22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю інформатики»

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Інформатика в школі» (№2, 2017 р.)

Пропонуємо ознайомитись із статтею укладача Т. М. РОМАНЧУКА  «Жінки в історії інформатики та програмного забезпечення» [Текст] / Укл. Т.М. Романчук // Інформатика в школі. – 2017. - № 2. – С. 43-46.

 

 

 

У статті йдеться про графиню АДУ АВГУСТУ ЛАВЛЕЙС та її роль у розвитку обчислювальної техніки. Справа в тому, що вона - дочка великого англійського поета Джорджа Байрона, яка ніколи не відчувала його турботу.

Вона дістала гідну її стану освіту, і в 13 років дівчинка малювала у своєму альбомі креслення літальних апаратів. Її зустріч з професором математики Кембриджського університету Чарльзом Беббіджем 5 червня 1833 року докорінно змінила її життя, адже він виношував ідею створення «аналітичної машини» - першої у світі цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням, якою вона захоплювалась.

Аду Лавлейс вважають першим програмістом нашої планети. Її рукою більш півтора століття тому були написані програми, разюче схожі з програмами, складеними пізніше для перших електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Крім того, вона переклала англійською статтю італійського вченого Менабреа, який зробив перший детальний опис аналітичної машини та додала до статті докладні коментарі.

Вона першою склала план операцій для аналітичної машини, за допомогою яких можна було розв’язати рівняння Бернуллі.

Багато сучасників вважали, що Ада перебуває в змові з дияволом. Лондонська знать була налякана тим, що сатана нібито відкрив їй якийсь секрет, а її натиском, із яким вона захищала свого гуру-чоловіка (Чарльза Беббіджа) і вимагала грошей для його винаходу. Та й сама вона не раз говорила, що працює, як диявол.

Ада Лавлейс ввела у вживання такі поняття і терміни, як «робоча комірка», «цикл». Спільно з Беббіджем вони намітили такі поняття, як «підпрограма», «модифікація команд», «бібліотека» та «індексний регістр». 1843 року були опубліковані її перші роботи. Але в ті часи вважалося непристойно для жінки видавати свої твори під повним ім’ям. Тому тривалий час багато її статей були мало кому відомі.

Померла Ада Лавлейс 27 листопада 1852 року у віці 37 років, і похована у родинному склепі Байронів поряд із батьком, якого ніколи не знала.

У Міністерстві оборони США 1975 року було прийнято рішення про розробку універсальної мови програмування. Цей проект мав назву Ада.

З недавнього часу в програмістів усього світу з’явилося своє професійне свято. Воно так і називається - «День програміста» - і святкується 10 грудня. Саме на день народження Ади Лавлейс - жінки, для якої ряди чисел виявилися поетичними строфами, а сухі математичні формули - містичним явищем.

Статтю підготувала: головний бібліограф О. М. ТУРКАЛО.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: