19 вересня – 200 років від дня народження Олександра Івановича Павловича (1819–1900), українського фольклориста, етнографа, поета, педагога, священика, громадського діяча; 110 років від дня народження Василя Васильовича Зозуляка (1909–1994), українського письменника (Словаччина); 20 вересня – 90 років від дня народження Івана Олексійовича Світличного (1929–1992), українського поета, літературознавця, мовознавця, критика, правозахисника; 21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці. Друга Пречиста; Міжнародний день миру; День винахідника і раціоналізатора; День фармацевтичного працівника; 100 років від дня народження Любові Пилипівни Калачевської (1919–1995), української актриси; 90 років від дня народження Павла Федоровича Кампова (1929–2009), українського публіциста, громадського діяча, правозахисника; 22 вересня – День партизанської слави; День машинобудівника; 180 років від дня народження Корнила Миколайовича Устияновича (1839–1903), українського художника, письменника, публіциста, громадського діяча; 130 років від дня народження Сергія Степановича Дложевського (1889–1930), українського філолога, мовознавця, літературознавця, краєзнавця, археолога, педагога; 100 років від дня народження Петра Трохимовича Маркушевського (1919–2001), українського літературознавця, театрознавця, фольклориста, критика; 23 вересня – 140 років від дня народження Павла Івановича Сениці (1879–1960), українського композитора, фольклориста, педагога; 120 років від дня народження Євмена Івановича Мариківського (1899–1986), українського диригента, педагога; 90 років від дня народження Григорія Никифоровича Цицалюка (1929–1995), українського композитора, педагога; 80 років від дня народження В'ячеслава Михайловича Мальця (1939), українського письменника; 24 вересня – 125 років від дня народження Романа Григоровича Купчинського (1894–1976), українського поета, прозаїка, журналіста, редактора, критика, композитора, громадського діяча (США) 25 вересня – 190 років від дня заснування (1829) Одеської національної наукової бібліотеки (на той час – Міська публічна бібліотека); 100 років від дня народження Сергія Дмитровича Зубкова (1919–2007), українського літературознавця; 26 вересня –110 років від дня народження Івана Павловича Шаповала (1909–після 1999), українського скульптора, педагога; 100 років від дня народження Олександра Боніфатійовича Гринька [справж. – Гриньков (1919–2013)], українського актора, публіциста, культурного діяча 27 вересня – Воздвиження Хреста Господнього; Всесвітній день туризму; День вихователя і всіх дошкільних працівників; 170 років від дня народження Едгара Ковача (1849–1912), українського архітектора, живописця, теоретика мистецтва угорського походження; 130 років від дня народження Олександра Костянтиновича Дорошкевича (1889–1946), українського літературознавця, критика, педагога; 90 років від дня народження Єлизавети Федорівни Миронової (1929–2010), української майстрині декоративного розпису; 75 років від дня народження Гізели Альбертівни Циполи (1944), української співачки; 28 вересня – 90 років від дня народження Дмитра Васильовича Павличка (1929), українського поета, перекладача, літературного критика, громадсько-політичного діяча, Героя України (2004); день народження Василя Олександровича Сухомлинського (1918-1970), українського педагога; 29 вересня – 170 років від дня народження Якова Олександровича Новикова (1849–1912), українського соціолога, економіста, педагога, громадського діяча; 90 років від дня народження Віктора Михайловича Іконника (1929–2000), українського хорового диригента, композитора, педагога; 30 вересня – День мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії; Всеукраїнський день бібліотек; День усиновлення; 160 років від дня народження Альфреда Антона Єнсена (1859–1921), шведського вченого-славіста, поета, літературознавця, перекладача; 130 років від дня народження Катерини Людвиківни Лучицької (1889–1971), української актриси, режисера; 120 років від дня народження Андрія Степановича Паніва (1899–1937), українського поета, журналіста, перекладача; 110 років від дня народження Івана Івановича Гарапка (1909–2002), українського скульптора; 110 років від дня народження вана Михайловича Керницького (1909–1979), українського мовознавця; 110 років від дня народження Олексія Григоровича Тарасенка (1909–1991), українського актора, режисера.
Продажа новостроек от застройщика. Готовые новостройки продажа квартир от застройщика. Продажа новостроек в подмосковье. Продажа загородной недвижимости. Большой рынок загородной недвижимости. Обзор загородной недвижимости. Укладка линолеума на пол. Быстрая укладка линолеума своими руками. Цена укладка линолеума. Ремонт клавиатуры ноутбука. Быстрый ремонт клавиатуры своими руками. Сколько стоит ремонт клавиатуры. Потребительский кредит проценты. Кредит потребительский где взять. Потребительский кредит низкая процентная ставка. World of warcraft скачать торрент. Популярная игра world of warcraft. World of warcraft бесплатно. Журнал моделист конструктор. Журнал моделист конструктор онлайн. Моделист конструктор читать онлайн. Купить квартиру на первом этаже. Хороша ли квартира на первом этаже. Минусы квартиры на первом этаже.
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю фізики та біології»

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Фізика в шк. України» (№ 23-24, 2017 р.).

 

 

 

 

 

Пропонуємо ознайомитись із статтею П. М. Осійчук «Системи отримання та передачі інформації у тваринному світі [Текст]: фізика та біологія. 9 клас / П. М. Осійчук // Фізика в шк. України. – 2017. - № 23-24. – С. 40-50

Зорова система людини - одна з найефективніших та найпродуктивніших систем організму. Через очі вона отримує 90% інформації та сприймає інформацію про предмети. А також зорова система дозволяє сприймати та розпізнавати графічні сигнали. Око має кулясту форму. Діаметр очного яблука - близько 2,5 см. Ззовні око вкрите щільною непрозорою оболонкою - склерою.

Ми сприймаємо не лише форму предметів, але й кольори. Яка фізична природа цього? Біле світло, проходячи через скляну призму, утворює на екрані сім кольорів. Поява спектра пояснюється тим, що пучок білого світла являє собою сукупність світлових пучків, які у одному середовищі поширюються з різною швидкістю. Перший провів дослід із розкладанням світла в спектр англійський учений Ісаак Ньютон.

Усім відомо, що забарвлення кімнати й предметів, що перебувають у ній, сприймаються нами по-різному за денного і вечірнього освітлення, здійснюваного лампами розжарювання. Причини цього - різний розподіл світлового потоку в спектрах денного світла й лампи розжарювання, наявність у спектрі денного світла майже всіх видимих випромінювань майже в рівній кількості й майже повна відсутність синіх і фіолетових променів у спектрі лампи розжарювання. Так сприймають світ люди. А як же бачать світ тварини?

Кінь, як і людина, сприймає окремо зображення від правого та лівого ока. Як картинки з двох різних моніторів. Нашарування двох картин, які мало чим відрізняються одна від одної, дає зір у трьох вимірах. Але очі в коня розташовані по різні боки голови, дві картинки не нашаровуються, і вони не бачать рельєфно. До того ж по центру виникає «сліпа зона» - те, що не «засікає» ні праве, ні ліве око.

Голуб може розрізняти буквально мільйони різних відтінків, і його вважають власником найпотужніших очей у ракурсі розрізнення кольорів і відтінків нашого світу. Він має набагато більше колбочок (один із двох типів фоторецепторів, периферичних відростків світлочутливих клітин сітківки ока, названий так через свою конічну форму), ніж люди, чим пояснюється здатність цього птаха бачити принаймі в п’яти спектральних діапазонах.

Кіт не може похвалитися гострим зором. Він більше покладається на нюх і слух. І хоча кіт вміє розрізняти кольори, порівняно з людиною сприйняття кольору в нього слабше - менш контрастне і яскраве. У колбочках кішки відсутній пігмент, чутливий до червоного кольору, тому їхній зір нагадує людський за протанопії (різновид дальтонізму). Паличок у сітківці котячого ока у 25 разів більше, ніж колбочок, оскільки кішка є нічним хижаком. Помічено також, що нерухомі предмети кішка сприймає гірше, ніж рухомі, що допомагає їй у полюванні.

Бджолині очі складаються з великої кількості комірок, кожна з яких - окреме віконце у світ. Але ж комаха бачить не тисячі зображень, а лише одне. Науковці дослідили, що комірчаста структура очей бджоли «фільтрує» зображення: важливі деталі збільшуються, підкреслюються, а непотрібні, навпаки, змазуються. Пелюстки квітки для бджоли збільшуються до величезних розмірів. Багатьом квітам властиво відображувати ультрафіолетове світло, тому за допомогою спеціальних дослідів було встановлено, що квіти не лише різнокольорові, а й світяться незвичними променями.

У статті також йдеться про особливості світу звуків: що чуємо ми та певне й не чує людина, але сприймають звук тварини.

Матеріал підготувала: головний бібліограф ТУРКАЛО О. М.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: