5 травня – 175 років від дня народження Генрика Сенкевича [повне ім’я – Генрик Адам Александр Піус Сенкевич (1846–1916)], польського письменника білорусько-татарського походження, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1905); 100 років від дня народження Артура Леонарда Шавлова (1921–1999), американського фізика, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики (1981); 90 років від дня народження Миколи Кіндратовича Кондратюка (1931–2006), українського співака, педагога, музично-громадського діяча; 6 травня – День великомученика Георгія Побідоносця (Юрія Змієборця, Георгія Переможця); День піхоти; 150 років від дня народження Опанаса Івановича Завадського (1871 – після 1910), українського хормейстера, педагога; 100 років від дня народження Олександри Федорівни Селюченко (1921–1987), української майстрині художньої кераміки; 80 років від дня народження Володимира Павловича Небоженка (1941), українського скульптора; 7 травня – 180 років від дня народження Бориса Станіславовича Познанського (1841–1906), українського письменника, етнографа, громадського діяча; 160 років від дня народження Рабіндраната Тагора [Робіндронатх Тхакур (1861–1941)], індійського та бенгальського поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1913) ; 80 років від дня народження Олексія Васильовича Кожекова (1941), українського живописця, монументаліста, графіка; 8 травня – 8–9 Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни; День пам’яті та примирення; Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця’ Всесвітній день мігруючих птахів; 100 років від дня народження Миколи Федоровича Козловського (1921–1996), українського фотохудожника, педагога; 80 років від дня народження Олександра Вікторовича Бузилевича (1941–2018), українського кінооператора; 9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги); День матері’;150 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка (1871–1926), українського фольклориста, етнографа, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, громадсько-культурного діяча; 110 років від дня народження Мирослава Никифоровича Григоріїва (1911– 2000), українського художника-графіка, журналіста (США); 10 травня – 100 років від дня народження Юрія Павловича Жбакова (1921–1999), українського актора театру та кіно; 100 років від дня народження Михайла Ілліча Кривенка (1921–2008), українського живописця; 11 травня – 130 років від дня народження Льва Миколайовича Делоне (1891–1969), українського ботаніка, цитолога, генетика, селекціонера; 12 травня – 90 років від дня народження Юрія Олексійовича Луціва (1931), українського диригента, педагога; 13 травня – 100 років від дня народження Йосипа Йосиповича Корби (1921–1988), українського актора, режисера, громадського діяча; 14 травня – 150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871–1936), українського письменника, громадсько-політичного діяча; 15 травня – Міжнародний день сім’ї; День Європи; День науки; 130 років від дня народження Михайла Опанасовича Булгакова (1891–1940), російського письменника, драматурга, лікаря, народженого в Україні; 130 років від дня народження Костянтина Симоновича Гамсахурдіа (1891–1975), грузинського письменника, філолога, історика, літературознавця, одного з найвизначніших грузинських прозаїків XX ст.; 120 років від дня народження Мойсея Юхимовича Мижирицького [Мойше Хаїм-Берович (1901–1951)], єврейського літературознавця, критика; 110 років від дня народження Макса Рудольфа Фріша (1911–1991), швейцарського прозаїка, драматурга, публіциста;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка - педагогам-дошкільникам

alt

Пропонуємо ознайомитись з оглядом статті Юлії Єфименко «Парне пластик-шоу» (Єфименко Юлія. Парне пластик-шоу [Текст]: новітня форма естетико-оздоровчої роботи з дітьми / Ю. Єфименко // Дошкільне виховання. – 2017. - № 9. – С. 15 – 19.)

 

 

 

 

Пластик-шоу, або горизонтальний пластичний балет - вітчизняна технологія, спрямована на фізичний та естетичний розвиток і загальне оздоровлення дошкільнят. Розробив її ще у 1990 р. Микола Єфименко. З того часу технологія постійно розвивалася, з’являлися різні дочірні напрями, про які розповідалося на сторінках «ДВ» і «ПП».

Переваги пластик-шоу

-Гармонійне формування скелета дитини, її м’язової та нервової системи, загальний моторний розвиток.

- Пізнання дітьми нового в ході розгортання сюжету тренінгу.

- Налагодження взаємодії (комунікації) між хлопчиками і дівчатами.

- Опанування дітьми тендерних ролей.

- Розгортання предметно-маніпулятивної діяльності дітей (стимуляція великих півкуль ).

- Розвиток тактильних відчуттів (відчуття дітьми зміни положення у просторі, гравітаційного навантаження, м’язового напруження).

- Здійснення колекційного впливу.

Гендерний аспект

Діти так чи інакше будують свої взаємини і намагаються розв’язувати рухово-ігрові проблеми, що виникають під час виконання вправ. Комунікації сприяє наявність у діяльності дітей спільних предметів для тренінгу (обруча, гімнастичної палиці, м’яча або мотузки). Саме ці рухово-ігрові відносини відкривають широкі можливості для ефективного засвоєння дітьми моделей взаємин між представниками різних статей. Педагог має подбати про створення протягом усього групового тренінгу у таких рухово-ігрових ситуацій, у яких хлопчики та дівчатка взаємодіють, поступово зближуються одне з одним.

Кожний тренінг  - театралізована гра

Добираючи теми тренінгів, педагог має подбати про те, щоб зацікавити дітей, занурити їх у казкові сюжети з рухово-ігровимим діями. Цікаві, незвичайні, захопливі сюжети успішно розвивають дітей фізично, інтелектуально, духовно. У тренінгах з парними пластик-шоу сюжети переважно пов’язані з реальним навколишнім середовищем (галявина, ліс, поле, море тощо).Та обов’язковими їх характеристиками мають стати яскраво виражені художність, естетичність, хореографічність і фантастичність («Мандрівка крижинок», «Осінній балет листочків», «Танок парасольок з дощиками»).

Для такого дійства розробляється план-сценарій.. За формою та змістом це своєрідна фізкультурна казка, ситуаційна міні-гра, що сюжетно є частиною великої тематичної гри. Всі вправи мають образні назви (наприклад, «Сон сонячних променів і веснянок», «Вальс парасольок і дощинок», «Осінній листочок і квітка»).

Одна із значущих складових театру горизонтального пластичного балету - дозована драматизація. У своїх постановках-тренінгах педагог має широко використовувати дуальні образи, ігрові ситуації. Наприклад, добро і зло, чоловік і жінка, світло й темрява, але вводити їх слід поступово, у доступній дітям формі. Такими персонажами можуть бути сонячний промінчик і тінь, поривчастий вітерець і кульбабки, лісове диво й діти, хижі акули і маленькі рибки, злива й мурашки, парасольки і краплинки тощо.

Дозоване, коректне протиставлення та сюжетна дія протиборства підсилюють педагогічний ефект парного пластик-шоу.

Підготувала Оксана Северин

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: