8 грудня – 135 років від дня народження Юліана Опільського (справж. – Юрій Львович Рудницький; 1884–1937), українського письменника, майстера історичної прози, філолога, педагога; 130 років від дня народження Євгена Антоновича Золотаренка (1889–1955), українського актора; 120 років від дня народження Миколи Васильовича Горбаня (1899–1973), українського історика, краєзнавця, письменника, громадського діяча; 100 років від дня народження Катерини Логвинівни Ющенко (1919–2001), українського вченого в галузі кібернетики; 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією; 120 років від дня народження Якова Петровича Косовського (1899–1975), українського письменника, драматурга, етнографа, громадсько-культурного діяча; 110 років від дня народження Андрія Фроловича Шулиндіна (1909–1983), українського генетика-селекціонера; 10 грудня – День захисту прав людини; 160 років від дня народження Юхима (Євтима) Йосиповича Січинського [Сіцінський, Сецинський (1859–1937)], українського історика, археолога, етнографа, педагога, священика, музейного та громадського діяча; 60 років від дня народження Василя Васильовича Ґабора (1959), українського письменника, літературознавця, журналіста;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю інформатики»

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Інформатика  в школі» (№ 5, 2017 р.). 

Пропонуємо ознайомитись із статтею Т. А. Кудачкина  «Різноманіття шрифтів» [Текст] / Т. А. Кудачкина // Інформатика в школі. – 2017. - № 5. – С. 43-47.

 

 

 

Поряд із фотографією та графічним дизайном шрифти є графічним витвором мистецтва.

Шрифти - надійний та ефективний засіб для створення настрою, теми проекту, розв’язання життєво-важливих питань, просунення продукту на споживчий ринок. Шрифти - це набір графічних зображень букв і знаків, символів певного розміру, що становлять єдину стилістичну і композиційну систему.

Створення шрифтів розпочалося з однієї з форм передавання думки - малюнка на скелі, печері, камені. Потім замість піктографії виникла ідеографія - популярний запис символів у єгипетській та ацтекській культурі. потім фінікійці створили алфавіт, який став першоджерелом більшості алфавітів світу - грецького, латинського, слов’янського та ін.

У ХІ ст. набув поширення каролінський мінускул, яким користуються і нині.

У ХІ-ХІІ ст. розвивається готичне письмо.

У ХУ ст. друкарі виготовили нові друкарські шрифти. Серед піонерів були Ніколя Жансон, Альд Мануцій і Клод Гарамон. Шрифт Парамона став основою для багатьох сучасних шрифтів.

У ХУІІІ - початку ХІХ ст. мистецтво шрифту набуло подальшого розвитку у шрифтах Дідо.

Найдавніші шрифти - статут і напівстатут - виконували суворо і чітко, дотримуючись правила - статуту, від чого і пішли їхні назви. Із розвитком писемності з’явився скоропис, який відрізнявся швидким, вільним стилем, із розчерками, петлями, що виходять далеко за межі рядків. Скоропис став мистецтвом каліграфії в ХУІІ столітті. Ним писали грамоти й офіційні документи. Статут, напівстатут, скоропис, в’язь - це форми рукописного шрифту. У середині ХУІ ст. з’явилися перші книги, виконані друкарським шрифтом. Одна з них -  «Апостол» Івана Федорова, видана 1564 року.

ХХ ст. започаткувало нові гротескні і рубані шрифти, які підкреслювали новий стиль в архітектурі і мистецтві - конструктивізм. Серед нових шрифтів популярними стали футура Поля Реннера, пеньо Кассандра, ербар-гротеск Якова Ербара і гілл-ротеск Еріка Гілла.

У кожній групі шрифтів можна виділити свої ознаки. Серед них - декоративні, антиквенні, гротески (рубані), готичні, рукописні, старослов’янські шрифти.

Щоб переглянути зображення знаків шрифту, а також з’ясувати його легкість для читання, можна використовувати спеціально складену фразу - панграму. Панграма (від грец. «кожна буква»). або різнобуквиця - текст, що використовує всі або майже всі букви алфавіту. Панграми використовують для демонстрування шрифтів, перевірки передавання тексту лініями зв’язку, тестування друкарських пристроїв тощо.

Залежно від ідеї застосування шрифтів, слід поділити їх на два підвиди: із зарубками і без них. Якщо веб-дизайнер, програміст, «креативник» створює проект, присвячений новим гаджетам, швидше за все, доречним буде легкий сучасний шрифт без зарубки. натомість проекту, присвяченому темі класичної музики ХІХ ст.. відповідатиме шрифт, що «упевнено стоїть», «готичний», із зарубками.

Серед різноманіття шрифтів є ті, які допомагають виділитися із більшості. Причому всі вони перебувають у відкритому доступі і кожен користувач може завантажити їх із певних сайтів і користуватися на власний розсуд.

Сторінку підготувала: головний бібліограф ТУРКАЛО О. М.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: