5 травня – 175 років від дня народження Генрика Сенкевича [повне ім’я – Генрик Адам Александр Піус Сенкевич (1846–1916)], польського письменника білорусько-татарського походження, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1905); 100 років від дня народження Артура Леонарда Шавлова (1921–1999), американського фізика, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики (1981); 90 років від дня народження Миколи Кіндратовича Кондратюка (1931–2006), українського співака, педагога, музично-громадського діяча; 6 травня – День великомученика Георгія Побідоносця (Юрія Змієборця, Георгія Переможця); День піхоти; 150 років від дня народження Опанаса Івановича Завадського (1871 – після 1910), українського хормейстера, педагога; 100 років від дня народження Олександри Федорівни Селюченко (1921–1987), української майстрині художньої кераміки; 80 років від дня народження Володимира Павловича Небоженка (1941), українського скульптора; 7 травня – 180 років від дня народження Бориса Станіславовича Познанського (1841–1906), українського письменника, етнографа, громадського діяча; 160 років від дня народження Рабіндраната Тагора [Робіндронатх Тхакур (1861–1941)], індійського та бенгальського поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1913) ; 80 років від дня народження Олексія Васильовича Кожекова (1941), українського живописця, монументаліста, графіка; 8 травня – 8–9 Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни; День пам’яті та примирення; Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця’ Всесвітній день мігруючих птахів; 100 років від дня народження Миколи Федоровича Козловського (1921–1996), українського фотохудожника, педагога; 80 років від дня народження Олександра Вікторовича Бузилевича (1941–2018), українського кінооператора; 9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги); День матері’;150 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка (1871–1926), українського фольклориста, етнографа, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, громадсько-культурного діяча; 110 років від дня народження Мирослава Никифоровича Григоріїва (1911– 2000), українського художника-графіка, журналіста (США); 10 травня – 100 років від дня народження Юрія Павловича Жбакова (1921–1999), українського актора театру та кіно; 100 років від дня народження Михайла Ілліча Кривенка (1921–2008), українського живописця; 11 травня – 130 років від дня народження Льва Миколайовича Делоне (1891–1969), українського ботаніка, цитолога, генетика, селекціонера; 12 травня – 90 років від дня народження Юрія Олексійовича Луціва (1931), українського диригента, педагога; 13 травня – 100 років від дня народження Йосипа Йосиповича Корби (1921–1988), українського актора, режисера, громадського діяча; 14 травня – 150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871–1936), українського письменника, громадсько-політичного діяча; 15 травня – Міжнародний день сім’ї; День Європи; День науки; 130 років від дня народження Михайла Опанасовича Булгакова (1891–1940), російського письменника, драматурга, лікаря, народженого в Україні; 130 років від дня народження Костянтина Симоновича Гамсахурдіа (1891–1975), грузинського письменника, філолога, історика, літературознавця, одного з найвизначніших грузинських прозаїків XX ст.; 120 років від дня народження Мойсея Юхимовича Мижирицького [Мойше Хаїм-Берович (1901–1951)], єврейського літературознавця, критика; 110 років від дня народження Макса Рудольфа Фріша (1911–1991), швейцарського прозаїка, драматурга, публіциста;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю інформатики»

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Інформатика в школі» (№2, 2017 р.)

Пропонуємо ознайомитись із статтею укладача Т. М. РОМАНЧУКА  «Жінки в історії інформатики та програмного забезпечення» [Текст] / Укл. Т.М. Романчук // Інформатика в школі. – 2017. - № 2. – С. 43-46.

 

 

 

У статті йдеться про графиню АДУ АВГУСТУ ЛАВЛЕЙС та її роль у розвитку обчислювальної техніки. Справа в тому, що вона - дочка великого англійського поета Джорджа Байрона, яка ніколи не відчувала його турботу.

Вона дістала гідну її стану освіту, і в 13 років дівчинка малювала у своєму альбомі креслення літальних апаратів. Її зустріч з професором математики Кембриджського університету Чарльзом Беббіджем 5 червня 1833 року докорінно змінила її життя, адже він виношував ідею створення «аналітичної машини» - першої у світі цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням, якою вона захоплювалась.

Аду Лавлейс вважають першим програмістом нашої планети. Її рукою більш півтора століття тому були написані програми, разюче схожі з програмами, складеними пізніше для перших електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Крім того, вона переклала англійською статтю італійського вченого Менабреа, який зробив перший детальний опис аналітичної машини та додала до статті докладні коментарі.

Вона першою склала план операцій для аналітичної машини, за допомогою яких можна було розв’язати рівняння Бернуллі.

Багато сучасників вважали, що Ада перебуває в змові з дияволом. Лондонська знать була налякана тим, що сатана нібито відкрив їй якийсь секрет, а її натиском, із яким вона захищала свого гуру-чоловіка (Чарльза Беббіджа) і вимагала грошей для його винаходу. Та й сама вона не раз говорила, що працює, як диявол.

Ада Лавлейс ввела у вживання такі поняття і терміни, як «робоча комірка», «цикл». Спільно з Беббіджем вони намітили такі поняття, як «підпрограма», «модифікація команд», «бібліотека» та «індексний регістр». 1843 року були опубліковані її перші роботи. Але в ті часи вважалося непристойно для жінки видавати свої твори під повним ім’ям. Тому тривалий час багато її статей були мало кому відомі.

Померла Ада Лавлейс 27 листопада 1852 року у віці 37 років, і похована у родинному склепі Байронів поряд із батьком, якого ніколи не знала.

У Міністерстві оборони США 1975 року було прийнято рішення про розробку універсальної мови програмування. Цей проект мав назву Ада.

З недавнього часу в програмістів усього світу з’явилося своє професійне свято. Воно так і називається - «День програміста» - і святкується 10 грудня. Саме на день народження Ади Лавлейс - жінки, для якої ряди чисел виявилися поетичними строфами, а сухі математичні формули - містичним явищем.

Статтю підготувала: головний бібліограф О. М. ТУРКАЛО.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: