30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа; 1 лютого - 125 років від дня народження Андрія Петровича Ковалівського (1895–1969), українського історика, етнографа, сходознавця; 90 років від дня народження Миколи Петровича Бідняка (1930–2000), українського живописця, іконописця, графіка, майстра декоративно-ужиткового мистецтва (Канада); 2 лютого – 175 років від дня народження Івана Павловича Пулюя (1845–1918), українського фізика, електротехніка, винахідника, організатора науки, публіциста, перекладача, громадського діяча (Австрія, Чехія); 140 років від дня народження Євгена Пузи (1880–1922), українського військового, громадсько-політичного діяча, журналіста; 130 років від дня народження архієпископа Костянтина [справж. – Малюшкевич Костянтин Сергійович (1890–1937)], українського церковного діяча, архієпископа УАПЦ; 120 років від дня народження Олександра Михайловича Уманського (1900–1973), українського інженера-будівельника, мостобудівника, педагога; 120 років від дня народження Мануїла Йосиповича Шехтмана (1900–1941), українського живописця; 4 лютого – Всесвітній день боротьби проти раку; День безпечного Інтернету; 75 років від часу проведення (4–11.02.1945) Кримської (Ялтинської) конференції глав держав Великої Британії, СРСР і США; 200 років від дня народження Божени Немцової [справж. – Панклова Барбора (1820–1862)], чеської письменниці, публіцистки; 140 років від дня народження Климента (Климентія) Васильовича Квітки (1880–1953), українського музикознавця, етнографа, фольклориста, правознавця; 130 років від дня народження Леоніда Костянтиновича Коровицького (1890–1976), українського терапевта, інфекціоніста; 130 років від дня народження Тимофія Даниловича Страхова (1890–1960), українського вченого в галузі мікології та фітопатології, педагога; 120 років від дня народження Жака Превера (1900-1977), французького поета, кінодраматурга;90 років від дня народження Ігоря Ольшанівського (1930–1986), українського громадського діяча, правозахисника (США); 5 лютого – 170 років від дня народження Остапа Степановича Терлецького (1850–1902), українського громадсько-політичного діяча, літературознавця, публіциста; 6 лютого – 190 років від дня народження Григорія Миколайовича Ґе (1830–1911), українського та російського письменника, публіциста, драматурга, історика-краєзнавця, художника, громадсько-культурного діяча; 110 років від дня народження Михайла Васильовича Бажанського (1910–1994), українського громадсько-політичного діяча, письменника, публіциста, видавця, краєзнавця; 80 років від дня народження Олега Юхимовича Орача [справж. – Комар] (1940–2005), українського письменника, журналіста, перекладача; 8 лютого – 125 років від дня народження Олександра Юліановича Кульчицького [Шумило фон Кульчицький (1895–1980)], українського психолога, філософа, соціолога, педагога, публіциста, громадського та культурно-освітнього діяча; 90 років від дня народження Діани Гнатівни Петриненко (1930–2018), української співачки, педагога; 9 лютого – 140 років від дня народження Івана Миколайовича Джиджори (1880–1919), українського вченого-історика, публіциста, журналіста, громадського діяча; 125 років від дня народження Івана Романовича Галинського [справж. – Лопата (1895–1965)], українського кобзаря, співака-бандуриста; 110 років від дня народження Галини Ісааківни Мазепи-Коваль (1910–1995), українського живописця, графіка, кераміста; 10 лютого – 80 років від дня утворення (1940) у Кракові Революційного проводу ОУН під керівництвом С. Бандери; 125 років від дня народження Василя Вишиваного [справж. – Вільгельм фон Габсбурґ-Лотрінґен (1895–1948)], українського військово-політичного діяча, поета (Австрія); 11 лютого – 640 років від дня народження Джана Франческо Поджо Браччоліні (1380–1459), італійського письменника-гуманіста, філолога, історика, політичного діяча; 350 років від дня народження Самійла Васильовича Величка (1670-1728), українського козацького літописця; 130 років від дня народження Антона Хомича Середи (1890–1961), українського художника, мистецтвознавця, культурного діяча, педагога; 12 лютого – Собор трьох святителів: Василя Великого, Іоанна Золотоустого, Григорія Богослова; 170 років від дня народження Олександра Костянтиновича Кононовича (1850–1910), українського та російського астрофізика, астронома, педагога; 150 років від дня народження Бориса Володимировича Фармаковського (1870–1928), українського археолога, історика античного мистецтва; 125 років від дня народження Анатолія Галактіоновича Петрицького (1895–1964), українського живописця, театрального художника; 100 років від дня народження Мирослави Лазечко-Гаас (1920–2012), канадської англомовної письменниці українського походження, перекладачки; 13 лютого – Всесвітній день радіо; 90 років від дня народження Василя Петровича Полоника (1930), українського скульптора; 80 років від дня народження Віктора Івановича Кукси (1940), українського громадського діяча, учасника національно-визвольного руху; 14 лютого – День Святого Валентина; 90 років від дня народження Георгія В’ячеславовича Якутовича (1930–2000), українського графіка, ілюстратора 15 лютого – Стрітення Господнє; День вшанування учасників бойових дій на території інших держав; 100 років від дня народження Анне-Катаріни Вестлі (1920-2008), норвезького прозаїка; 16 лютого – 230 років від дня народження Антона Антоновича Шімзера (1790–1836), австрійського та українського скульптора; 110 років від дня народження Павла Микитовича Маляра (1910–2005), українського письменника, журналіста, видавця, громадсько-політичного діяча (США); 100 років від дня народження Олега Йосиповича Зуєвського (1920–1996), українського поета, перекладача, літературознавця (Канада); 90 років від дня народження Олени Михайлівни Потапової (1930), української артистки балету, педагога;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка – педагогам-дошкільникам, практичним психологам ДНЗ, батькам дітей дошкільного віку

alt

 Із матеріалів журналу: Дошкільне виховання. – 2016. - № 12. – С. 6 – 8.

Огляд публікації:  «Агресивна поведінка: виявити, запобігати, допомогти» (автор -Туркот Тетяна).

 

 

 

Серед найбільш складних і болісних проблем педагоги та батьки називають дитячу агресивність. Як і чому в ніжній душі маляти зароджуються такі почуття? Що спонукає до агресивних дій? Як запобігти деструктивній поведінці й допомогти дитині подолати гнів? Ці питання розкриває автор статті.

Як розпізнавати схильність до агресії. Науковці по-різному описують природу агресії: як реакцію особистості на негативні впливи оточення (К. Хорні, Е. Фромм), як своєрідний захист своєї території» (К. Лоренц, Р. Ардні), як відображення прагнення людини панувати над іншими (Д. Морріс). Інколи вона може бути способом виходу (хоч і не зовсім коректного) з конфліктної ситуації.

Ознаки агресивної дитини: часто втрачає контроль над своїми діями; невмотивовано сперечається, конфліктує з дорослими та однолітками; звинувачує інших у своїх помилках; не підпорядковується правилам поведінки в сім’ї та дитсадку; спеціально дратує людей, тварин, псує речі; часто гнівається  й відмовляється виконувати вимоги та прохання дорослих; проявляє ознаки мстивості, злостивості, брутальності, впертості, гніву; реагує на дії оточення роздратуванням; їй притаманний егоцентризм.

Типові прояви агресивної поведінки: фізична агресія, тобто застосування фізичної сили проти іншої особи; негативізм як протидія вимогам дорослих і встановленим правилам поведінки в дитячому колективі; підозріливість, в основі якої лежить переконання дитини, що інші люди мають намір заподіяти їм шкоду; вербальна агресія – сварки, брутальні образи, приниження інших; аутоагресія – агресія, спрямована на самого себе.

Як допомогти. Прийоми запобігання вербальній агресії: «малювання гніву»: зобразити кривдника в тому вигляді й у тій ситуації, в якій хочеться дитині, назвати малюнок за власним бажанням, а потім знищити намальоване; викрикування емоцій, наприклад, під час ігор «Мішечок для крику», «Чарівна труба», «Крик» і т. п.; промовляння наболілого дорослому чи улюбленій іграшці тощо.

Прийоми запобігання фізичній агресії: виконання фізичних вправ або певних рухів: кидання в мішень легких подушок або м’ячів; бгання газет; биття гумовими молотками по підлозі й стінах тощо; ігри з піском, водою і глиною; перебування у спеціально обладнаному в груповій кімнаті «куточку тиші (усамітнення)», де можна помалювати, поліпити, розглянути малюнки інших дітей піж тиху заспокійливу музику.

Р. Кембелл пропонує у роботі з агресивними дітьми використовувати прохання і м’ягке фізичне маніпулювання (відвернути увагу у дитини, взяти її за руку, відвести від місця події тощо).

А от такий спосіб корекції як заохочення за виконання певних дій («Молодець! Віддав кубики Миколці, щоб він грався ними!») і покарання за інші  («Постій у куточку відпочинку, бо ти штовхнув Надійку!») не можна використовувати надто часто часто, бо згодом дитина призвичаївся робити тільки те, за що отримуватиме винагороду, чи «вихлопнути гнів» так, щоб не бачили дорослі.

Сторінку підготувала Северин Оксана.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: