7 липня –Різдво пророка Іоанна Хрестителя. День Івана Купала; День працівника природно-заповідної справи; 60 років від дня створення (1960) Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України (на той час – Український (Київський) науково-дослідний інститут експериментальної та клінічної онкології МОЗ УРСР) ; 120 років від дня народження Юрія Корнійовича (Корнелійовича) Смолича (1900–1976), українського письменника, прозаїка, публіциста, драматурга, мемуариста, критика, журналіста, громадсько-політичного діяча;  8 липня – День родини ; 110 років від дня народження Кирила Андрійовича Куцюка-Кочинського (1910–1991), українського поета, перекладача, громадського діяча (Румунія) ; 100 років від дня народження Вадима Григоровича Кононенка (1920–1983), українського вченого в галузі авіаційної технології та обробки металів тиском; 9 липня – 170 років від дня народження Івана Минчева Вазова (1850–1921), болгарського письменника, громадського діяча; 10 липня – 125 років від дня народження Карла Генріха Марії Орфа (1895–1982), німецького композитора, драматурга, музикознавця, педагога, театрального діяча; 120 років від дня народження Петра Степановича Погребняка (1900–1976), українського вченого-лісівника, ґрунтознавця; 11 липня – Всесвітній день народонаселення; 120 років від дня народження Павла Трохимовича Кононенка (1900–1971), українського письменника;  100 років від дня народження Євгена Микитовича Зубцова (1920–1986), українського композитора, диригента; 12 липня – День святих первоверховних апостолів Петра і Павла; День рибалки; 13 липня – 140 років від дня народження Андрія Ілліча (Ільковича) Жука (1880–1968), українського публіциста, геополітика, дипломата; 130 років від дня народження Арнольда (Андрія) Володимировича Кордюма (1890–1969), українського актора, режисера, сценариста;110 років від дня народження Петра Степановича Непорожнього (1910–1999), українського вченого в галузі енергетичного будівництва, державного діяча; 80 років від дня народження Івана Григоровича Сокульського (1940–1992), українського поета, правозахисника, громадського діяча; 14 липня – 120 років від дня народження Олександра Кириловича Горчакова (1900–1960), українського хірурга 15 липня – День українських миротворців; 140 років від дня народження Сергія Івановича Канюка (1880–1945), українського письменника, публіциста, журналіста, педагога, громадського діяча; 120 років від дня народження Володимира Автономовича Грінченка (1900–1948), українського археолога, музеєзнавця;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю інформатики»

There are no translations available.

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Інформатика  в школі» (№ 5, 2017 р.). 

Пропонуємо ознайомитись із статтею Т. А. Кудачкина  «Різноманіття шрифтів» [Текст] / Т. А. Кудачкина // Інформатика в школі. – 2017. - № 5. – С. 43-47.

 

 

 

Поряд із фотографією та графічним дизайном шрифти є графічним витвором мистецтва.

Шрифти - надійний та ефективний засіб для створення настрою, теми проекту, розв’язання життєво-важливих питань, просунення продукту на споживчий ринок. Шрифти - це набір графічних зображень букв і знаків, символів певного розміру, що становлять єдину стилістичну і композиційну систему.

Створення шрифтів розпочалося з однієї з форм передавання думки - малюнка на скелі, печері, камені. Потім замість піктографії виникла ідеографія - популярний запис символів у єгипетській та ацтекській культурі. потім фінікійці створили алфавіт, який став першоджерелом більшості алфавітів світу - грецького, латинського, слов’янського та ін.

У ХІ ст. набув поширення каролінський мінускул, яким користуються і нині.

У ХІ-ХІІ ст. розвивається готичне письмо.

У ХУ ст. друкарі виготовили нові друкарські шрифти. Серед піонерів були Ніколя Жансон, Альд Мануцій і Клод Гарамон. Шрифт Парамона став основою для багатьох сучасних шрифтів.

У ХУІІІ - початку ХІХ ст. мистецтво шрифту набуло подальшого розвитку у шрифтах Дідо.

Найдавніші шрифти - статут і напівстатут - виконували суворо і чітко, дотримуючись правила - статуту, від чого і пішли їхні назви. Із розвитком писемності з’явився скоропис, який відрізнявся швидким, вільним стилем, із розчерками, петлями, що виходять далеко за межі рядків. Скоропис став мистецтвом каліграфії в ХУІІ столітті. Ним писали грамоти й офіційні документи. Статут, напівстатут, скоропис, в’язь - це форми рукописного шрифту. У середині ХУІ ст. з’явилися перші книги, виконані друкарським шрифтом. Одна з них -  «Апостол» Івана Федорова, видана 1564 року.

ХХ ст. започаткувало нові гротескні і рубані шрифти, які підкреслювали новий стиль в архітектурі і мистецтві - конструктивізм. Серед нових шрифтів популярними стали футура Поля Реннера, пеньо Кассандра, ербар-гротеск Якова Ербара і гілл-ротеск Еріка Гілла.

У кожній групі шрифтів можна виділити свої ознаки. Серед них - декоративні, антиквенні, гротески (рубані), готичні, рукописні, старослов’янські шрифти.

Щоб переглянути зображення знаків шрифту, а також з’ясувати його легкість для читання, можна використовувати спеціально складену фразу - панграму. Панграма (від грец. «кожна буква»). або різнобуквиця - текст, що використовує всі або майже всі букви алфавіту. Панграми використовують для демонстрування шрифтів, перевірки передавання тексту лініями зв’язку, тестування друкарських пристроїв тощо.

Залежно від ідеї застосування шрифтів, слід поділити їх на два підвиди: із зарубками і без них. Якщо веб-дизайнер, програміст, «креативник» створює проект, присвячений новим гаджетам, швидше за все, доречним буде легкий сучасний шрифт без зарубки. натомість проекту, присвяченому темі класичної музики ХІХ ст.. відповідатиме шрифт, що «упевнено стоїть», «готичний», із зарубками.

Серед різноманіття шрифтів є ті, які допомагають виділитися із більшості. Причому всі вони перебувають у відкритому доступі і кожен користувач може завантажити їх із певних сайтів і користуватися на власний розсуд.

Сторінку підготувала: головний бібліограф ТУРКАЛО О. М.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: