31 травня - Всесвітній день без тютюну; День хіміка; 140 років від дня народження Олександри Іванівни Смирнової-Замкової (1880–1962), українського вченого-патологоанатома; 1 червня – Всесвітній день батьків; Міжнародний день захисту дітей; День захисту дітей; 125 років від дня народження Романа Павловича Придаткевича (1895–1980), українського композитора, скрипаля, музикознавця, педагога; 100 років від дня народження Павла Петровича Мірошниченка (1920–2006), українського живописця; 2 червня – 180 років від дня народження Томаса Гарді (1840–1928), англійського письменника; 90 років від дня народження Петра-Йосипа Потічного (1930), канадського політолога, історика, педагога українського походження; 4 червня – Міжнародний день безвинних дітей – жертв агресії; 150 років від дня народження Митрофана Васильовича Бречкевича (1870–1963), українського історика-славіста; 5 червня – Всесвітній день навколишнього середовища; 125 років від дня народження Михайла Омеляновича Ялового (1895–1937), українського письменника, поета, прозаїка, драматурга, кіносценариста, журналіста, редактора, видавця, громадсько-політичного діяча; 100 років від дня народження Степана Олексійовича Сабадаша (1920–2006), українського хорового диригента, композитора; 6 червня – День журналіста; 170 років від дня народження Карла Фердинанда Брауна (1850–1918), німецького фізика, винахідника бездротового телеграфу, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики (1909); 150 років від дня народження Володимира Георгійовича Шапошникова (1870–1952), українського та російського хіміка-технолога, органіка; 110 років від дня народження Георгія Володимировича Карпенка (1910–1977), українського вченого в галузі фізико-хімічної механіки матеріалів; 7 червня – День святої Трійці; День працівників місцевої промисловості; День працівників водного господарства; 90 років від дня народження Івана Олексійовича Кандиби (1930–2002), українського правозахисника, громадсько-політичного діяча; 8 червня – Всесвітній день океанів; 210 років від дня народження Роберта Александера Шумана (1810–1856), німецького композитора, диригента, музичного критика, педагога; 100 років від дня народження Івана Микитовича Кожедуба (1920–1991), українського військового діяча, льотчика-винищувача, Героя Радянського Союзу (двічі 1944, 1945), маршала авіації (1985); 10 червня – 80 років від дня заснування (1940) Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки (на той час – Волинська обласна бібліотека для дорослих); 110 років від дня народження Федора Овксентійовича Моргуна (1910–1990), українського поета, перекладача; 90 років від дня народження Леоніда Сергійовича Татаренка (1930–1999), українського поета; 11 червня – 120 років від дня народження Петра Івановича Демчука  1900–1937), українського філософа, громадсько-політичного діяча; 110 років від дня народження Жака-Іва Кусто (1910–1997), французького океанографа, фотографа, режисера, винахідника; 110 років від дня народження Івана Романовича Піскуна (1910–1990), українського театрознавця, театрального критика, історика; 90 років від дня народження Михайла Васильовича Гуця (1930), українського фольклориста, громадсько-культурного дiяча; 12 червня – Всесвітній день боротьби із дитячою працею; День працівника фондового ринку 14 червня – Всесвітній день донора крові; День працівників легкої промисловості; 175 років від дня народження Івана Васильовича Лучицького (1845–1918), українського та російського вченого, історика, педагога, громадського діяча; 110 років від дня народження Валер'яна Дмитровича Ревуцького (1910–2010), українського письменника, публіциста, мистецтвознавця, театрознавця, театрального критика, педагога (Канада); 15 червня – 160 років від дня народження Олександра Івановича Томсона (1860–1935), українського та російського вченого-мовознавця;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю математики»

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Математика в школах України» (№4-5, 2017 р.)

Пропонуємо ознайомитись із статтею М. І. КУЧЕВСЬКОГО  «Математика бджолиної сім’ї» [Текст] / М. І Кучевський // Математика в школах України. – 2017. - № 4-5. – С. 10-17.

 

 

 

 

Життя і діяльність бджіл завжди притягали увагу людей, дослідників і вчених своєю продуманістю, красою та математичними здібностями.

Бджоли – невтомні трудівники. Вони живуть сім’ями, у яких чітко розподілені обов’язки. Сім’я складається з 50-70 тисяч комах і важить 7-8 кг. У зборі нектару бере участь лише 50-70% бджіл. Решта бджіл зайняті вихованням розплоду, будівництвом нових стільників, прийманням і переробкою нектару в мед та іншими роботами. За своє коротке життя (у період медозбору 28-35 днів) робоча бджола здійснює більше ніж 400 вильотів протяжністю до 800 км і приносить нектар, із якого можна отримати біля 5 г меду.           

Найбільше здивування і захоплення викликає вміння бджіл будувати в цілковитій темряві стільники, які будуються із шестигранних комірок, дно яких складається з трьох ромбів, причому дно однієї комірки є частинами дна трьох комірок протилежної сторони стільника.

Структура стільника давно викликала інтерес дослідників. Ще давньогрецький математик Папп у четвертому ст. до н. е. звернув увагу на досконалу геометричну форму комірки стільника. Першим структурою дна комірки зацікавився італійський астроном і геодезист Міральді. У 1712 році він встановив, що тупий кут ромба дна комірки становить приблизно 110 градусів. Якщо спроектувати бджолиний стільник на площину, перпендикулярну до бічного ребра комірки, то дістанемо площину, поділену на правильні шестикутники. Отже, двовимірною моделлю комірки стільника буде правильний шестикутник.

Бджолина комірка – це десятигранник, утворений із правильної шестигранної призми, у якої немає однієї основи і зрізані площинами три кути при другій основі так, що утворюють три ромби. Сполучаючись ромбами, комірки утворюють стільник.

Структури типу бджолиного стільника завдяки своїй міцності і економічності часто зустрічаються в природі і використовуються в архітектурі, нанотехнологіях, виробництві екоматеріалів.

* За допомогою ЕОМ астрономи з’ясували, що галактики розподіляються в просторі не хаотично, а утворюють своєрідні намиста у вигляді перемичок і ребер гігантських комірок, подібних до бджолиних стільників.

* За принципом бджолиного стільника будують вежі мобільного зв’язку, який часто називають стільниковим. Система мобільного зв’язку проектується у вигляді двовимірних комірок, які покривають територію, що обслуговується. Схематично їх зображають у вигляді правильних шестикутників, що  дало привід назвати зв'язок стільниковим.

* Принцип «бджолиних стільників» використовують і в архітектурі, оскільки це дозволяє будувати споруди максимальної місткості за мінімальних витратах матеріалів, а отже, і коштів.

Сторінку підготувала: головний бібліограф О. М. ТУРКАЛО

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: