30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа; 1 лютого - 125 років від дня народження Андрія Петровича Ковалівського (1895–1969), українського історика, етнографа, сходознавця; 90 років від дня народження Миколи Петровича Бідняка (1930–2000), українського живописця, іконописця, графіка, майстра декоративно-ужиткового мистецтва (Канада); 2 лютого – 175 років від дня народження Івана Павловича Пулюя (1845–1918), українського фізика, електротехніка, винахідника, організатора науки, публіциста, перекладача, громадського діяча (Австрія, Чехія); 140 років від дня народження Євгена Пузи (1880–1922), українського військового, громадсько-політичного діяча, журналіста; 130 років від дня народження архієпископа Костянтина [справж. – Малюшкевич Костянтин Сергійович (1890–1937)], українського церковного діяча, архієпископа УАПЦ; 120 років від дня народження Олександра Михайловича Уманського (1900–1973), українського інженера-будівельника, мостобудівника, педагога; 120 років від дня народження Мануїла Йосиповича Шехтмана (1900–1941), українського живописця; 4 лютого – Всесвітній день боротьби проти раку; День безпечного Інтернету; 75 років від часу проведення (4–11.02.1945) Кримської (Ялтинської) конференції глав держав Великої Британії, СРСР і США; 200 років від дня народження Божени Немцової [справж. – Панклова Барбора (1820–1862)], чеської письменниці, публіцистки; 140 років від дня народження Климента (Климентія) Васильовича Квітки (1880–1953), українського музикознавця, етнографа, фольклориста, правознавця; 130 років від дня народження Леоніда Костянтиновича Коровицького (1890–1976), українського терапевта, інфекціоніста; 130 років від дня народження Тимофія Даниловича Страхова (1890–1960), українського вченого в галузі мікології та фітопатології, педагога; 120 років від дня народження Жака Превера (1900-1977), французького поета, кінодраматурга;90 років від дня народження Ігоря Ольшанівського (1930–1986), українського громадського діяча, правозахисника (США); 5 лютого – 170 років від дня народження Остапа Степановича Терлецького (1850–1902), українського громадсько-політичного діяча, літературознавця, публіциста; 6 лютого – 190 років від дня народження Григорія Миколайовича Ґе (1830–1911), українського та російського письменника, публіциста, драматурга, історика-краєзнавця, художника, громадсько-культурного діяча; 110 років від дня народження Михайла Васильовича Бажанського (1910–1994), українського громадсько-політичного діяча, письменника, публіциста, видавця, краєзнавця; 80 років від дня народження Олега Юхимовича Орача [справж. – Комар] (1940–2005), українського письменника, журналіста, перекладача; 8 лютого – 125 років від дня народження Олександра Юліановича Кульчицького [Шумило фон Кульчицький (1895–1980)], українського психолога, філософа, соціолога, педагога, публіциста, громадського та культурно-освітнього діяча; 90 років від дня народження Діани Гнатівни Петриненко (1930–2018), української співачки, педагога; 9 лютого – 140 років від дня народження Івана Миколайовича Джиджори (1880–1919), українського вченого-історика, публіциста, журналіста, громадського діяча; 125 років від дня народження Івана Романовича Галинського [справж. – Лопата (1895–1965)], українського кобзаря, співака-бандуриста; 110 років від дня народження Галини Ісааківни Мазепи-Коваль (1910–1995), українського живописця, графіка, кераміста; 10 лютого – 80 років від дня утворення (1940) у Кракові Революційного проводу ОУН під керівництвом С. Бандери; 125 років від дня народження Василя Вишиваного [справж. – Вільгельм фон Габсбурґ-Лотрінґен (1895–1948)], українського військово-політичного діяча, поета (Австрія); 11 лютого – 640 років від дня народження Джана Франческо Поджо Браччоліні (1380–1459), італійського письменника-гуманіста, філолога, історика, політичного діяча; 350 років від дня народження Самійла Васильовича Величка (1670-1728), українського козацького літописця; 130 років від дня народження Антона Хомича Середи (1890–1961), українського художника, мистецтвознавця, культурного діяча, педагога; 12 лютого – Собор трьох святителів: Василя Великого, Іоанна Золотоустого, Григорія Богослова; 170 років від дня народження Олександра Костянтиновича Кононовича (1850–1910), українського та російського астрофізика, астронома, педагога; 150 років від дня народження Бориса Володимировича Фармаковського (1870–1928), українського археолога, історика античного мистецтва; 125 років від дня народження Анатолія Галактіоновича Петрицького (1895–1964), українського живописця, театрального художника; 100 років від дня народження Мирослави Лазечко-Гаас (1920–2012), канадської англомовної письменниці українського походження, перекладачки; 13 лютого – Всесвітній день радіо; 90 років від дня народження Василя Петровича Полоника (1930), українського скульптора; 80 років від дня народження Віктора Івановича Кукси (1940), українського громадського діяча, учасника національно-визвольного руху; 14 лютого – День Святого Валентина; 90 років від дня народження Георгія В’ячеславовича Якутовича (1930–2000), українського графіка, ілюстратора 15 лютого – Стрітення Господнє; День вшанування учасників бойових дій на території інших держав; 100 років від дня народження Анне-Катаріни Вестлі (1920-2008), норвезького прозаїка; 16 лютого – 230 років від дня народження Антона Антоновича Шімзера (1790–1836), австрійського та українського скульптора; 110 років від дня народження Павла Микитовича Маляра (1910–2005), українського письменника, журналіста, видавця, громадсько-політичного діяча (США); 100 років від дня народження Олега Йосиповича Зуєвського (1920–1996), українського поета, перекладача, літературознавця (Канада); 90 років від дня народження Олени Михайлівни Потапової (1930), української артистки балету, педагога;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю інформатики»

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Інформатика в школі» (№2, 2017 р.)

Пропонуємо ознайомитись із статтею укладача Т. М. РОМАНЧУКА  «Жінки в історії інформатики та програмного забезпечення» [Текст] / Укл. Т.М. Романчук // Інформатика в школі. – 2017. - № 2. – С. 43-46.

 

 

 

У статті йдеться про графиню АДУ АВГУСТУ ЛАВЛЕЙС та її роль у розвитку обчислювальної техніки. Справа в тому, що вона - дочка великого англійського поета Джорджа Байрона, яка ніколи не відчувала його турботу.

Вона дістала гідну її стану освіту, і в 13 років дівчинка малювала у своєму альбомі креслення літальних апаратів. Її зустріч з професором математики Кембриджського університету Чарльзом Беббіджем 5 червня 1833 року докорінно змінила її життя, адже він виношував ідею створення «аналітичної машини» - першої у світі цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням, якою вона захоплювалась.

Аду Лавлейс вважають першим програмістом нашої планети. Її рукою більш півтора століття тому були написані програми, разюче схожі з програмами, складеними пізніше для перших електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Крім того, вона переклала англійською статтю італійського вченого Менабреа, який зробив перший детальний опис аналітичної машини та додала до статті докладні коментарі.

Вона першою склала план операцій для аналітичної машини, за допомогою яких можна було розв’язати рівняння Бернуллі.

Багато сучасників вважали, що Ада перебуває в змові з дияволом. Лондонська знать була налякана тим, що сатана нібито відкрив їй якийсь секрет, а її натиском, із яким вона захищала свого гуру-чоловіка (Чарльза Беббіджа) і вимагала грошей для його винаходу. Та й сама вона не раз говорила, що працює, як диявол.

Ада Лавлейс ввела у вживання такі поняття і терміни, як «робоча комірка», «цикл». Спільно з Беббіджем вони намітили такі поняття, як «підпрограма», «модифікація команд», «бібліотека» та «індексний регістр». 1843 року були опубліковані її перші роботи. Але в ті часи вважалося непристойно для жінки видавати свої твори під повним ім’ям. Тому тривалий час багато її статей були мало кому відомі.

Померла Ада Лавлейс 27 листопада 1852 року у віці 37 років, і похована у родинному склепі Байронів поряд із батьком, якого ніколи не знала.

У Міністерстві оборони США 1975 року було прийнято рішення про розробку універсальної мови програмування. Цей проект мав назву Ада.

З недавнього часу в програмістів усього світу з’явилося своє професійне свято. Воно так і називається - «День програміста» - і святкується 10 грудня. Саме на день народження Ади Лавлейс - жінки, для якої ряди чисел виявилися поетичними строфами, а сухі математичні формули - містичним явищем.

Статтю підготувала: головний бібліограф О. М. ТУРКАЛО.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: