22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Electronic catalog
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю інформатики»

There are no translations available.

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Інформатика в школі» (№2, 2017 р.)

Пропонуємо ознайомитись із статтею укладача Т. М. РОМАНЧУКА  «Жінки в історії інформатики та програмного забезпечення» [Текст] / Укл. Т.М. Романчук // Інформатика в школі. – 2017. - № 2. – С. 43-46.

 

 

 

У статті йдеться про графиню АДУ АВГУСТУ ЛАВЛЕЙС та її роль у розвитку обчислювальної техніки. Справа в тому, що вона - дочка великого англійського поета Джорджа Байрона, яка ніколи не відчувала його турботу.

Вона дістала гідну її стану освіту, і в 13 років дівчинка малювала у своєму альбомі креслення літальних апаратів. Її зустріч з професором математики Кембриджського університету Чарльзом Беббіджем 5 червня 1833 року докорінно змінила її життя, адже він виношував ідею створення «аналітичної машини» - першої у світі цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням, якою вона захоплювалась.

Аду Лавлейс вважають першим програмістом нашої планети. Її рукою більш півтора століття тому були написані програми, разюче схожі з програмами, складеними пізніше для перших електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Крім того, вона переклала англійською статтю італійського вченого Менабреа, який зробив перший детальний опис аналітичної машини та додала до статті докладні коментарі.

Вона першою склала план операцій для аналітичної машини, за допомогою яких можна було розв’язати рівняння Бернуллі.

Багато сучасників вважали, що Ада перебуває в змові з дияволом. Лондонська знать була налякана тим, що сатана нібито відкрив їй якийсь секрет, а її натиском, із яким вона захищала свого гуру-чоловіка (Чарльза Беббіджа) і вимагала грошей для його винаходу. Та й сама вона не раз говорила, що працює, як диявол.

Ада Лавлейс ввела у вживання такі поняття і терміни, як «робоча комірка», «цикл». Спільно з Беббіджем вони намітили такі поняття, як «підпрограма», «модифікація команд», «бібліотека» та «індексний регістр». 1843 року були опубліковані її перші роботи. Але в ті часи вважалося непристойно для жінки видавати свої твори під повним ім’ям. Тому тривалий час багато її статей були мало кому відомі.

Померла Ада Лавлейс 27 листопада 1852 року у віці 37 років, і похована у родинному склепі Байронів поряд із батьком, якого ніколи не знала.

У Міністерстві оборони США 1975 року було прийнято рішення про розробку універсальної мови програмування. Цей проект мав назву Ада.

З недавнього часу в програмістів усього світу з’явилося своє професійне свято. Воно так і називається - «День програміста» - і святкується 10 грудня. Саме на день народження Ади Лавлейс - жінки, для якої ряди чисел виявилися поетичними строфами, а сухі математичні формули - містичним явищем.

Статтю підготувала: головний бібліограф О. М. ТУРКАЛО.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: