22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю фізики»

alt

 

Із матеріалів науково-методичного журналу «Фізика  в школах України. Позакласна робота» (№12,2016 р.)

Огляд публікації: «Чому новий рік старим буває? » (автор - О. ХАРКІВСЬКИЙ). 

 

 

 

 

 

Щороку в ніч на 14 січня ми за традицією відзначаємо прихід нового року, називаючи його старим. Чому ж він старий?

Виявляється, що старим є не новий рік, а старим називається календар (або стиль), за яким він визначається. Саме слово «календар» має латинське походження, але батьківщиною календаря є давній Єгипет. Єгиптянам дуже важливо було знати, коли ж почнеться розлиття головної їхньої річки – Нілу. До цього дня треба було очистити канали, відремонтувати греблі тощо. Єгипетські жерці помітили, що під час літнього сонцестояння перед світанком на небі з’являється зоря Сотіс (нині ми називаємо її Сиріус). Саме цього дня починалося розлиття Нілу.

Жерці підрахували, що від однієї появи Сотіс до наступної минає 365 днів. Вони поділили їх на 12 частин, по 30 днів у кожній, а решту 5 днів залишили як «доважок» на кінець року. Так народився перший календар. Згодом з’ясувалося, що Сотіс запізнювався через кожні чотири роки рівно на добу. Виходило, що за календарем рік закінчився, а Сотіс на небі не з’явилася. Що робити?

Помилку виправив у 46 році до н. е. римський імператор Юлій Цезар. Відтоді календар став називатися «юліанським». У цьому календарі з кожних 4 років три роки, узяті поспіль, мали 365 днів, а четвертий, число якого ділиться на 4, мав на один день більше – 366. Називався цей рік високосним. Довжина місяців у юліанському календарі була неоднакова: в одних нараховувалося 30 днів, а в інших – 31 день, а в лютому взагалі було 28 днів. До цього найкоротшого місяця й додавали у високосному році зайвий день. Так у Давньому Римі виник календар, майже такий, яким ми користуємся сьогодні.

Але чи вірний цей календар?

Виявилося, що тривалість юліанського року довша за справжню на 11 хвилин 14 секунд. Тому у 1582 р. Папа Римський Григорій ХІІ провів реформу юліанського календаря. Григоріанський рік був довший на 26 секунд.

В Україні юліанським календарем стали користуватися з 1700 р. за указом царя Петра І. Ним і користувалися до 1918 р. За цей час різниця між юліанським і григоріанським календарями постійно зростала. У ХУІІІ ст. вона становила 11 днів, у ХІХ ст. збільшилася до 12 днів, а у ХХ ст. сягнула 13 днів. Ці дні довелося просто викинути: у нашій країні після 31 січня 1918 р. настало 14 лютого. Тоді ж з’явилися уточнювальні назви: 14 лютого за григоріанським календарем могли супроводжуватися словами «за новим стилем», а цей самий день за юліанським календарем могли назвати «1 лютого за старим стилем».

Отже, так званий старий новий рік припадає на день, який був би в нашому календарі першим днем року, якби в 1918 р. не викинули б з календаря ці 13 днів. Правильно казати, що 14 січня (за новим стилем, або за григоріанським календарем) – це 1 січня за старим стилем, тобто за юліанським календарем.

Сторінку підготувала: О.ТУРКАЛО. 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: