кольору в нього слабше - менш контрастне і яскраве. У колбочках кішки відсутній пігмент, чутливий до червоного кольору, тому їхній зір нагадує людський за протанопії (різновид дальтонізму). Паличок у сітківці котячого ока у 25 разів більше, ніж колбочок, оскільки кішка є нічним хижаком. Помічено також, що нерухомі предмети кішка сприймає гірше, ніж рухомі, що допомагає їй у полюванні.

Бджолині очі складаються з великої кількості комірок, кожна з яких - окреме віконце у світ. Але ж комаха бачить не тисячі зображень, а лише одне. Науковці дослідили, що комірчаста структура очей бджоли «фільтрує» зображення: важливі деталі збільшуються, підкреслюються, а непотрібні, навпаки, змазуються. Пелюстки квітки для бджоли збільшуються до величезних розмірів. Багатьом квітам властиво відображувати ультрафіолетове світло, тому за допомогою спеціальних дослідів було встановлено, що квіти не лише різнокольорові, а й світяться незвичними променями.

У статті також йдеться про особливості світу звуків: що чуємо ми та певне й не чує людина, але сприймають звук тварини.

Матеріал підготувала: головний бібліограф ТУРКАЛО О. М.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: