22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Electronic catalog
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю інформатики»

There are no translations available.

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Інформатика  в школі» (№ 5, 2017 р.). 

Пропонуємо ознайомитись із статтею Т. А. Кудачкина  «Різноманіття шрифтів» [Текст] / Т. А. Кудачкина // Інформатика в школі. – 2017. - № 5. – С. 43-47.

 

 

 

Поряд із фотографією та графічним дизайном шрифти є графічним витвором мистецтва.

Шрифти - надійний та ефективний засіб для створення настрою, теми проекту, розв’язання життєво-важливих питань, просунення продукту на споживчий ринок. Шрифти - це набір графічних зображень букв і знаків, символів певного розміру, що становлять єдину стилістичну і композиційну систему.

Створення шрифтів розпочалося з однієї з форм передавання думки - малюнка на скелі, печері, камені. Потім замість піктографії виникла ідеографія - популярний запис символів у єгипетській та ацтекській культурі. потім фінікійці створили алфавіт, який став першоджерелом більшості алфавітів світу - грецького, латинського, слов’янського та ін.

У ХІ ст. набув поширення каролінський мінускул, яким користуються і нині.

У ХІ-ХІІ ст. розвивається готичне письмо.

У ХУ ст. друкарі виготовили нові друкарські шрифти. Серед піонерів були Ніколя Жансон, Альд Мануцій і Клод Гарамон. Шрифт Парамона став основою для багатьох сучасних шрифтів.

У ХУІІІ - початку ХІХ ст. мистецтво шрифту набуло подальшого розвитку у шрифтах Дідо.

Найдавніші шрифти - статут і напівстатут - виконували суворо і чітко, дотримуючись правила - статуту, від чого і пішли їхні назви. Із розвитком писемності з’явився скоропис, який відрізнявся швидким, вільним стилем, із розчерками, петлями, що виходять далеко за межі рядків. Скоропис став мистецтвом каліграфії в ХУІІ столітті. Ним писали грамоти й офіційні документи. Статут, напівстатут, скоропис, в’язь - це форми рукописного шрифту. У середині ХУІ ст. з’явилися перші книги, виконані друкарським шрифтом. Одна з них -  «Апостол» Івана Федорова, видана 1564 року.

ХХ ст. започаткувало нові гротескні і рубані шрифти, які підкреслювали новий стиль в архітектурі і мистецтві - конструктивізм. Серед нових шрифтів популярними стали футура Поля Реннера, пеньо Кассандра, ербар-гротеск Якова Ербара і гілл-ротеск Еріка Гілла.

У кожній групі шрифтів можна виділити свої ознаки. Серед них - декоративні, антиквенні, гротески (рубані), готичні, рукописні, старослов’янські шрифти.

Щоб переглянути зображення знаків шрифту, а також з’ясувати його легкість для читання, можна використовувати спеціально складену фразу - панграму. Панграма (від грец. «кожна буква»). або різнобуквиця - текст, що використовує всі або майже всі букви алфавіту. Панграми використовують для демонстрування шрифтів, перевірки передавання тексту лініями зв’язку, тестування друкарських пристроїв тощо.

Залежно від ідеї застосування шрифтів, слід поділити їх на два підвиди: із зарубками і без них. Якщо веб-дизайнер, програміст, «креативник» створює проект, присвячений новим гаджетам, швидше за все, доречним буде легкий сучасний шрифт без зарубки. натомість проекту, присвяченому темі класичної музики ХІХ ст.. відповідатиме шрифт, що «упевнено стоїть», «готичний», із зарубками.

Серед різноманіття шрифтів є ті, які допомагають виділитися із більшості. Причому всі вони перебувають у відкритому доступі і кожен користувач може завантажити їх із певних сайтів і користуватися на власний розсуд.

Сторінку підготувала: головний бібліограф ТУРКАЛО О. М.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: