22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка - керівникам ДНЗ, методистам ДНЗ, педагогам-дошкільникам

alt

Пропонуємо ознайомитись з оглядом статті Інни Кондратець «Педагогічний плейбек: ефективний засіб ситуаційного навчання педагогів» (Кондратець Інна. Педагогічний плейбек [Текст]: ефектив. засіб ситуаційного навчання педагогів / І. Кондратець // Дошкільне виховання. – 2017. - № 2. – С. 20 – 24.)

 

 

 

Традиційні форми методичної роботи не завжди дають бажаний результат. Адже сучасні педагоги прагнуть не лише до вдосконалення фахових знань та вмінь, а й до особистісного зростання, до створення  згуртованого колективу, в якому панують довіра, творчість і підтримка. Досягти цього допомагає плейбек-театр - нова ефективна форма ситуаційного навчання і взаємодії. Ознайомтеся з його особливостями та спробуйте разом з колегами

Плейбек театр виник у 1975 р., коли Джонатан Фокс здійснив спробу змінити канонічні форми театральної діяльності. Назва «PLAYBACK» походить від фрази, що стала девізом першої плейбек-трупи: «We play the story back to you»(«Ми граємо історію, повертаючи її тобі»). Нині плейбек-театри представлені більш ніж у 50 країнах світу.

Педагогічний плейбек-театр - форма ситуаційного навчання, за якою кожний присутній може розповісти історію з професійного життя і побачити, як учасники відобразять її в імпровізованому творчому перформансі (виставі).

У методичній роботі плейбек-теарт можна втілити в різних форматах.

Формати проведення: Окремий методичний захід (проводиться для поліпшення психологічної атмосфери освітнього процесу, підвищення професійного рівня педагогів, вправляння в командній творчій діяльності); Інтерактивна частина педради (для розв’язання певної пріоритетної проблеми); Плейбек-мініатюри на семінарах, фестивалях діяльності педагогів, педагогічних бенефісах, методичних турнірах (для представлення досвіду); Святковий капусник (скажімо, до Дня дошкілля або під час новорічно-різдвяних зустрічей тощо).

Плейбек-форми: «Рідка скульптура». Оповідач із зали коротку , емоційно насичену відповідь на запитання кондактора (ведучого). Актори виступають по черзі, показуючи лише почуття оповідача, і зупиняються, утворюючи своєрідну скульптуру.

«Фото». Кондактор переказує історію глядача у п’яти коротких реченнях. Після кожного з них актори швидко застигають в образах, які передають суть сказаного. Вони не розмовляють і використовують мінімум рухів.

«Хор, що говорить». Двоє акторів сидять на стільцях близько один до одного, а інші стоять позаду них. Кондактор запитує кількох глядачів про їхній настрій та почуття. Актори одночасно передають усі ці почуття, тільки засобами міміки та голосу, без музичного акомпанементу.

«П’ять елементів». П’ять акторів шикуються на сцені в ряд. Кожен з них відтворює всі сюжети, які пропонують глядачі, повністю, використовуючи лише один виражальний засіб: рух (танок), пісню (голос), дії з реквізитом, музику, міміку чи мовлення.

«Картина». Актори під музику виходять і займають місця на сцені. Вони розігрують оповідку, залишаючись кожен на своєму місці (без переміщень). Використовуються міміка, пантоміма, слова й звуки. Наприкінці гри всі одночасно завмирають. Музика супроводжує весь процес гри.

Висновок: плейбек-театр як спосіб відображення внутрішнього світу кожного та створення єдності почуттів, думок і міркувань усіх учасників дійства є ефективним методом самопізнання, діалогу, спілкування і має посісти законне місце у низці методичних форм роботи дошкільного закладу.

Сторінку підготувала Оксана Северин.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: