22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю інформатики»

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Інформатика  в школі» (№ 5, 2017 р.). 

Пропонуємо ознайомитись із статтею Т. А. Кудачкина  «Різноманіття шрифтів» [Текст] / Т. А. Кудачкина // Інформатика в школі. – 2017. - № 5. – С. 43-47.

 

 

 

Поряд із фотографією та графічним дизайном шрифти є графічним витвором мистецтва.

Шрифти - надійний та ефективний засіб для створення настрою, теми проекту, розв’язання життєво-важливих питань, просунення продукту на споживчий ринок. Шрифти - це набір графічних зображень букв і знаків, символів певного розміру, що становлять єдину стилістичну і композиційну систему.

Створення шрифтів розпочалося з однієї з форм передавання думки - малюнка на скелі, печері, камені. Потім замість піктографії виникла ідеографія - популярний запис символів у єгипетській та ацтекській культурі. потім фінікійці створили алфавіт, який став першоджерелом більшості алфавітів світу - грецького, латинського, слов’янського та ін.

У ХІ ст. набув поширення каролінський мінускул, яким користуються і нині.

У ХІ-ХІІ ст. розвивається готичне письмо.

У ХУ ст. друкарі виготовили нові друкарські шрифти. Серед піонерів були Ніколя Жансон, Альд Мануцій і Клод Гарамон. Шрифт Парамона став основою для багатьох сучасних шрифтів.

У ХУІІІ - початку ХІХ ст. мистецтво шрифту набуло подальшого розвитку у шрифтах Дідо.

Найдавніші шрифти - статут і напівстатут - виконували суворо і чітко, дотримуючись правила - статуту, від чого і пішли їхні назви. Із розвитком писемності з’явився скоропис, який відрізнявся швидким, вільним стилем, із розчерками, петлями, що виходять далеко за межі рядків. Скоропис став мистецтвом каліграфії в ХУІІ столітті. Ним писали грамоти й офіційні документи. Статут, напівстатут, скоропис, в’язь - це форми рукописного шрифту. У середині ХУІ ст. з’явилися перші книги, виконані друкарським шрифтом. Одна з них -  «Апостол» Івана Федорова, видана 1564 року.

ХХ ст. започаткувало нові гротескні і рубані шрифти, які підкреслювали новий стиль в архітектурі і мистецтві - конструктивізм. Серед нових шрифтів популярними стали футура Поля Реннера, пеньо Кассандра, ербар-гротеск Якова Ербара і гілл-ротеск Еріка Гілла.

У кожній групі шрифтів можна виділити свої ознаки. Серед них - декоративні, антиквенні, гротески (рубані), готичні, рукописні, старослов’янські шрифти.

Щоб переглянути зображення знаків шрифту, а також з’ясувати його легкість для читання, можна використовувати спеціально складену фразу - панграму. Панграма (від грец. «кожна буква»). або різнобуквиця - текст, що використовує всі або майже всі букви алфавіту. Панграми використовують для демонстрування шрифтів, перевірки передавання тексту лініями зв’язку, тестування друкарських пристроїв тощо.

Залежно від ідеї застосування шрифтів, слід поділити їх на два підвиди: із зарубками і без них. Якщо веб-дизайнер, програміст, «креативник» створює проект, присвячений новим гаджетам, швидше за все, доречним буде легкий сучасний шрифт без зарубки. натомість проекту, присвяченому темі класичної музики ХІХ ст.. відповідатиме шрифт, що «упевнено стоїть», «готичний», із зарубками.

Серед різноманіття шрифтів є ті, які допомагають виділитися із більшості. Причому всі вони перебувають у відкритому доступі і кожен користувач може завантажити їх із певних сайтів і користуватися на власний розсуд.

Сторінку підготувала: головний бібліограф ТУРКАЛО О. М.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: