11 серпня – 110 років від дня народження Юрія (Марата) Васильовича Андрущенка (1910–1975), українського поета, журналіста ; 12 серпня – Міжнародний день молоді ; 210 років від дня народження Аполлона Миколайовича Мокрицького (1810–1870), українського та російського живописця, педагога ; 130 років від дня народження Олександра Йосиповича Вишнівського (1890–1975), українського військового діяча, полковника Армії УНР ; 110 років від дня народження Олекси (Олеся) Несторовича Гай-Головка [справж. – Головко (1910–2006)], українського письменника, поета, літературознавця, журналіста, громадського діяча (Канада) ; 13 серпня – 130 років від дня народження Володимира Івановича Кедровського (1890–1970), українського публіциста, журналіста, військового та громадсько-політичного діяча, полковника Армії УНР ; 14 серпня – Винесення чесних древ Животворного Хреста Господнього. Медовий Спас ; 15 серпня – День археолога ; 16 серпня – 160 років від дня народження Жуля Лафорга (1860–1887), французького поета-символіста; 100 років від дня народження Генрі Чарлза Буковського (1920–1994), американського письменника, поета, сценариста; 90 років від дня народження Василя Степановича Гвоздецького (1930), українського вченого в галузі електрозварювання, фізика ; 18 серпня – 270 років від дня народження Антоніо Сальєрі (1750–1825), італійського та австрійського композитора, диригента, педагога ; 140 років від дня народження Осипа Кириловича Кузьми (1880–1954), українського видавця, культурно-освітнього діяча ; 19 серпня – Преображення Господнє. Яблучний Спас ; Всесвітній день гуманітарної допомоги ; День пасічника ; 240 років від дня народження П’єра-Жана Беранже (1780–1857), французького поета ; 20 серпня – 125 років від дня народження Омеляна Нижанківського (1895–1973), українського піаніста, органіста, композитора, музиколога, педагога ; 100 років від дня народження Василя Онуфрійовича Власенка (1920–1986), українського літературознавця ; 21 серпня –110 років від дня народження Дмитра Блажейовського (1910–2011), українського історика, майстра художньої вишивки, священника, церковного діяча ; 110 років від дня народження Юрія Григоровича Костюка (1910–1995), українського письменника, драматурга, сценариста, критика, мистецтвознавця, театрознавця ; 22 серпня – 120 років від дня народження Петра Григоровича Юрченка (1900–1972), українського архітектора, мистецтвознавця ; 100 років від дня народження Рея Дугласа Бредбері (1920–2012), американського письменника, драматурга, сценариста ; 23 серпня – День Державного Прапора України; 140 років від дня народження Олександра Гріна [справж. – Олександр Степанович Гриневський (1880–1932)], російського письменника; 120 років від дня народження Лавра (Лаврентія) Івановича Дяченка (1900–1937), українського поета, публіциста; 24 серпня –День Незалежності України (1991) ; 250 років від дня народження Шарля-Луї Лесюра (1770–1849), французького історіографа, публіциста, дослідника історії українського козацтва ; 25 серпня – 80 років від дня народження Марії Миколаївни Влад (1940–2017), української письменниці, поетеси, журналістки, громадської діячки ;80 років від дня народження Миколи Григоровича Жулинського (1940), українського літературознавця, критика, громадсько-політичного діяча ; 26 серпня – 280 років від дня народження Жозефа-Мішеля Монгольф’є (1740–1810), французького вченого, винахідника повітряної кулі ; 140 років від дня народження Гійома Аполлінера [справж. – Аполлінарій Костровицький (1880–1918)], французького поета, критика, художника ;130 років від дня народження Абдулли Абілєвича Лятіф-заде (1890–1938), кримськотатарського поета, літературознавця, перекладача, критика, педагога ; 110 років від дня народження Матері Терези [справж. – Агнес Гонджа Бояджиу (1910–1997)], албанської черниці, громадської діячки, засновниці доброчинних місій, лауреатки Нобелівської премії миру (1979) ; 27 серпня – 250 років від дня народження Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (1770–1831), німецького філософа, творця систематичної теорії діалектики ; 28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці. Перша Пречиста ; 130 років від дня народження Дмитра Юрійовича Загула (1890–1944), українського поета, публіциста, літературознавця, критика, перекладача, педагога, громадського діяча ; 100 років від дня народження Василя Васильовича Глушка (1920–1998), українського вченого, геолога, педагога ; 70 років від дня народження Івана Юрійовича Яцканина (1950), українського письменника, публіциста, перекладача, журналіста, редактора, видавця (Словаччина) ; 29 серпня – Перенесення Нерукотворного Образа Господнього. Горіховий Спас ; День авіації ;240 років від дня народження Жана Огюста Домініка Енгра (1780–1867), французького живописця ; 120 років від дня народження Сергія Федоровича Домазара [справж. – Давиденко (1900–1987)], українського письменника, прозаїка, публіциста, перекладача ; 110 років від дня народження Олександра Івановича Юрженка (1910–1999), українського вченого в галузі фізичної хімії ; 30 серпня – День шахтаря ; 160 років від дня народження Ісаака Ілліча Левітана (1860–1900), російського живописця-пейзажиста ;130 років від дня народження Юліана Юрія Максимчука (1890–1980), українського філателіста, юриста, громадського діяча ;120 років від дня народження Сергія Вікторовича Шамрая [Шамраєв (1900–1939)], українського історика 31 серпня – 130 років від дня народження Андрія Васильовича Волощака (1890–1973), українського поета, громадського діяча ;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю інформатики»

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Інформатика  в школі» (№ 5, 2017 р.). 

Пропонуємо ознайомитись із статтею Т. А. Кудачкина  «Різноманіття шрифтів» [Текст] / Т. А. Кудачкина // Інформатика в школі. – 2017. - № 5. – С. 43-47.

 

 

 

Поряд із фотографією та графічним дизайном шрифти є графічним витвором мистецтва.

Шрифти - надійний та ефективний засіб для створення настрою, теми проекту, розв’язання життєво-важливих питань, просунення продукту на споживчий ринок. Шрифти - це набір графічних зображень букв і знаків, символів певного розміру, що становлять єдину стилістичну і композиційну систему.

Створення шрифтів розпочалося з однієї з форм передавання думки - малюнка на скелі, печері, камені. Потім замість піктографії виникла ідеографія - популярний запис символів у єгипетській та ацтекській культурі. потім фінікійці створили алфавіт, який став першоджерелом більшості алфавітів світу - грецького, латинського, слов’янського та ін.

У ХІ ст. набув поширення каролінський мінускул, яким користуються і нині.

У ХІ-ХІІ ст. розвивається готичне письмо.

У ХУ ст. друкарі виготовили нові друкарські шрифти. Серед піонерів були Ніколя Жансон, Альд Мануцій і Клод Гарамон. Шрифт Парамона став основою для багатьох сучасних шрифтів.

У ХУІІІ - початку ХІХ ст. мистецтво шрифту набуло подальшого розвитку у шрифтах Дідо.

Найдавніші шрифти - статут і напівстатут - виконували суворо і чітко, дотримуючись правила - статуту, від чого і пішли їхні назви. Із розвитком писемності з’явився скоропис, який відрізнявся швидким, вільним стилем, із розчерками, петлями, що виходять далеко за межі рядків. Скоропис став мистецтвом каліграфії в ХУІІ столітті. Ним писали грамоти й офіційні документи. Статут, напівстатут, скоропис, в’язь - це форми рукописного шрифту. У середині ХУІ ст. з’явилися перші книги, виконані друкарським шрифтом. Одна з них -  «Апостол» Івана Федорова, видана 1564 року.

ХХ ст. започаткувало нові гротескні і рубані шрифти, які підкреслювали новий стиль в архітектурі і мистецтві - конструктивізм. Серед нових шрифтів популярними стали футура Поля Реннера, пеньо Кассандра, ербар-гротеск Якова Ербара і гілл-ротеск Еріка Гілла.

У кожній групі шрифтів можна виділити свої ознаки. Серед них - декоративні, антиквенні, гротески (рубані), готичні, рукописні, старослов’янські шрифти.

Щоб переглянути зображення знаків шрифту, а також з’ясувати його легкість для читання, можна використовувати спеціально складену фразу - панграму. Панграма (від грец. «кожна буква»). або різнобуквиця - текст, що використовує всі або майже всі букви алфавіту. Панграми використовують для демонстрування шрифтів, перевірки передавання тексту лініями зв’язку, тестування друкарських пристроїв тощо.

Залежно від ідеї застосування шрифтів, слід поділити їх на два підвиди: із зарубками і без них. Якщо веб-дизайнер, програміст, «креативник» створює проект, присвячений новим гаджетам, швидше за все, доречним буде легкий сучасний шрифт без зарубки. натомість проекту, присвяченому темі класичної музики ХІХ ст.. відповідатиме шрифт, що «упевнено стоїть», «готичний», із зарубками.

Серед різноманіття шрифтів є ті, які допомагають виділитися із більшості. Причому всі вони перебувають у відкритому доступі і кожен користувач може завантажити їх із певних сайтів і користуватися на власний розсуд.

Сторінку підготувала: головний бібліограф ТУРКАЛО О. М.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: