25 лютого – 170 років від дня народження Володимира Григоровича Барвінського (1850–1883), українського письменника, публіциста, видавця, юриста, громадсько-культурного діяча; 120 років від дня народження Олексія Володимировича Квасницького (1900–1989), українського вченого-фізіолога, винахідника, педагога; 27 лютого – 110 років від дня народження Федора Михайловича Потушняка (1910–1960), українського письменника, етнографа, археолога, педагога; 28 лютого – 140 років від дня народження Мартіроса Сергійовича Сар’яна (1880–1972), вірменського живописця, графіка, театрального художника; 130 років від дня народження Осипа-Романа Йосафатовича Сорохтея (1890–1941), українського живописця, графіка, педагога; 125 років від дня народження Михайла Федоровича Матчака (1895–1958), українського громадсько-політичного діяча, публіциста, видавця; 125 років від дня народження Вадима Вадимовича Лазаркевича (1895-1963), болгарського художника-ілюстратора; 50 років від дня народження Лемоні Снікета (Деніеля Хендлера) (1970), американського казкаря, прозаїка, журналіста; 29 лютого – 60 років від дня народження Віктора Борисовича Васильчука (1960), українського казкаря, прозаїка, поета.
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю фізики та біології»

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Фізика в шк. України» (№ 23-24, 2017 р.).

 

 

 

 

 

Пропонуємо ознайомитись із статтею П. М. Осійчук «Системи отримання та передачі інформації у тваринному світі [Текст]: фізика та біологія. 9 клас / П. М. Осійчук // Фізика в шк. України. – 2017. - № 23-24. – С. 40-50

Зорова система людини - одна з найефективніших та найпродуктивніших систем організму. Через очі вона отримує 90% інформації та сприймає інформацію про предмети. А також зорова система дозволяє сприймати та розпізнавати графічні сигнали. Око має кулясту форму. Діаметр очного яблука - близько 2,5 см. Ззовні око вкрите щільною непрозорою оболонкою - склерою.

Ми сприймаємо не лише форму предметів, але й кольори. Яка фізична природа цього? Біле світло, проходячи через скляну призму, утворює на екрані сім кольорів. Поява спектра пояснюється тим, що пучок білого світла являє собою сукупність світлових пучків, які у одному середовищі поширюються з різною швидкістю. Перший провів дослід із розкладанням світла в спектр англійський учений Ісаак Ньютон.

Усім відомо, що забарвлення кімнати й предметів, що перебувають у ній, сприймаються нами по-різному за денного і вечірнього освітлення, здійснюваного лампами розжарювання. Причини цього - різний розподіл світлового потоку в спектрах денного світла й лампи розжарювання, наявність у спектрі денного світла майже всіх видимих випромінювань майже в рівній кількості й майже повна відсутність синіх і фіолетових променів у спектрі лампи розжарювання. Так сприймають світ люди. А як же бачать світ тварини?

Кінь, як і людина, сприймає окремо зображення від правого та лівого ока. Як картинки з двох різних моніторів. Нашарування двох картин, які мало чим відрізняються одна від одної, дає зір у трьох вимірах. Але очі в коня розташовані по різні боки голови, дві картинки не нашаровуються, і вони не бачать рельєфно. До того ж по центру виникає «сліпа зона» - те, що не «засікає» ні праве, ні ліве око.

Голуб може розрізняти буквально мільйони різних відтінків, і його вважають власником найпотужніших очей у ракурсі розрізнення кольорів і відтінків нашого світу. Він має набагато більше колбочок (один із двох типів фоторецепторів, периферичних відростків світлочутливих клітин сітківки ока, названий так через свою конічну форму), ніж люди, чим пояснюється здатність цього птаха бачити принаймі в п’яти спектральних діапазонах.

Кіт не може похвалитися гострим зором. Він більше покладається на нюх і слух. І хоча кіт вміє розрізняти кольори, порівняно з людиною сприйняття кольору в нього слабше - менш контрастне і яскраве. У колбочках кішки відсутній пігмент, чутливий до червоного кольору, тому їхній зір нагадує людський за протанопії (різновид дальтонізму). Паличок у сітківці котячого ока у 25 разів більше, ніж колбочок, оскільки кішка є нічним хижаком. Помічено також, що нерухомі предмети кішка сприймає гірше, ніж рухомі, що допомагає їй у полюванні.

Бджолині очі складаються з великої кількості комірок, кожна з яких - окреме віконце у світ. Але ж комаха бачить не тисячі зображень, а лише одне. Науковці дослідили, що комірчаста структура очей бджоли «фільтрує» зображення: важливі деталі збільшуються, підкреслюються, а непотрібні, навпаки, змазуються. Пелюстки квітки для бджоли збільшуються до величезних розмірів. Багатьом квітам властиво відображувати ультрафіолетове світло, тому за допомогою спеціальних дослідів було встановлено, що квіти не лише різнокольорові, а й світяться незвичними променями.

У статті також йдеться про особливості світу звуків: що чуємо ми та певне й не чує людина, але сприймають звук тварини.

Матеріал підготувала: головний бібліограф ТУРКАЛО О. М.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: