19 квітня – 220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (1801–1887), німецького філософа, фізика, психолога, засновника психофізики, письменника; 200 років від дня народження Олександра Вікентійовича Черная [Чернай (1821–1898)], українського зоолога, вченого-природодослідника ; 130 років від дня народження Іллі Яковича Штаєрмана (1891–1962), українського вченого в галузі механіки, математики; 120 років від дня народження Миколи Андрійовича Рокицького (1901–1944), українського живописця, маляра-монументаліста, учня М. Бойчука; 90 років від дня народження Ростислава Івановича Доценка (1931–2012), українського перекладача, літературознавця, критика, есеїста; 80 років від дня народження Марини Костянтинівни Герасименко (1941–2003), української акторки; 20 квітня – 130 років від дня народження Юрія Йосиповича Тютюнника (1891–1930), українського військового та політичного діяча, одного з лідерів національно-визвольних змагань за незалежність України 1917–1921 рр., генерал-хорунжого Армії УНР; . 6 квітня – Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку; 160 років від дня народження Костянтина Олексійовича Зворикіна (1861–1928), українського та російського вченого в галузі технології металів, педагога; 110 років від дня народження Марії Гарасовської-Дячишин [Міка Гарасовська-Дацишин (1911–2000)], української художниці, педагога (США); 110 років від дня народження Феодора Фелікса Конрада Лінена (1911–1979), німецького біохіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини (1964); 90 років від дня народження Тараса Григоровича Довженка (1931–2020), українського архітектора; 7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці ; Всесвітній день здоров’я; 150 років від дня народження Бориса Олександровича Лазаревського (1871–1936), українського письменника; 80 років від дня народження Володимира Миколайовича Маляра (1941), українського актора; 8 квітня – Собор Архангела Гавриїла; 130 років від дня народження Вітольда-Богдана Вандурського (1891–1937), польського письменника, режисера, драматурга, перекладача, театрального художника, громадського діяча; 110 років від дня народження Мелвіна Елліса Калвіна (1911–1997), американського біохіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі хімії (1961); 9 квітня – 200 років від дня народження Шарля П’єра Бодлера (1821–1867), французького поета, літературного критика, перекладача, одного з найвпливовіших представників французької літератури ХІХ ст.; 170 років від дня народження Тора Неве Ланґе (1851–1915), данського вченого-лінгвіста, поета, перекладача (зокрема, перекладав українські народні пісні); 130 років від дня народження Ярослава Володимировича Гинилевича (1891–1980), українського громадського та медичного діяча; 110 років від дня народження Степана Андрійовича Кириченка (1911–1988), українського живописця-монументаліста; 80 років від дня народження Михайла Миколайовича Вівчарика (1941–2003), українського політолога, дослідника проблем політології та історії України XX ст.; 11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів4 12 квітня – Міжнародний день польоту людини в космос; День працівників ракетно-космічної галузі України; 60 років від часу здійснення (1961) Ю. Гагаріним першого в історії людства космічного польоту; 110 років від дня народження Артемія Кирилюка (1911–1970), українського художника (США); 100 років від дня народження Йосифа Андрійовича Фельбаби (1921–1995), українського актора, режисера, педагога; 80 років від дня народження Валерія Стефановича Захарченка (1941), українського співака, педагога; 13 квітня –125 років від дня народження Льва Львовича Ґеца (1896–1971), українського та польського графіка, живописця, педагога, громадського діяча; 90 років від дня народження Юрія Миколайовича Мажуги (1931), українського актора театру та кіно, педагога; 14 квітня – 120 років від дня народження Юрія Олексійовича Мокрієва (1901–1991), українського прозаїка, драматурга; 15 квітня – 80 років від дня народження Романа Ґурґеновича Балаяна (1941), українського кінорежисера, сценариста, кінопродюсера, педагога; 16 квітня – 180 років від дня народження Христини Данилівни Алчевської (1841–1920), української письменниці, публіцистки, освітянки, педагога; 125 років від дня народження Венчеслава (В’ячеслава) Сиґізмундовича Жардецького (1896–1962), українського вченого в галузі астрономії, небесної механіки та геофізики (США); 120 років від дня народження Віктора Івановича Цимбала (1901–1968), українського живописця, графіка (США); 90 років від дня народження Вацлава Жидліцького (1931–2002), чеського літературознавця, перекладача, засновника Асоціації україністів Чехії, віце-президента Міжнародної асоціації україністів; 17 квітня – День довкілля; 140 років від дня народження Івана Даньчака (1881–1946), українського актора, співака; 110 років від дня народження Ерве Базена [справж. – Жан П’єр Марі Ерве Базен (1911–1996)], французького письменника; 100 років від дня народження Степана Львовича Кошового (1921–1977), українського живописця, пейзажиста; 90 років від дня народження Любомира Романківа (1931), українського вченого в галузі комп’ютерних технологій; 80 років від дня народження Олександра Павловича Вітрика (1941–2008), українського скульптора; 80 років від дня народження Яреми Едвардовича Козака (1941), українського графіка, живописця (США); 80 років від дня народження Володимира Володимировича Кохаля (1941), українського живописця; 80 років від дня народження Христини Оленської (1941), української художниці, скульпторки, мистецтвознавиці (США); 18 квітня – Міжнародний день пам’яток і визначних місць; День пам’яток історії та культури; 180 років від дня народження Йосипа-Казимира Костянтиновича Будкевича [Буткевич (1841–1895)], українського живописця, рисувальника, педагога; 130 років від дня народження Левона Гмирака [справж. – Мечислав Бобрович (1891–1915)], білоруського прозаїка, критика, публіциста, автора низки праць, присвячених Т. Шевченку; 110 років від дня народження Моріса Гольдхабера (1911–2011), американського фізика, народженого в Україні; 80 років від дня народження Станіслава Федоровича Фоменка [Фоменок (1941)], українського живописця; 19 квітня – 220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (1801–1887), німецького філософа, фізика, психолога, засновника психофізики, письменника; 200 років від дня народження Олександра Вікентійовича Черная [Чернай (1821–1898)], українського зоолога, вченого-природодослідника ; 130 років від дня народження Іллі Яковича Штаєрмана (1891–1962), українського вченого в галузі механіки, математики; 120 років від дня народження Миколи Андрійовича Рокицького (1901–1944), українського живописця, маляра-монументаліста, учня М. Бойчука; 90 років від дня народження Ростислава Івановича Доценка (1931–2012), українського перекладача, літературознавця, критика, есеїста; 80 років від дня народження Марини Костянтинівни Герасименко (1941–2003), української акторки; 20 квітня – 130 років від дня народження Юрія Йосиповича Тютюнника (1891–1930), українського військового та політичного діяча, одного з лідерів національно-визвольних змагань за незалежність України 1917–1921 рр., генерал-хорунжого Армії УНР; .
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка - педагогам-дошкільникам

alt

Пропонуємо ознайомитись з оглядом статті Наталії Даценко «Вальдорфський дитсадок - простір дитинства» (Даценко Наталія. Вальдорфський дитсадок - простір дитинства [Текст] / Н. Даценко // Дошкільне виховання. – 2017. - № 11. – С. 14 – 17)

 

 

 

 

У пошуках ідей для оптимізації та гармонізації середовища дитсадка педагоги часто звертаються до альтернативних моделей освіти. Дедалі більшої популярності набувають в Україні системи Монтессорі, Фребеля, а також вальдорфська педагогіка. Сподіваємося, описаний у цій публікації досвід стане у пригоді дошкільним педагогам й допоможе по-новому поглянути на звичний простір групової кімнати чи майданчика.

Вальдорфська педагогіка з повагою ставиться до дитинства і його природи. Дитина дошкільного віку ще не володіє дорослим абстрактно-логічним мисленням, а сприймає світ через досвід реальної взаємодії з ним, переживання природних ритмів, рух, гру, за допомогою чуттів, емоцій, образного мислення.

Кольори, запахи, звуки…

Колірна гама інтер’єру групової кімнати має теплі відтінки, переважно рожеві, як-от цвіт персика. Саме такі барви дають відчуття безпеки, затишку і є природо відповідними для дошкільного віку. Часто використовують округлі архітектурні форми (арки, м’які лінії дерев, вікон, драпірування тканинами). М’ягкі форми сприяють розвитку гнучкості мислення, створюють комфортний психологічний клімат, урівноважують емоційний стан дітей. При оформленні середовища береться до уваги не тільки те, що дитина бачить, а й те, що чує та відчуває на запах. Наприклад, у груповій кімнаті можна відчути запахи дерева або трав’яного чаю з медом, свіжої випічки, фруктів або крапельок ароматичної олії. Важлива ознака вальдорфського дитсадка - відсутність мзики з електронних носіїв та інших гаджетів.  Життя дітей супроводжує живий спів та звучання інструментів (блок-флейти, пентатонічної ліри, інших народних шумових інструментів та природних матеріалів (мушель, шишок, камінчиків, води чи піску тощо).

Іграшки: натуральність і свобода фантазії

Звертають на себе увагу і вальдорфські іграшки, особливо ляльки. Що їх вирізняє? Насамперед натуральні матеріали. Для виготовлення вальдорфської ляльки використовують натуральний трикотаж, вовну, в одязі - льон, бавовну та їн. Іграшка-лялька чи тварина мають природні форми та пропорції. Вальдорфській іграшці зазвичай не властива дрібна деталізація, вона зберігає лише загальний образ, форму чи контурну схожість. Колірна гама завжди наближена до природної. Для дитини іграшка завжди жива і справжня, тож вона не розбирається «на запчастини» і не спотворює образи реального світу, а підтримує відчуття правдивості, зміцнює інтерес дитини до оточення та зв’язок з ним. Для іграшок-конструкторів, виготовлених переважно з дерева, також характерна відсутність дрібної деталізації. Іграшка утверджує уявлення про цілісність світу та взаємопов’язаність усіх його складових. Як конструктори у вальдорфському садку використовують природні матеріали та меблі, конструювання з яких потребує набагато більшої вправності, ніж з кубиків. Вальдорфські іграшки здебільшого зроблені вручну, отже є в певному сенсі унікальними (як і індивідуальність дитини), і кожна містить у собі часточку душі майстра або люблячої матусі чи вихователя.

Середовище для творчості

Діти щодня мають змогу під час вільної гри займатися ручною працею, створюючи невеличкі рукодільні вироби або подарунки до свят, опановуючи основи декоративно-ужиткового мистецтва. Для цього у групі є необхідні природні й натуральні матеріали для творчості, облаштовується столик. У кімнатах зберігають костюмовані елементи та реквізит для ігор-хороводів. Важливо, що діти самі дбають про порядок у середовищі: прибирають і складають іграшки після вільної гри, сервірують та прибирають столи, миють посуд, підмітають, нарізають і викладають фрукти, перуть серветки тощо.

Отже, вальдорфська педагогіка прагне насамперед створити простір, близький до природи дитини та її потреб, супроводжуючи розгортання її індивідуальних здібностей, життєвих компетенцій і внутрішнього потенціалу, закладаючи основу для створення вільного  творчого мислення й активної дії у світі. Сторінку підготувала Оксана Северин.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: