22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Electronic catalog
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка - педагогам-дошкільникам

There are no translations available.

alt

Пропонуємо ознайомитись з оглядом статті Наталії Даценко «Вальдорфський дитсадок - простір дитинства» (Даценко Наталія. Вальдорфський дитсадок - простір дитинства [Текст] / Н. Даценко // Дошкільне виховання. – 2017. - № 11. – С. 14 – 17)

 

 

 

 

У пошуках ідей для оптимізації та гармонізації середовища дитсадка педагоги часто звертаються до альтернативних моделей освіти. Дедалі більшої популярності набувають в Україні системи Монтессорі, Фребеля, а також вальдорфська педагогіка. Сподіваємося, описаний у цій публікації досвід стане у пригоді дошкільним педагогам й допоможе по-новому поглянути на звичний простір групової кімнати чи майданчика.

Вальдорфська педагогіка з повагою ставиться до дитинства і його природи. Дитина дошкільного віку ще не володіє дорослим абстрактно-логічним мисленням, а сприймає світ через досвід реальної взаємодії з ним, переживання природних ритмів, рух, гру, за допомогою чуттів, емоцій, образного мислення.

Кольори, запахи, звуки…

Колірна гама інтер’єру групової кімнати має теплі відтінки, переважно рожеві, як-от цвіт персика. Саме такі барви дають відчуття безпеки, затишку і є природо відповідними для дошкільного віку. Часто використовують округлі архітектурні форми (арки, м’які лінії дерев, вікон, драпірування тканинами). М’ягкі форми сприяють розвитку гнучкості мислення, створюють комфортний психологічний клімат, урівноважують емоційний стан дітей. При оформленні середовища береться до уваги не тільки те, що дитина бачить, а й те, що чує та відчуває на запах. Наприклад, у груповій кімнаті можна відчути запахи дерева або трав’яного чаю з медом, свіжої випічки, фруктів або крапельок ароматичної олії. Важлива ознака вальдорфського дитсадка - відсутність мзики з електронних носіїв та інших гаджетів.  Життя дітей супроводжує живий спів та звучання інструментів (блок-флейти, пентатонічної ліри, інших народних шумових інструментів та природних матеріалів (мушель, шишок, камінчиків, води чи піску тощо).

Іграшки: натуральність і свобода фантазії

Звертають на себе увагу і вальдорфські іграшки, особливо ляльки. Що їх вирізняє? Насамперед натуральні матеріали. Для виготовлення вальдорфської ляльки використовують натуральний трикотаж, вовну, в одязі - льон, бавовну та їн. Іграшка-лялька чи тварина мають природні форми та пропорції. Вальдорфській іграшці зазвичай не властива дрібна деталізація, вона зберігає лише загальний образ, форму чи контурну схожість. Колірна гама завжди наближена до природної. Для дитини іграшка завжди жива і справжня, тож вона не розбирається «на запчастини» і не спотворює образи реального світу, а підтримує відчуття правдивості, зміцнює інтерес дитини до оточення та зв’язок з ним. Для іграшок-конструкторів, виготовлених переважно з дерева, також характерна відсутність дрібної деталізації. Іграшка утверджує уявлення про цілісність світу та взаємопов’язаність усіх його складових. Як конструктори у вальдорфському садку використовують природні матеріали та меблі, конструювання з яких потребує набагато більшої вправності, ніж з кубиків. Вальдорфські іграшки здебільшого зроблені вручну, отже є в певному сенсі унікальними (як і індивідуальність дитини), і кожна містить у собі часточку душі майстра або люблячої матусі чи вихователя.

Середовище для творчості

Діти щодня мають змогу під час вільної гри займатися ручною працею, створюючи невеличкі рукодільні вироби або подарунки до свят, опановуючи основи декоративно-ужиткового мистецтва. Для цього у групі є необхідні природні й натуральні матеріали для творчості, облаштовується столик. У кімнатах зберігають костюмовані елементи та реквізит для ігор-хороводів. Важливо, що діти самі дбають про порядок у середовищі: прибирають і складають іграшки після вільної гри, сервірують та прибирають столи, миють посуд, підмітають, нарізають і викладають фрукти, перуть серветки тощо.

Отже, вальдорфська педагогіка прагне насамперед створити простір, близький до природи дитини та її потреб, супроводжуючи розгортання її індивідуальних здібностей, життєвих компетенцій і внутрішнього потенціалу, закладаючи основу для створення вільного  творчого мислення й активної дії у світі. Сторінку підготувала Оксана Северин.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: