5 травня – 175 років від дня народження Генрика Сенкевича [повне ім’я – Генрик Адам Александр Піус Сенкевич (1846–1916)], польського письменника білорусько-татарського походження, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1905); 100 років від дня народження Артура Леонарда Шавлова (1921–1999), американського фізика, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики (1981); 90 років від дня народження Миколи Кіндратовича Кондратюка (1931–2006), українського співака, педагога, музично-громадського діяча; 6 травня – День великомученика Георгія Побідоносця (Юрія Змієборця, Георгія Переможця); День піхоти; 150 років від дня народження Опанаса Івановича Завадського (1871 – після 1910), українського хормейстера, педагога; 100 років від дня народження Олександри Федорівни Селюченко (1921–1987), української майстрині художньої кераміки; 80 років від дня народження Володимира Павловича Небоженка (1941), українського скульптора; 7 травня – 180 років від дня народження Бориса Станіславовича Познанського (1841–1906), українського письменника, етнографа, громадського діяча; 160 років від дня народження Рабіндраната Тагора [Робіндронатх Тхакур (1861–1941)], індійського та бенгальського поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1913) ; 80 років від дня народження Олексія Васильовича Кожекова (1941), українського живописця, монументаліста, графіка; 8 травня – 8–9 Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни; День пам’яті та примирення; Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця’ Всесвітній день мігруючих птахів; 100 років від дня народження Миколи Федоровича Козловського (1921–1996), українського фотохудожника, педагога; 80 років від дня народження Олександра Вікторовича Бузилевича (1941–2018), українського кінооператора; 9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги); День матері’;150 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка (1871–1926), українського фольклориста, етнографа, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, громадсько-культурного діяча; 110 років від дня народження Мирослава Никифоровича Григоріїва (1911– 2000), українського художника-графіка, журналіста (США); 10 травня – 100 років від дня народження Юрія Павловича Жбакова (1921–1999), українського актора театру та кіно; 100 років від дня народження Михайла Ілліча Кривенка (1921–2008), українського живописця; 11 травня – 130 років від дня народження Льва Миколайовича Делоне (1891–1969), українського ботаніка, цитолога, генетика, селекціонера; 12 травня – 90 років від дня народження Юрія Олексійовича Луціва (1931), українського диригента, педагога; 13 травня – 100 років від дня народження Йосипа Йосиповича Корби (1921–1988), українського актора, режисера, громадського діяча; 14 травня – 150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871–1936), українського письменника, громадсько-політичного діяча; 15 травня – Міжнародний день сім’ї; День Європи; День науки; 130 років від дня народження Михайла Опанасовича Булгакова (1891–1940), російського письменника, драматурга, лікаря, народженого в Україні; 130 років від дня народження Костянтина Симоновича Гамсахурдіа (1891–1975), грузинського письменника, філолога, історика, літературознавця, одного з найвизначніших грузинських прозаїків XX ст.; 120 років від дня народження Мойсея Юхимовича Мижирицького [Мойше Хаїм-Берович (1901–1951)], єврейського літературознавця, критика; 110 років від дня народження Макса Рудольфа Фріша (1911–1991), швейцарського прозаїка, драматурга, публіциста;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка – педагогам-дошкільникам, практичним психологам ДНЗ, батькам дітей дошкільного віку

alt

 Із матеріалів журналу: Дошкільне виховання. – 2016. - № 12. – С. 6 – 8.

Огляд публікації:  «Агресивна поведінка: виявити, запобігати, допомогти» (автор -Туркот Тетяна).

 

 

 

Серед найбільш складних і болісних проблем педагоги та батьки називають дитячу агресивність. Як і чому в ніжній душі маляти зароджуються такі почуття? Що спонукає до агресивних дій? Як запобігти деструктивній поведінці й допомогти дитині подолати гнів? Ці питання розкриває автор статті.

Як розпізнавати схильність до агресії. Науковці по-різному описують природу агресії: як реакцію особистості на негативні впливи оточення (К. Хорні, Е. Фромм), як своєрідний захист своєї території» (К. Лоренц, Р. Ардні), як відображення прагнення людини панувати над іншими (Д. Морріс). Інколи вона може бути способом виходу (хоч і не зовсім коректного) з конфліктної ситуації.

Ознаки агресивної дитини: часто втрачає контроль над своїми діями; невмотивовано сперечається, конфліктує з дорослими та однолітками; звинувачує інших у своїх помилках; не підпорядковується правилам поведінки в сім’ї та дитсадку; спеціально дратує людей, тварин, псує речі; часто гнівається  й відмовляється виконувати вимоги та прохання дорослих; проявляє ознаки мстивості, злостивості, брутальності, впертості, гніву; реагує на дії оточення роздратуванням; їй притаманний егоцентризм.

Типові прояви агресивної поведінки: фізична агресія, тобто застосування фізичної сили проти іншої особи; негативізм як протидія вимогам дорослих і встановленим правилам поведінки в дитячому колективі; підозріливість, в основі якої лежить переконання дитини, що інші люди мають намір заподіяти їм шкоду; вербальна агресія – сварки, брутальні образи, приниження інших; аутоагресія – агресія, спрямована на самого себе.

Як допомогти. Прийоми запобігання вербальній агресії: «малювання гніву»: зобразити кривдника в тому вигляді й у тій ситуації, в якій хочеться дитині, назвати малюнок за власним бажанням, а потім знищити намальоване; викрикування емоцій, наприклад, під час ігор «Мішечок для крику», «Чарівна труба», «Крик» і т. п.; промовляння наболілого дорослому чи улюбленій іграшці тощо.

Прийоми запобігання фізичній агресії: виконання фізичних вправ або певних рухів: кидання в мішень легких подушок або м’ячів; бгання газет; биття гумовими молотками по підлозі й стінах тощо; ігри з піском, водою і глиною; перебування у спеціально обладнаному в груповій кімнаті «куточку тиші (усамітнення)», де можна помалювати, поліпити, розглянути малюнки інших дітей піж тиху заспокійливу музику.

Р. Кембелл пропонує у роботі з агресивними дітьми використовувати прохання і м’ягке фізичне маніпулювання (відвернути увагу у дитини, взяти її за руку, відвести від місця події тощо).

А от такий спосіб корекції як заохочення за виконання певних дій («Молодець! Віддав кубики Миколці, щоб він грався ними!») і покарання за інші  («Постій у куточку відпочинку, бо ти штовхнув Надійку!») не можна використовувати надто часто часто, бо згодом дитина призвичаївся робити тільки те, за що отримуватиме винагороду, чи «вихлопнути гнів» так, щоб не бачили дорослі.

Сторінку підготувала Северин Оксана.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: