22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка (із досвіду викладання навчальних дисциплін)

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу: «Вивчаємо українську мову та літературу, № 34-36 / 2016. 

Огляд публікації «Нестандартний урок: нові підходи до організації та проведення» (автор – О. П. Черненко). 

 

 

 

На сучасному етапі розвитку національної педагогіки нестандартні або нетрадиційні уроки є невід’ємною властивістю навчального процесу загальноосвітньої школи. Серед головних переваг нестандартних уроків фахівці виділяють:

захопливість й незвичність змісту;

набуття практичного чи суспільного досвіду;

помітну активність школярів;

створення в учнів позитивного емоційного настрою;

формування інтересу до предмета.

У педагогічній практиці розрізняють (серед інших) такі нестандартні уроки:

1. Урок-семінар

2. Урок-лекція

3. Урок-конференція

4. Урок-гра (ділова чи рольова)

5. Урок-подорож

6. Урок-змагання

7. Урок-діалог

8. Урок-«суд»

9. Уроки пошуку істини

10. Урок-концерт

11. Уроки пошуку істини

12. Урок-концерт

13. Інтегрований урок

14. Урок-екскурсія

15. Урок-дискусія (урок-диспут). 

Кілька різновидів нестандартних уроків автор публікації виносить на деталізований розгляд. Зокрема, йдеться про «урок-гру», використання якого, як і інших ігрових форм проведення занять, дозволяє підвищити пізнавальний інтерес школярів, наростити обсяг засвоєного матеріалу та власне закріпити отримані знання з тієї або іншої навчальної проблематики. Там же подано учбовий екстракт розробки уроку української мови у 7-му класі за темою «Дієприслівник» у формі «гри-подорожі», під час якої клас ділиться на дві команди. Вимоги, що висуваються до ігор-подорожей, є ідентичними і у стосунку до уроків-подорожей, особливості яких подані нижче. Серед вказаних вимог:

а) пересування гравців у просторі;

б) оформлення території відповідно до змісту гри;

в) повідомлення учням пізнавальної інформації в захоплювальній формі; чітке формулювання завдань на кожній зупинці впродовж гри;

г) вироблення шкали оцінювання виконання гравцями завдань;

д) оформлення карти-схеми, на якій позначено маршрут учасників гри. 

У полі зору дослідника ще три типологічні одиниці  явища «нестандартний урок»: урок-дослідження

 / його цінність: в учнів розвиваються навички самостійної роботи з літературою, та мовленнєві здібності, а також уміння чітко викладати власні думки /

інтегрований урок

/ особливості: сприяє формуванню пізнавального інтересу школярів, а також узагальненню наявних знань, вчить використовувати їх у процесі вивчення інших наук /

урок-диспут

            / дискусійні форми занять сприяють засвоєнню здобутих знань, удосконалюють навички спілування, допомагають переконливіше і точніше висловлювати власну думку /

Опубліковані матеріали про характеристику та типологічні особливості нестандартних уроків здатні суттєво збагатити методичну базу сучасного педагога-словесника, вдосконалити змістове наповнення як окремого навчального заняття, так і навчального процесу загалом.    

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: