Пропонуємо ознайомитись з оглядом статті д-р психол. наук, професора Катерини Крутій та д-р пед. наук, професора Лариси Зданевич «Сторітелінг: мистецтво розповідання, або Як зацікавити й мотивувати дітейу» (Крутій Катерина, Зданевич Лариса. Сторітелінг: мистецтво розповідання, або Як зацікавити  й мотивувати дітей [Текст] / Е. Крутій, Л. Зданевич // Дошкільне виховання. – 2017. - № 7. – С. 2 – 6.)

Стаття пропонує ознайомитись з новим трендом у дошкільній освіті - технологією сторітелінгу, що прийшла з менеджменту і маркетингу та швидко набула популярності серед педагогів.

Сторітелінг (калька з анг. storytelling, де story- історія, а telling - розповідання) - мистецтво складання і розповідання захопливих історій.

Автори статті зазначають: запроваджувати сторітелінг у повному обсязі як технологію не варто, оскільки її мета надто широка. Використовуємо його лише як мотиваційний комунікаційний прийом.

У нашому розумінні, завдання сторітелінгу - за допомогою розповіді створити умови для мотивації дітей до навчання на занятті або під час освітньої ситуації, викликати симпатію до головного персонажа, який допоможе зацікавити вихованців і доступно донести до них потрібну інформацію.

Переваги сторітелінгу в роботі з дошкільнятами

- Цікавий засіб урізноманітнення заняття або освітньої ситуації. Допомагає реалізувати індивідуальний підхід та зацікавити дітей. не потребує витрат ф може бути використаний у будь-якому місці та в будь-який час.

- Розвиває уяву, фантазію та креативність. До речі, як у дітей,  так і в педагогів.

- Сприяє налагодженню добрих взаємин між вихованцями та педагогами. Під час спілкування, допомоги персонажу відбувається  обмін емоціями, формуються довіра та емпатія.

- Знімає психологічне напруження. Під час слухання, обговорення, переказування, створення оповідки діти вчаться усвідомлювати свої почуття і говорити про них.

Правила сторітелінгу

- Розповідь на початку заняття (сюрпризний момент)має тривати не більше 2-3 хв. Це має бути непростий або комічний випадок з життя персонажа, мета якого - донести до дітей важливу інформацію

- Персонажі (або персонаж) мають бути яскраві, добре знайомі дітям (їхня «фізична» присутність під час розповіді не обов’язкова).

- Ключовим є запитання, на якому зосереджено увагу у слухачів і на яке буде дано відповідь наприкінці історії.

- Для дотримання уваги дітей важливо забезпечити оптимальний ритм історії (тобто те, наскільки швидко або повільно вона розповідається).

- Емоційне наповнення оповідки має наближати її до власного досвіду слухачів, аби вони співчували персонажеві, бажали допомогти йому

- Діти мають бути учасниками подій, що відбувається з персонажем і особисто стосується кожного з них.

- Оповідачу доречно варіювати тон, гучність свого голосу.

- Бажано супроводжувати розповідь відповідними мелодіями і зіваки (підготовленими зазделегідь).

- Розповіді не слід перевантажувати зайвими деталями та наочністю.

У статті наводиться приклад використання сторітелінгу на початку заняття з покроковим коментарем.

Сторінку підготувала Оксана Северин