22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка - Вчителям української мови та літератури

alt

Із матеріалів щомісячного науково-методичного журналу "Дивослово", № 10 (С. 2-13) / 2017.

Огляд публікації "Розвиток критичного мислення на уроках української мови та літератури" (автор публікації – Світлана Амерханян).

 

 

 

У науковій розвідці директора Малинської ЗОШ № 1 І-ІІІ ст. (Житомирська обл.) Світлани Амерханян розкрито (на основі педагогічної практики та психолого-педагогічної літератури) особливості навчання з упровадженням технологій розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури, вивчено і представлено методи й прийоми, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів середньої школи. Окрім того презентовано приклади планів-конспектів уроків української мови для 9-го класу з застосуванням технології розвитку критичного мислення.   

Розкриваючи науково-методичну панораму явища «критичне мислення», автор наголошує на таких важливих його характеристиках як самостійність та індивідуальність, опертя на певну інформацію (що є відправним, а не кінцевим пунктом міркування), переконливість аргументації та проблемність, зокрема зорієнтованість на розв’язання суперечності. Актуалізуючи послідовні етапи (усього - шість) критичного мислення (сприйняття інформації з різних джерел; аналіз різних поглядів на проблему; формування власної позиції; зіставленнями з іншими точками зору; добір аргументів на підтримку обраної позиції; прийняття рішення на основі доказів), науковець звертає увагу вчителів-словесників на основні складові методичної моделі пізнавального процесу крізь призму розвитку технології критичного мислення: актуалізацію, усвідомлення змісту та рефлексію

На етапі актуалізації як фази уроку відбувається кілька важливих пізнавальних операцій: школярі встановлюють рівень власних знань, формують нове розуміння на основі попередніх знань і поглядів; актуалізується увага учнів до навчального процесу, з’являється  відповідний інтерес та орієнтація на вивчення проблеми. Серед багатьох педагогічних завдань на цьому етапі - спроба залучати й життєвий досвід школярів, - у цьому випадку, - як стверджує автор статті, - «зміст виучуваного твору чи мовного матеріалу набуде особистісної вартісності». Докладно у статті розглядаються й дві інші фази уроку - усвідомлення змісту (школярі конструюють чи усвідомлюють новий матеріал, здійснюють пошукову діяльність) та рефлексія (учні ще раз осмислюють досліджувані ідеї, інтерпретуючи, використовуючи та поширюючи здобуті на уроці знання).

Довершує методичну картину опублікованих матеріалів характеристика низки цікавих методів і прийомів для розвитку критичного мислення (метод передбачення, «Незакінчене речення», створення асоціативних рядів, «Інтелектуальний конфлікт», прийом «Фантастичний елемент» та ін.), а також висвітлення планів-конспектів двох уроків української мови у 9-му класі з елементами розвитку критичного мислення. Теми презентованих розробок: «Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому» (урок засвоєння нових знань); «Синоніміка складносурядних речень з різними сполучниками» (типологічно це є комбінований навчальний захід, зокрема урок-дослідження).  

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: