22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Electronic catalog
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка - педагогам-дошкільникам

There are no translations available.

alt

Пропонуємо ознайомитись з оглядом статті д-р психол. наук, професора Катерини Крутій та д-р пед. наук, професора Лариси Зданевич «Сторітелінг: мистецтво розповідання, або Як зацікавити й мотивувати дітейу» (Крутій Катерина, Зданевич Лариса. Сторітелінг: мистецтво розповідання, або Як зацікавити  й мотивувати дітей [Текст] / Е. Крутій, Л. Зданевич // Дошкільне виховання. – 2017. - № 7. – С. 2 – 6.)

 

 

 

Стаття пропонує ознайомитись з новим трендом у дошкільній освіті - технологією сторітелінгу, що прийшла з менеджменту і маркетингу та швидко набула популярності серед педагогів.

Сторітелінг (калька з анг. storytelling, де story- історія, а telling - розповідання) - мистецтво складання і розповідання захопливих історій.

Автори статті зазначають: запроваджувати сторітелінг у повному обсязі як технологію не варто, оскільки її мета надто широка. Використовуємо його лише як мотиваційний комунікаційний прийом.

У нашому розумінні, завдання сторітелінгу - за допомогою розповіді створити умови для мотивації дітей до навчання на занятті або під час освітньої ситуації, викликати симпатію до головного персонажа, який допоможе зацікавити вихованців і доступно донести до них потрібну інформацію.

Переваги сторітелінгу в роботі з дошкільнятами

- Цікавий засіб урізноманітнення заняття або освітньої ситуації. Допомагає реалізувати індивідуальний підхід та зацікавити дітей. не потребує витрат ф може бути використаний у будь-якому місці та в будь-який час.

- Розвиває уяву, фантазію та креативність. До речі, як у дітей,  так і в педагогів.

- Сприяє налагодженню добрих взаємин між вихованцями та педагогами. Під час спілкування, допомоги персонажу відбувається  обмін емоціями, формуються довіра та емпатія.

- Знімає психологічне напруження. Під час слухання, обговорення, переказування, створення оповідки діти вчаться усвідомлювати свої почуття і говорити про них.

Правила сторітелінгу

- Розповідь на початку заняття (сюрпризний момент)має тривати не більше 2-3 хв. Це має бути непростий або комічний випадок з життя персонажа, мета якого - донести до дітей важливу інформацію

Персонажі (або персонаж) мають бути яскраві, добре знайомі дітям (їхня «фізична» присутність під час розповіді не обов’язкова).

Ключовим є запитання, на якому зосереджено увагу у слухачів і на яке буде дано відповідь наприкінці історії.

Для дотримання уваги дітей важливо забезпечити оптимальний ритм історії (тобто те, наскільки швидко або повільно вона розповідається).

Емоційне наповнення оповідки має наближати її до власного досвіду слухачів, аби вони співчували персонажеві, бажали допомогти йому

Діти мають бути учасниками подій, що відбувається з персонажем і особисто стосується кожного з них.

Оповідачу доречно варіювати тон, гучність свого голосу.

Бажано супроводжувати розповідь відповідними мелодіями і зіваки (підготовленими зазделегідь).

Розповіді не слід перевантажувати зайвими деталями та наочністю.

У статті наводиться приклад використання сторітелінгу на початку заняття з покроковим коментарем.

Сторінку підготувала Оксана Северин

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: