31 травня - Всесвітній день без тютюну; День хіміка; 140 років від дня народження Олександри Іванівни Смирнової-Замкової (1880–1962), українського вченого-патологоанатома; 1 червня – Всесвітній день батьків; Міжнародний день захисту дітей; День захисту дітей; 125 років від дня народження Романа Павловича Придаткевича (1895–1980), українського композитора, скрипаля, музикознавця, педагога; 100 років від дня народження Павла Петровича Мірошниченка (1920–2006), українського живописця; 2 червня – 180 років від дня народження Томаса Гарді (1840–1928), англійського письменника; 90 років від дня народження Петра-Йосипа Потічного (1930), канадського політолога, історика, педагога українського походження; 4 червня – Міжнародний день безвинних дітей – жертв агресії; 150 років від дня народження Митрофана Васильовича Бречкевича (1870–1963), українського історика-славіста; 5 червня – Всесвітній день навколишнього середовища; 125 років від дня народження Михайла Омеляновича Ялового (1895–1937), українського письменника, поета, прозаїка, драматурга, кіносценариста, журналіста, редактора, видавця, громадсько-політичного діяча; 100 років від дня народження Степана Олексійовича Сабадаша (1920–2006), українського хорового диригента, композитора; 6 червня – День журналіста; 170 років від дня народження Карла Фердинанда Брауна (1850–1918), німецького фізика, винахідника бездротового телеграфу, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики (1909); 150 років від дня народження Володимира Георгійовича Шапошникова (1870–1952), українського та російського хіміка-технолога, органіка; 110 років від дня народження Георгія Володимировича Карпенка (1910–1977), українського вченого в галузі фізико-хімічної механіки матеріалів; 7 червня – День святої Трійці; День працівників місцевої промисловості; День працівників водного господарства; 90 років від дня народження Івана Олексійовича Кандиби (1930–2002), українського правозахисника, громадсько-політичного діяча; 8 червня – Всесвітній день океанів; 210 років від дня народження Роберта Александера Шумана (1810–1856), німецького композитора, диригента, музичного критика, педагога; 100 років від дня народження Івана Микитовича Кожедуба (1920–1991), українського військового діяча, льотчика-винищувача, Героя Радянського Союзу (двічі 1944, 1945), маршала авіації (1985); 10 червня – 80 років від дня заснування (1940) Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки (на той час – Волинська обласна бібліотека для дорослих); 110 років від дня народження Федора Овксентійовича Моргуна (1910–1990), українського поета, перекладача; 90 років від дня народження Леоніда Сергійовича Татаренка (1930–1999), українського поета; 11 червня – 120 років від дня народження Петра Івановича Демчука  1900–1937), українського філософа, громадсько-політичного діяча; 110 років від дня народження Жака-Іва Кусто (1910–1997), французького океанографа, фотографа, режисера, винахідника; 110 років від дня народження Івана Романовича Піскуна (1910–1990), українського театрознавця, театрального критика, історика; 90 років від дня народження Михайла Васильовича Гуця (1930), українського фольклориста, громадсько-культурного дiяча; 12 червня – Всесвітній день боротьби із дитячою працею; День працівника фондового ринку 14 червня – Всесвітній день донора крові; День працівників легкої промисловості; 175 років від дня народження Івана Васильовича Лучицького (1845–1918), українського та російського вченого, історика, педагога, громадського діяча; 110 років від дня народження Валер'яна Дмитровича Ревуцького (1910–2010), українського письменника, публіциста, мистецтвознавця, театрознавця, театрального критика, педагога (Канада); 15 червня – 160 років від дня народження Олександра Івановича Томсона (1860–1935), українського та російського вченого-мовознавця;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю фізики та біології»

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Фізика в шк. України» (№ 23-24, 2017 р.).

 

 

 

 

 

Пропонуємо ознайомитись із статтею П. М. Осійчук «Системи отримання та передачі інформації у тваринному світі [Текст]: фізика та біологія. 9 клас / П. М. Осійчук // Фізика в шк. України. – 2017. - № 23-24. – С. 40-50

Зорова система людини - одна з найефективніших та найпродуктивніших систем організму. Через очі вона отримує 90% інформації та сприймає інформацію про предмети. А також зорова система дозволяє сприймати та розпізнавати графічні сигнали. Око має кулясту форму. Діаметр очного яблука - близько 2,5 см. Ззовні око вкрите щільною непрозорою оболонкою - склерою.

Ми сприймаємо не лише форму предметів, але й кольори. Яка фізична природа цього? Біле світло, проходячи через скляну призму, утворює на екрані сім кольорів. Поява спектра пояснюється тим, що пучок білого світла являє собою сукупність світлових пучків, які у одному середовищі поширюються з різною швидкістю. Перший провів дослід із розкладанням світла в спектр англійський учений Ісаак Ньютон.

Усім відомо, що забарвлення кімнати й предметів, що перебувають у ній, сприймаються нами по-різному за денного і вечірнього освітлення, здійснюваного лампами розжарювання. Причини цього - різний розподіл світлового потоку в спектрах денного світла й лампи розжарювання, наявність у спектрі денного світла майже всіх видимих випромінювань майже в рівній кількості й майже повна відсутність синіх і фіолетових променів у спектрі лампи розжарювання. Так сприймають світ люди. А як же бачать світ тварини?

Кінь, як і людина, сприймає окремо зображення від правого та лівого ока. Як картинки з двох різних моніторів. Нашарування двох картин, які мало чим відрізняються одна від одної, дає зір у трьох вимірах. Але очі в коня розташовані по різні боки голови, дві картинки не нашаровуються, і вони не бачать рельєфно. До того ж по центру виникає «сліпа зона» - те, що не «засікає» ні праве, ні ліве око.

Голуб може розрізняти буквально мільйони різних відтінків, і його вважають власником найпотужніших очей у ракурсі розрізнення кольорів і відтінків нашого світу. Він має набагато більше колбочок (один із двох типів фоторецепторів, периферичних відростків світлочутливих клітин сітківки ока, названий так через свою конічну форму), ніж люди, чим пояснюється здатність цього птаха бачити принаймі в п’яти спектральних діапазонах.

Кіт не може похвалитися гострим зором. Він більше покладається на нюх і слух. І хоча кіт вміє розрізняти кольори, порівняно з людиною сприйняття кольору в нього слабше - менш контрастне і яскраве. У колбочках кішки відсутній пігмент, чутливий до червоного кольору, тому їхній зір нагадує людський за протанопії (різновид дальтонізму). Паличок у сітківці котячого ока у 25 разів більше, ніж колбочок, оскільки кішка є нічним хижаком. Помічено також, що нерухомі предмети кішка сприймає гірше, ніж рухомі, що допомагає їй у полюванні.

Бджолині очі складаються з великої кількості комірок, кожна з яких - окреме віконце у світ. Але ж комаха бачить не тисячі зображень, а лише одне. Науковці дослідили, що комірчаста структура очей бджоли «фільтрує» зображення: важливі деталі збільшуються, підкреслюються, а непотрібні, навпаки, змазуються. Пелюстки квітки для бджоли збільшуються до величезних розмірів. Багатьом квітам властиво відображувати ультрафіолетове світло, тому за допомогою спеціальних дослідів було встановлено, що квіти не лише різнокольорові, а й світяться незвичними променями.

У статті також йдеться про особливості світу звуків: що чуємо ми та певне й не чує людина, але сприймають звук тварини.

Матеріал підготувала: головний бібліограф ТУРКАЛО О. М.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: