22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка - педагогам-дошкільникам

alt

Пропонуємо ознайомитись з оглядом статті Наталії Даценко «Вальдорфський дитсадок - простір дитинства» (Даценко Наталія. Вальдорфський дитсадок - простір дитинства [Текст] / Н. Даценко // Дошкільне виховання. – 2017. - № 11. – С. 14 – 17)

 

 

 

 

У пошуках ідей для оптимізації та гармонізації середовища дитсадка педагоги часто звертаються до альтернативних моделей освіти. Дедалі більшої популярності набувають в Україні системи Монтессорі, Фребеля, а також вальдорфська педагогіка. Сподіваємося, описаний у цій публікації досвід стане у пригоді дошкільним педагогам й допоможе по-новому поглянути на звичний простір групової кімнати чи майданчика.

Вальдорфська педагогіка з повагою ставиться до дитинства і його природи. Дитина дошкільного віку ще не володіє дорослим абстрактно-логічним мисленням, а сприймає світ через досвід реальної взаємодії з ним, переживання природних ритмів, рух, гру, за допомогою чуттів, емоцій, образного мислення.

Кольори, запахи, звуки…

Колірна гама інтер’єру групової кімнати має теплі відтінки, переважно рожеві, як-от цвіт персика. Саме такі барви дають відчуття безпеки, затишку і є природо відповідними для дошкільного віку. Часто використовують округлі архітектурні форми (арки, м’які лінії дерев, вікон, драпірування тканинами). М’ягкі форми сприяють розвитку гнучкості мислення, створюють комфортний психологічний клімат, урівноважують емоційний стан дітей. При оформленні середовища береться до уваги не тільки те, що дитина бачить, а й те, що чує та відчуває на запах. Наприклад, у груповій кімнаті можна відчути запахи дерева або трав’яного чаю з медом, свіжої випічки, фруктів або крапельок ароматичної олії. Важлива ознака вальдорфського дитсадка - відсутність мзики з електронних носіїв та інших гаджетів.  Життя дітей супроводжує живий спів та звучання інструментів (блок-флейти, пентатонічної ліри, інших народних шумових інструментів та природних матеріалів (мушель, шишок, камінчиків, води чи піску тощо).

Іграшки: натуральність і свобода фантазії

Звертають на себе увагу і вальдорфські іграшки, особливо ляльки. Що їх вирізняє? Насамперед натуральні матеріали. Для виготовлення вальдорфської ляльки використовують натуральний трикотаж, вовну, в одязі - льон, бавовну та їн. Іграшка-лялька чи тварина мають природні форми та пропорції. Вальдорфській іграшці зазвичай не властива дрібна деталізація, вона зберігає лише загальний образ, форму чи контурну схожість. Колірна гама завжди наближена до природної. Для дитини іграшка завжди жива і справжня, тож вона не розбирається «на запчастини» і не спотворює образи реального світу, а підтримує відчуття правдивості, зміцнює інтерес дитини до оточення та зв’язок з ним. Для іграшок-конструкторів, виготовлених переважно з дерева, також характерна відсутність дрібної деталізації. Іграшка утверджує уявлення про цілісність світу та взаємопов’язаність усіх його складових. Як конструктори у вальдорфському садку використовують природні матеріали та меблі, конструювання з яких потребує набагато більшої вправності, ніж з кубиків. Вальдорфські іграшки здебільшого зроблені вручну, отже є в певному сенсі унікальними (як і індивідуальність дитини), і кожна містить у собі часточку душі майстра або люблячої матусі чи вихователя.

Середовище для творчості

Діти щодня мають змогу під час вільної гри займатися ручною працею, створюючи невеличкі рукодільні вироби або подарунки до свят, опановуючи основи декоративно-ужиткового мистецтва. Для цього у групі є необхідні природні й натуральні матеріали для творчості, облаштовується столик. У кімнатах зберігають костюмовані елементи та реквізит для ігор-хороводів. Важливо, що діти самі дбають про порядок у середовищі: прибирають і складають іграшки після вільної гри, сервірують та прибирають столи, миють посуд, підмітають, нарізають і викладають фрукти, перуть серветки тощо.

Отже, вальдорфська педагогіка прагне насамперед створити простір, близький до природи дитини та її потреб, супроводжуючи розгортання її індивідуальних здібностей, життєвих компетенцій і внутрішнього потенціалу, закладаючи основу для створення вільного  творчого мислення й активної дії у світі. Сторінку підготувала Оксана Северин.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: