19 квітня – 220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (1801–1887), німецького філософа, фізика, психолога, засновника психофізики, письменника; 200 років від дня народження Олександра Вікентійовича Черная [Чернай (1821–1898)], українського зоолога, вченого-природодослідника ; 130 років від дня народження Іллі Яковича Штаєрмана (1891–1962), українського вченого в галузі механіки, математики; 120 років від дня народження Миколи Андрійовича Рокицького (1901–1944), українського живописця, маляра-монументаліста, учня М. Бойчука; 90 років від дня народження Ростислава Івановича Доценка (1931–2012), українського перекладача, літературознавця, критика, есеїста; 80 років від дня народження Марини Костянтинівни Герасименко (1941–2003), української акторки; 20 квітня – 130 років від дня народження Юрія Йосиповича Тютюнника (1891–1930), українського військового та політичного діяча, одного з лідерів національно-визвольних змагань за незалежність України 1917–1921 рр., генерал-хорунжого Армії УНР; . 6 квітня – Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку; 160 років від дня народження Костянтина Олексійовича Зворикіна (1861–1928), українського та російського вченого в галузі технології металів, педагога; 110 років від дня народження Марії Гарасовської-Дячишин [Міка Гарасовська-Дацишин (1911–2000)], української художниці, педагога (США); 110 років від дня народження Феодора Фелікса Конрада Лінена (1911–1979), німецького біохіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини (1964); 90 років від дня народження Тараса Григоровича Довженка (1931–2020), українського архітектора; 7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці ; Всесвітній день здоров’я; 150 років від дня народження Бориса Олександровича Лазаревського (1871–1936), українського письменника; 80 років від дня народження Володимира Миколайовича Маляра (1941), українського актора; 8 квітня – Собор Архангела Гавриїла; 130 років від дня народження Вітольда-Богдана Вандурського (1891–1937), польського письменника, режисера, драматурга, перекладача, театрального художника, громадського діяча; 110 років від дня народження Мелвіна Елліса Калвіна (1911–1997), американського біохіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі хімії (1961); 9 квітня – 200 років від дня народження Шарля П’єра Бодлера (1821–1867), французького поета, літературного критика, перекладача, одного з найвпливовіших представників французької літератури ХІХ ст.; 170 років від дня народження Тора Неве Ланґе (1851–1915), данського вченого-лінгвіста, поета, перекладача (зокрема, перекладав українські народні пісні); 130 років від дня народження Ярослава Володимировича Гинилевича (1891–1980), українського громадського та медичного діяча; 110 років від дня народження Степана Андрійовича Кириченка (1911–1988), українського живописця-монументаліста; 80 років від дня народження Михайла Миколайовича Вівчарика (1941–2003), українського політолога, дослідника проблем політології та історії України XX ст.; 11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів4 12 квітня – Міжнародний день польоту людини в космос; День працівників ракетно-космічної галузі України; 60 років від часу здійснення (1961) Ю. Гагаріним першого в історії людства космічного польоту; 110 років від дня народження Артемія Кирилюка (1911–1970), українського художника (США); 100 років від дня народження Йосифа Андрійовича Фельбаби (1921–1995), українського актора, режисера, педагога; 80 років від дня народження Валерія Стефановича Захарченка (1941), українського співака, педагога; 13 квітня –125 років від дня народження Льва Львовича Ґеца (1896–1971), українського та польського графіка, живописця, педагога, громадського діяча; 90 років від дня народження Юрія Миколайовича Мажуги (1931), українського актора театру та кіно, педагога; 14 квітня – 120 років від дня народження Юрія Олексійовича Мокрієва (1901–1991), українського прозаїка, драматурга; 15 квітня – 80 років від дня народження Романа Ґурґеновича Балаяна (1941), українського кінорежисера, сценариста, кінопродюсера, педагога; 16 квітня – 180 років від дня народження Христини Данилівни Алчевської (1841–1920), української письменниці, публіцистки, освітянки, педагога; 125 років від дня народження Венчеслава (В’ячеслава) Сиґізмундовича Жардецького (1896–1962), українського вченого в галузі астрономії, небесної механіки та геофізики (США); 120 років від дня народження Віктора Івановича Цимбала (1901–1968), українського живописця, графіка (США); 90 років від дня народження Вацлава Жидліцького (1931–2002), чеського літературознавця, перекладача, засновника Асоціації україністів Чехії, віце-президента Міжнародної асоціації україністів; 17 квітня – День довкілля; 140 років від дня народження Івана Даньчака (1881–1946), українського актора, співака; 110 років від дня народження Ерве Базена [справж. – Жан П’єр Марі Ерве Базен (1911–1996)], французького письменника; 100 років від дня народження Степана Львовича Кошового (1921–1977), українського живописця, пейзажиста; 90 років від дня народження Любомира Романківа (1931), українського вченого в галузі комп’ютерних технологій; 80 років від дня народження Олександра Павловича Вітрика (1941–2008), українського скульптора; 80 років від дня народження Яреми Едвардовича Козака (1941), українського графіка, живописця (США); 80 років від дня народження Володимира Володимировича Кохаля (1941), українського живописця; 80 років від дня народження Христини Оленської (1941), української художниці, скульпторки, мистецтвознавиці (США); 18 квітня – Міжнародний день пам’яток і визначних місць; День пам’яток історії та культури; 180 років від дня народження Йосипа-Казимира Костянтиновича Будкевича [Буткевич (1841–1895)], українського живописця, рисувальника, педагога; 130 років від дня народження Левона Гмирака [справж. – Мечислав Бобрович (1891–1915)], білоруського прозаїка, критика, публіциста, автора низки праць, присвячених Т. Шевченку; 110 років від дня народження Моріса Гольдхабера (1911–2011), американського фізика, народженого в Україні; 80 років від дня народження Станіслава Федоровича Фоменка [Фоменок (1941)], українського живописця; 19 квітня – 220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (1801–1887), німецького філософа, фізика, психолога, засновника психофізики, письменника; 200 років від дня народження Олександра Вікентійовича Черная [Чернай (1821–1898)], українського зоолога, вченого-природодослідника ; 130 років від дня народження Іллі Яковича Штаєрмана (1891–1962), українського вченого в галузі механіки, математики; 120 років від дня народження Миколи Андрійовича Рокицького (1901–1944), українського живописця, маляра-монументаліста, учня М. Бойчука; 90 років від дня народження Ростислава Івановича Доценка (1931–2012), українського перекладача, літературознавця, критика, есеїста; 80 років від дня народження Марини Костянтинівни Герасименко (1941–2003), української акторки; 20 квітня – 130 років від дня народження Юрія Йосиповича Тютюнника (1891–1930), українського військового та політичного діяча, одного з лідерів національно-визвольних змагань за незалежність України 1917–1921 рр., генерал-хорунжого Армії УНР; .
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю математики»

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу «Математика  в школах України» (№ 34-36, 2016 р.).

Огляд публікації:  «Використання уривків із творів художньої літератури на уроках математики» (автор - А. Ю. БІЛОТІЛА).

 

 

 

Не секрет, що сьогодні рівень викладання математики в школах недостатньо високий і бажає кращого.

Що ж робити?

Очевидно, варто зацікавити учнів навчальним матеріалом, намагатися, щоб він був не тільки науковим, а й пізнавальним та пов’язаним із життям. Для цього автор пропонує використовувати вислови з творів художньої літератури, і вивчення математики відразу перетворюється на емоційне і соковите дійство. 

Яка ж методика використання художніх творів на уроках математики?

  • зачитати для ілюстрації навчального матеріалу фрагмент художнього твору;
  • зачитати фрагмент, спитати, про яке математичне явище йдеться;
  • знайти неточності в зачитаному фрагменті з погляду сучасної математичної термінології;
  • вказати теми, що вивчаються, та запропонувати фрагменти художніх творів тощо.

Використання уривків із художніх творів на уроках сприяє пробудженню й підтримці пізнавального інтересу учнів. Уміло включені в канву уроку фрагменти з літературних творів пожвавлюють розповідь учителя, привертають увагу учнів, допомагають побачити математичні явища в навколишньому житті.

Образна, яскрава мова художнього твору підвищує емоційність сприйняття навчального матеріалу учнями.

Наприклад, при вивченні математичних дій в початкових класах можна запропонувати вірш А. Костецького «Арифметика життя»:

                                   Якщо дві руки до лопати додати,

                                   а потім додати бажання завзяте,

                                   а потім відняти від них неохоту,

                                   помножити все на веселу роботу,

                                   зібрати дітей і дорослих усіх

                                   і порівну все розділити на них,

                                   то будемо мати один результат:

                                   зелений, співучий, заквітчаний сад!

Літературний матеріал можна застосовувати на різних етапах уроку.

Зокрема, для творення проблемно-пошукової ситуації, мотивації навчального матеріалу, під час закріплення вивченого матеріалу, узагальнюючого повторення, як задачі для самостійного розв’язування вдома, для складання задач за уривком із літературного авторського твору, під час проведення уроків із використанням нетрадиційних форм і методів навчання тощо. Автор наводить багато прикладів використання художніх творів на уроках математики.

Залучення художньої та науково-популярної літератури  дає можливість розв’язати й проблему естетичного виховання учнів. Зустрічі з улюбленими героями книг викликають в учнів інтерес до предмету, створюють ту емоційну атмосферу, без якої інтерес та любов до математики неможливі.  

У позакласній та позаурочній діяльності можливості використання уривків із творів художньої літератури ще ефективніші.

Використання творів художньої літератури на уроках математики дозволяє зробити навчально-виховний процес не тільки інтерактивним, а й цікавим.

Статтю підготувала: ТУРКАЛО О. М.

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: