19 вересня – 200 років від дня народження Олександра Івановича Павловича (1819–1900), українського фольклориста, етнографа, поета, педагога, священика, громадського діяча; 110 років від дня народження Василя Васильовича Зозуляка (1909–1994), українського письменника (Словаччина); 20 вересня – 90 років від дня народження Івана Олексійовича Світличного (1929–1992), українського поета, літературознавця, мовознавця, критика, правозахисника; 21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці. Друга Пречиста; Міжнародний день миру; День винахідника і раціоналізатора; День фармацевтичного працівника; 100 років від дня народження Любові Пилипівни Калачевської (1919–1995), української актриси; 90 років від дня народження Павла Федоровича Кампова (1929–2009), українського публіциста, громадського діяча, правозахисника; 22 вересня – День партизанської слави; День машинобудівника; 180 років від дня народження Корнила Миколайовича Устияновича (1839–1903), українського художника, письменника, публіциста, громадського діяча; 130 років від дня народження Сергія Степановича Дложевського (1889–1930), українського філолога, мовознавця, літературознавця, краєзнавця, археолога, педагога; 100 років від дня народження Петра Трохимовича Маркушевського (1919–2001), українського літературознавця, театрознавця, фольклориста, критика; 23 вересня – 140 років від дня народження Павла Івановича Сениці (1879–1960), українського композитора, фольклориста, педагога; 120 років від дня народження Євмена Івановича Мариківського (1899–1986), українського диригента, педагога; 90 років від дня народження Григорія Никифоровича Цицалюка (1929–1995), українського композитора, педагога; 80 років від дня народження В'ячеслава Михайловича Мальця (1939), українського письменника; 24 вересня – 125 років від дня народження Романа Григоровича Купчинського (1894–1976), українського поета, прозаїка, журналіста, редактора, критика, композитора, громадського діяча (США) 25 вересня – 190 років від дня заснування (1829) Одеської національної наукової бібліотеки (на той час – Міська публічна бібліотека); 100 років від дня народження Сергія Дмитровича Зубкова (1919–2007), українського літературознавця; 26 вересня –110 років від дня народження Івана Павловича Шаповала (1909–після 1999), українського скульптора, педагога; 100 років від дня народження Олександра Боніфатійовича Гринька [справж. – Гриньков (1919–2013)], українського актора, публіциста, культурного діяча 27 вересня – Воздвиження Хреста Господнього; Всесвітній день туризму; День вихователя і всіх дошкільних працівників; 170 років від дня народження Едгара Ковача (1849–1912), українського архітектора, живописця, теоретика мистецтва угорського походження; 130 років від дня народження Олександра Костянтиновича Дорошкевича (1889–1946), українського літературознавця, критика, педагога; 90 років від дня народження Єлизавети Федорівни Миронової (1929–2010), української майстрині декоративного розпису; 75 років від дня народження Гізели Альбертівни Циполи (1944), української співачки; 28 вересня – 90 років від дня народження Дмитра Васильовича Павличка (1929), українського поета, перекладача, літературного критика, громадсько-політичного діяча, Героя України (2004); день народження Василя Олександровича Сухомлинського (1918-1970), українського педагога; 29 вересня – 170 років від дня народження Якова Олександровича Новикова (1849–1912), українського соціолога, економіста, педагога, громадського діяча; 90 років від дня народження Віктора Михайловича Іконника (1929–2000), українського хорового диригента, композитора, педагога; 30 вересня – День мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії; Всеукраїнський день бібліотек; День усиновлення; 160 років від дня народження Альфреда Антона Єнсена (1859–1921), шведського вченого-славіста, поета, літературознавця, перекладача; 130 років від дня народження Катерини Людвиківни Лучицької (1889–1971), української актриси, режисера; 120 років від дня народження Андрія Степановича Паніва (1899–1937), українського поета, журналіста, перекладача; 110 років від дня народження Івана Івановича Гарапка (1909–2002), українського скульптора; 110 років від дня народження вана Михайловича Керницького (1909–1979), українського мовознавця; 110 років від дня народження Олексія Григоровича Тарасенка (1909–1991), українського актора, режисера.
Как сделать потолок из гипсокартона. Как сделать подвесной потолок в доме. Какой потолок лучше сделать. Отделка ванной комнаты. Быстрая отделка ванных комнат панелями. Отделка ванной комнаты пластиковыми панелями. Кровля крыши профнастилом. Качественные материалы для кровли крыш. Крыша из мягкой кровли. Самоделки для сада. Успешные самоделки для сада своими руками. Самоделки для сада и огорода. Ванная мебель для ванной комнаты. Купить мебель для ванных комнат недорого. Заказ мебели для ванной комнаты. Бизнес малое производство. Самый малый бизнес идеи производство. Новый бизнес производство. Монтаж дверей своими руками. Быстрый монтаж входных дверей. Легкий монтаж пластиковых дверей. С чего начать ремонт квартиры. Быстрый ремонт дома с чего начать. Ремонт своими руками для начинающих.
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка – Педагогам-дошкільникам, батькам

alt

Із  матеріалів журналу: «Каплуновська // Дитячий садок». – 2016. - № 10. – С. 8 – 11.

Огляд публікації «Коли, чому та як навчати грамоти дошкільників» (автор: Олена Каплуновська)

 

 

 

Серед найпопулярніших запитів, з якими батьки звертаються до вихователів, чільне місце займає навчання дітей читання. Багато хто помилково вважає це вміння чи не найважливішим показником інтелектуального розвитку дитини та її готовності до школи. Тож поміркуймо разом з автором статті над питаннями, що хвилюють педагогів і батьків дошкільнят.

Що таке читання?

Це складна значуща форма мовленнєвої та психічної діяльності, що виконує найважливіші соціальні й психологічні функції, забезпечуючи моральний та інтелектуальний розвиток особистості. Читати – означає сприймати щось, записане літерами, письмовими знаками, вміти вимовляти те, що написано, надруковано.

Коли ж саме малюк готовий опановувати читання?

Інтерес до літер проявляється у кілька етапів. Найперший прояв такого інтересу спостерігається приблизно у півтора роки. Спостереження за дітьми дають підстави для висновку про виокремлення малятами у навколишньому середовищі знаків – літер. У 3-4 річних «чуття мови» яскраво виражене, відновлюється інтерес до літер: маля свідомо запам’ятовує їхні назви, знаходить їх у навколишньому культурному середовищі, набуває перші вміння свідомо поєднувати літери у склади, склади – у слова. У 5-6 років багато дітей фізіологічно готові до навчання читання. У цьому віці він може самостійно опанувати злиття літер.

З чого ж починати навчати дошкільника читати?

Для більшості дітей до 4 років книжка є радше іграшкою. Можна навести безліч прикладів використання її як предмета-замінника (дорога, паркан, місток тощо). Завважмо: успіх у навчанні читання залежить і від рівня розвиненості зорової уваги та зорової пам’яті. Варто пропонувати дітям нескладні вправи на розпізнавання зображень з незначною відмінністю, знаходження на малюнках кількох розбіжностей і розкладання їх на лінії зліва направо (оскільки саме в цьому напрямку здійснюється написання (й читання) слів в українській мові.

З аналізу живого мовлення рекомендував починати навчання грамоти К. Ушинський. На його думку, вправи на знаходження заданих звуків у словах, добір слів із заданим звуком, поділ слів на склади і складів на звуки, зміна місця звуків у словах не тільки розвивають увагу, пам’ять, розум дитини, а й готують її до того, що незабаром вона вчитиметься читати, пробуджують інтерес до читання.

У підготовці органів мовлення та слуху дитини до сприйняття правильного звука й артикуляційного укладу першочергова роль належить іграм на розвиток слуху, які проводяться у певній послідовності: спочатку ігри на розвиток слухової уваги; потім ігри на розвиток мовленнєвого слуху, тобто на розрізнення голосів людей, розуміння змісту висловлювання; нарешті. ігри на розвиток фонематичного слуху, тобто вироблення вміння чути складові слова.

Як розвивати фізичний слух? Немовленнєвий (фізичний) слух – уміння вловлювати та диференціювати найрізноманітніші звуки довкілля (крім звуків людського мовлення), розрізняти їх за гучністю, визначати джерела та напрями звуку. Упізнавання не мовленнєвих звуків – перший рівень розвитку слухового сприйняття, на якому стають у пригоді ігрові вправи (автор подає добірку таких ігр).

Як розвивати мовленнєвий слух ? Мовленнєвий слух – здатність вловлювати та розрізняти на слух звуки (фонеми) рідної мови, розуміти зміст різних поєднань звуків (слова, фрази, речення). Цей слух також допомагає диференціювати мовлення за гучністю, швидкістю, тембром, інтонацією. Здатність чути та розрізняти на слух звуки мовлення не виникає сама собою, навіть якщо в дитини добре розвинений фізичний слух. Цю здатність треба розвивати з перших років життя (подаються ігрові вправи)

Як формувати навичку читання ?

У формуванні навички читання дитина проходить низку етапів: складове, складово-аналітичне читання, перехід до читання цілими словами, швидке синтетичне читання. таємницю злиття кожна дитина відкриває самостійно. Цей момент завжди й для всіх є інтуїтивним «стрибком», моментом прозріння. Близький дорослий, педагог має зробити все, полегшити інтуїтивне опанування способу читання.

Підсумуємо розмірковування: уміння читати дуже важливе для інтелектуального розвитку дитини та її соціалізації, хоча саме по собі ще не свідчить про повну готовність до школи. Водночас ігрові вправи та прийоми навчання дошкільників грамоти допомагають розвивати увагу, уяву, мислення дітей, формують їхню самостійність, ініціативність, а отже, забезпечують необхідний розвиток особистості на цьому етапі її життя.   

Сторінку підготувала Оксана Северин.

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: