22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка - учителям української літератури

alt

Із матеріалів щомісячного науково-методичного та літературно-мистецького журналу «Українська мова і література в школах України, № 12 / 2016.

Огляд публікації «Види навчальних навчальних матеріалівз української літератури, напрями і шляхи їх вивчення» (автор – Юрій Бондаренко).

 

 

 

 

У текстовому комплексі публікації характеризуються види навчального матеріалу, що методично застосовуються у процесі шкільного вивчення літератури, розглядаються напрями і шляхи їх опрацювання. Згідно з твердженням автора матеріалів, предметна методика буде результативною лише за умови врахування специфіки окремих системотвірних чинників, що допомагають конкретизувати навчальні цілі, структурувати діяльність педагога та учня, спрямувати її на вирішення чітко визначених дидактичних завдань.

У науковій публікації розкриваються 5 (п’ять) ознак, якими вирізняється художній матеріал як навчальний:

  • І. Зв’язна словесно-образна структура – це явище розкриває себе, коли думка висловлюється безпосередньо, тим, що нерідко транслює інформацію в образній формі і потребує свого декодування та тлумачення (інтерпретації) реципієнтам.

  • ІІ. Система науково встановлених формо-змістових параметрів, які інкорпоруються сюжетом, хронотопом, образами-персонажами, композицією, ідейним змістом, мовою, проблематикою й тематикою, жанром, стилем та ін.

  • ІІІ. Емотивно-оцінний заряд, який передається адресату (читач, слухач) інформації, провокує відповідні йому психічні стани.

  • ІV. Естетична фунція, що створює уявлення про прекрасне. У цьому контексті дослідник нагадує, що «урок літератури – це ще й момент естетичного розвитку молодого покоління».

  • V. Відповідність / невідповідність інтелектуальному розвитку та духовним запитам школярів.

Автор розвідки наголошує, що умовою трансформації (перетворення) літературного матеріалу в навчальний є факт сприймання та осмислення його (матеріалу) учнями, що можна здійснювати під час текстуальної роботи, що має базуватись на «систему науково обґрунтованих та адаптованих для шкільної практики напрямів та шляхів аналізу» (Ю. Бондаренко). У цьому зв’язку у статті висвітлюються основні риси кількох різновидів аналізу – ПОДІЄВОГО, КОМПОЗИЦІЙНОГО ТА ПООБРАЗНОГО.

Кожен із шляхів аналізу спирається на власну «дорожню карту», яку через відповідний алгоритм дидактичних дій педагог має застосовувати на етапі роботи учнів із текстом. Скажімо, схемою подієвого аналізу (за розвитком дії, за розвитком сюжету, услід за автором, послідовного) є т. зв. поетапний аналіз; до слова, науковець вказує на те, що подієвий аналіз у 5-6 класах є основним. Композиційний аналіз трактується як «планомірне опрацювання тексту крізь призму його зовнішньо композиційних частин» (Ю. Бондаренко).

Нарешті, п о о б р а з н и й  аналіз (що вельми часто застосовується у школі), залежно від різних дидактичних чинників, може втілюватися у таких варіантах діяльності:

  • 1. За рисами внутрішнього світу.

  • 2. За рівнями структури особистості.

  • 3. За аксіологічними (ціннісними) та ціьовими пріоритетами.

  • 4. Біографічний підхід.

  • 5. У системі «виклик - відгук».

  • 6. Статусно-рольова характеристика.

  • 7. Міжперсонажна взаємодія.

  • 8. Порівняльна і групова характеристика декількох персонажів. 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: