22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка – Педагогам-дошкільникам, батькам

alt

Із  матеріалів журналу: «Каплуновська // Дитячий садок». – 2016. - № 10. – С. 8 – 11.

Огляд публікації «Коли, чому та як навчати грамоти дошкільників» (автор: Олена Каплуновська)

 

 

 

Серед найпопулярніших запитів, з якими батьки звертаються до вихователів, чільне місце займає навчання дітей читання. Багато хто помилково вважає це вміння чи не найважливішим показником інтелектуального розвитку дитини та її готовності до школи. Тож поміркуймо разом з автором статті над питаннями, що хвилюють педагогів і батьків дошкільнят.

Що таке читання?

Це складна значуща форма мовленнєвої та психічної діяльності, що виконує найважливіші соціальні й психологічні функції, забезпечуючи моральний та інтелектуальний розвиток особистості. Читати – означає сприймати щось, записане літерами, письмовими знаками, вміти вимовляти те, що написано, надруковано.

Коли ж саме малюк готовий опановувати читання?

Інтерес до літер проявляється у кілька етапів. Найперший прояв такого інтересу спостерігається приблизно у півтора роки. Спостереження за дітьми дають підстави для висновку про виокремлення малятами у навколишньому середовищі знаків – літер. У 3-4 річних «чуття мови» яскраво виражене, відновлюється інтерес до літер: маля свідомо запам’ятовує їхні назви, знаходить їх у навколишньому культурному середовищі, набуває перші вміння свідомо поєднувати літери у склади, склади – у слова. У 5-6 років багато дітей фізіологічно готові до навчання читання. У цьому віці він може самостійно опанувати злиття літер.

З чого ж починати навчати дошкільника читати?

Для більшості дітей до 4 років книжка є радше іграшкою. Можна навести безліч прикладів використання її як предмета-замінника (дорога, паркан, місток тощо). Завважмо: успіх у навчанні читання залежить і від рівня розвиненості зорової уваги та зорової пам’яті. Варто пропонувати дітям нескладні вправи на розпізнавання зображень з незначною відмінністю, знаходження на малюнках кількох розбіжностей і розкладання їх на лінії зліва направо (оскільки саме в цьому напрямку здійснюється написання (й читання) слів в українській мові.

З аналізу живого мовлення рекомендував починати навчання грамоти К. Ушинський. На його думку, вправи на знаходження заданих звуків у словах, добір слів із заданим звуком, поділ слів на склади і складів на звуки, зміна місця звуків у словах не тільки розвивають увагу, пам’ять, розум дитини, а й готують її до того, що незабаром вона вчитиметься читати, пробуджують інтерес до читання.

У підготовці органів мовлення та слуху дитини до сприйняття правильного звука й артикуляційного укладу першочергова роль належить іграм на розвиток слуху, які проводяться у певній послідовності: спочатку ігри на розвиток слухової уваги; потім ігри на розвиток мовленнєвого слуху, тобто на розрізнення голосів людей, розуміння змісту висловлювання; нарешті. ігри на розвиток фонематичного слуху, тобто вироблення вміння чути складові слова.

Як розвивати фізичний слух? Немовленнєвий (фізичний) слух – уміння вловлювати та диференціювати найрізноманітніші звуки довкілля (крім звуків людського мовлення), розрізняти їх за гучністю, визначати джерела та напрями звуку. Упізнавання не мовленнєвих звуків – перший рівень розвитку слухового сприйняття, на якому стають у пригоді ігрові вправи (автор подає добірку таких ігр).

Як розвивати мовленнєвий слух ? Мовленнєвий слух – здатність вловлювати та розрізняти на слух звуки (фонеми) рідної мови, розуміти зміст різних поєднань звуків (слова, фрази, речення). Цей слух також допомагає диференціювати мовлення за гучністю, швидкістю, тембром, інтонацією. Здатність чути та розрізняти на слух звуки мовлення не виникає сама собою, навіть якщо в дитини добре розвинений фізичний слух. Цю здатність треба розвивати з перших років життя (подаються ігрові вправи)

Як формувати навичку читання ?

У формуванні навички читання дитина проходить низку етапів: складове, складово-аналітичне читання, перехід до читання цілими словами, швидке синтетичне читання. таємницю злиття кожна дитина відкриває самостійно. Цей момент завжди й для всіх є інтуїтивним «стрибком», моментом прозріння. Близький дорослий, педагог має зробити все, полегшити інтуїтивне опанування способу читання.

Підсумуємо розмірковування: уміння читати дуже важливе для інтелектуального розвитку дитини та її соціалізації, хоча саме по собі ще не свідчить про повну готовність до школи. Водночас ігрові вправи та прийоми навчання дошкільників грамоти допомагають розвивати увагу, уяву, мислення дітей, формують їхню самостійність, ініціативність, а отже, забезпечують необхідний розвиток особистості на цьому етапі її життя.   

Сторінку підготувала Оксана Северин.

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: