11 серпня – 110 років від дня народження Юрія (Марата) Васильовича Андрущенка (1910–1975), українського поета, журналіста ; 12 серпня – Міжнародний день молоді ; 210 років від дня народження Аполлона Миколайовича Мокрицького (1810–1870), українського та російського живописця, педагога ; 130 років від дня народження Олександра Йосиповича Вишнівського (1890–1975), українського військового діяча, полковника Армії УНР ; 110 років від дня народження Олекси (Олеся) Несторовича Гай-Головка [справж. – Головко (1910–2006)], українського письменника, поета, літературознавця, журналіста, громадського діяча (Канада) ; 13 серпня – 130 років від дня народження Володимира Івановича Кедровського (1890–1970), українського публіциста, журналіста, військового та громадсько-політичного діяча, полковника Армії УНР ; 14 серпня – Винесення чесних древ Животворного Хреста Господнього. Медовий Спас ; 15 серпня – День археолога ; 16 серпня – 160 років від дня народження Жуля Лафорга (1860–1887), французького поета-символіста; 100 років від дня народження Генрі Чарлза Буковського (1920–1994), американського письменника, поета, сценариста; 90 років від дня народження Василя Степановича Гвоздецького (1930), українського вченого в галузі електрозварювання, фізика ; 18 серпня – 270 років від дня народження Антоніо Сальєрі (1750–1825), італійського та австрійського композитора, диригента, педагога ; 140 років від дня народження Осипа Кириловича Кузьми (1880–1954), українського видавця, культурно-освітнього діяча ; 19 серпня – Преображення Господнє. Яблучний Спас ; Всесвітній день гуманітарної допомоги ; День пасічника ; 240 років від дня народження П’єра-Жана Беранже (1780–1857), французького поета ; 20 серпня – 125 років від дня народження Омеляна Нижанківського (1895–1973), українського піаніста, органіста, композитора, музиколога, педагога ; 100 років від дня народження Василя Онуфрійовича Власенка (1920–1986), українського літературознавця ; 21 серпня –110 років від дня народження Дмитра Блажейовського (1910–2011), українського історика, майстра художньої вишивки, священника, церковного діяча ; 110 років від дня народження Юрія Григоровича Костюка (1910–1995), українського письменника, драматурга, сценариста, критика, мистецтвознавця, театрознавця ; 22 серпня – 120 років від дня народження Петра Григоровича Юрченка (1900–1972), українського архітектора, мистецтвознавця ; 100 років від дня народження Рея Дугласа Бредбері (1920–2012), американського письменника, драматурга, сценариста ; 23 серпня – День Державного Прапора України; 140 років від дня народження Олександра Гріна [справж. – Олександр Степанович Гриневський (1880–1932)], російського письменника; 120 років від дня народження Лавра (Лаврентія) Івановича Дяченка (1900–1937), українського поета, публіциста; 24 серпня –День Незалежності України (1991) ; 250 років від дня народження Шарля-Луї Лесюра (1770–1849), французького історіографа, публіциста, дослідника історії українського козацтва ; 25 серпня – 80 років від дня народження Марії Миколаївни Влад (1940–2017), української письменниці, поетеси, журналістки, громадської діячки ;80 років від дня народження Миколи Григоровича Жулинського (1940), українського літературознавця, критика, громадсько-політичного діяча ; 26 серпня – 280 років від дня народження Жозефа-Мішеля Монгольф’є (1740–1810), французького вченого, винахідника повітряної кулі ; 140 років від дня народження Гійома Аполлінера [справж. – Аполлінарій Костровицький (1880–1918)], французького поета, критика, художника ;130 років від дня народження Абдулли Абілєвича Лятіф-заде (1890–1938), кримськотатарського поета, літературознавця, перекладача, критика, педагога ; 110 років від дня народження Матері Терези [справж. – Агнес Гонджа Бояджиу (1910–1997)], албанської черниці, громадської діячки, засновниці доброчинних місій, лауреатки Нобелівської премії миру (1979) ; 27 серпня – 250 років від дня народження Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (1770–1831), німецького філософа, творця систематичної теорії діалектики ; 28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці. Перша Пречиста ; 130 років від дня народження Дмитра Юрійовича Загула (1890–1944), українського поета, публіциста, літературознавця, критика, перекладача, педагога, громадського діяча ; 100 років від дня народження Василя Васильовича Глушка (1920–1998), українського вченого, геолога, педагога ; 70 років від дня народження Івана Юрійовича Яцканина (1950), українського письменника, публіциста, перекладача, журналіста, редактора, видавця (Словаччина) ; 29 серпня – Перенесення Нерукотворного Образа Господнього. Горіховий Спас ; День авіації ;240 років від дня народження Жана Огюста Домініка Енгра (1780–1867), французького живописця ; 120 років від дня народження Сергія Федоровича Домазара [справж. – Давиденко (1900–1987)], українського письменника, прозаїка, публіциста, перекладача ; 110 років від дня народження Олександра Івановича Юрженка (1910–1999), українського вченого в галузі фізичної хімії ; 30 серпня – День шахтаря ; 160 років від дня народження Ісаака Ілліча Левітана (1860–1900), російського живописця-пейзажиста ;130 років від дня народження Юліана Юрія Максимчука (1890–1980), українського філателіста, юриста, громадського діяча ;120 років від дня народження Сергія Вікторовича Шамрая [Шамраєв (1900–1939)], українського історика 31 серпня – 130 років від дня народження Андрія Васильовича Волощака (1890–1973), українського поета, громадського діяча ;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю фізики»

There are no translations available.

alt

 

Із матеріалів науково-методичного журналу «Фізика  в школах України. Позакласна робота» (№12,2016 р.)

Огляд публікації: «Чому новий рік старим буває? » (автор - О. ХАРКІВСЬКИЙ). 

 

 

 

 

 

Щороку в ніч на 14 січня ми за традицією відзначаємо прихід нового року, називаючи його старим. Чому ж він старий?

Виявляється, що старим є не новий рік, а старим називається календар (або стиль), за яким він визначається. Саме слово «календар» має латинське походження, але батьківщиною календаря є давній Єгипет. Єгиптянам дуже важливо було знати, коли ж почнеться розлиття головної їхньої річки – Нілу. До цього дня треба було очистити канали, відремонтувати греблі тощо. Єгипетські жерці помітили, що під час літнього сонцестояння перед світанком на небі з’являється зоря Сотіс (нині ми називаємо її Сиріус). Саме цього дня починалося розлиття Нілу.

Жерці підрахували, що від однієї появи Сотіс до наступної минає 365 днів. Вони поділили їх на 12 частин, по 30 днів у кожній, а решту 5 днів залишили як «доважок» на кінець року. Так народився перший календар. Згодом з’ясувалося, що Сотіс запізнювався через кожні чотири роки рівно на добу. Виходило, що за календарем рік закінчився, а Сотіс на небі не з’явилася. Що робити?

Помилку виправив у 46 році до н. е. римський імператор Юлій Цезар. Відтоді календар став називатися «юліанським». У цьому календарі з кожних 4 років три роки, узяті поспіль, мали 365 днів, а четвертий, число якого ділиться на 4, мав на один день більше – 366. Називався цей рік високосним. Довжина місяців у юліанському календарі була неоднакова: в одних нараховувалося 30 днів, а в інших – 31 день, а в лютому взагалі було 28 днів. До цього найкоротшого місяця й додавали у високосному році зайвий день. Так у Давньому Римі виник календар, майже такий, яким ми користуємся сьогодні.

Але чи вірний цей календар?

Виявилося, що тривалість юліанського року довша за справжню на 11 хвилин 14 секунд. Тому у 1582 р. Папа Римський Григорій ХІІ провів реформу юліанського календаря. Григоріанський рік був довший на 26 секунд.

В Україні юліанським календарем стали користуватися з 1700 р. за указом царя Петра І. Ним і користувалися до 1918 р. За цей час різниця між юліанським і григоріанським календарями постійно зростала. У ХУІІІ ст. вона становила 11 днів, у ХІХ ст. збільшилася до 12 днів, а у ХХ ст. сягнула 13 днів. Ці дні довелося просто викинути: у нашій країні після 31 січня 1918 р. настало 14 лютого. Тоді ж з’явилися уточнювальні назви: 14 лютого за григоріанським календарем могли супроводжуватися словами «за новим стилем», а цей самий день за юліанським календарем могли назвати «1 лютого за старим стилем».

Отже, так званий старий новий рік припадає на день, який був би в нашому календарі першим днем року, якби в 1918 р. не викинули б з календаря ці 13 днів. Правильно казати, що 14 січня (за новим стилем, або за григоріанським календарем) – це 1 січня за старим стилем, тобто за юліанським календарем.

Сторінку підготувала: О.ТУРКАЛО. 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: