19 квітня – 220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (1801–1887), німецького філософа, фізика, психолога, засновника психофізики, письменника; 200 років від дня народження Олександра Вікентійовича Черная [Чернай (1821–1898)], українського зоолога, вченого-природодослідника ; 130 років від дня народження Іллі Яковича Штаєрмана (1891–1962), українського вченого в галузі механіки, математики; 120 років від дня народження Миколи Андрійовича Рокицького (1901–1944), українського живописця, маляра-монументаліста, учня М. Бойчука; 90 років від дня народження Ростислава Івановича Доценка (1931–2012), українського перекладача, літературознавця, критика, есеїста; 80 років від дня народження Марини Костянтинівни Герасименко (1941–2003), української акторки; 20 квітня – 130 років від дня народження Юрія Йосиповича Тютюнника (1891–1930), українського військового та політичного діяча, одного з лідерів національно-визвольних змагань за незалежність України 1917–1921 рр., генерал-хорунжого Армії УНР; . 6 квітня – Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку; 160 років від дня народження Костянтина Олексійовича Зворикіна (1861–1928), українського та російського вченого в галузі технології металів, педагога; 110 років від дня народження Марії Гарасовської-Дячишин [Міка Гарасовська-Дацишин (1911–2000)], української художниці, педагога (США); 110 років від дня народження Феодора Фелікса Конрада Лінена (1911–1979), німецького біохіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини (1964); 90 років від дня народження Тараса Григоровича Довженка (1931–2020), українського архітектора; 7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці ; Всесвітній день здоров’я; 150 років від дня народження Бориса Олександровича Лазаревського (1871–1936), українського письменника; 80 років від дня народження Володимира Миколайовича Маляра (1941), українського актора; 8 квітня – Собор Архангела Гавриїла; 130 років від дня народження Вітольда-Богдана Вандурського (1891–1937), польського письменника, режисера, драматурга, перекладача, театрального художника, громадського діяча; 110 років від дня народження Мелвіна Елліса Калвіна (1911–1997), американського біохіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі хімії (1961); 9 квітня – 200 років від дня народження Шарля П’єра Бодлера (1821–1867), французького поета, літературного критика, перекладача, одного з найвпливовіших представників французької літератури ХІХ ст.; 170 років від дня народження Тора Неве Ланґе (1851–1915), данського вченого-лінгвіста, поета, перекладача (зокрема, перекладав українські народні пісні); 130 років від дня народження Ярослава Володимировича Гинилевича (1891–1980), українського громадського та медичного діяча; 110 років від дня народження Степана Андрійовича Кириченка (1911–1988), українського живописця-монументаліста; 80 років від дня народження Михайла Миколайовича Вівчарика (1941–2003), українського політолога, дослідника проблем політології та історії України XX ст.; 11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів4 12 квітня – Міжнародний день польоту людини в космос; День працівників ракетно-космічної галузі України; 60 років від часу здійснення (1961) Ю. Гагаріним першого в історії людства космічного польоту; 110 років від дня народження Артемія Кирилюка (1911–1970), українського художника (США); 100 років від дня народження Йосифа Андрійовича Фельбаби (1921–1995), українського актора, режисера, педагога; 80 років від дня народження Валерія Стефановича Захарченка (1941), українського співака, педагога; 13 квітня –125 років від дня народження Льва Львовича Ґеца (1896–1971), українського та польського графіка, живописця, педагога, громадського діяча; 90 років від дня народження Юрія Миколайовича Мажуги (1931), українського актора театру та кіно, педагога; 14 квітня – 120 років від дня народження Юрія Олексійовича Мокрієва (1901–1991), українського прозаїка, драматурга; 15 квітня – 80 років від дня народження Романа Ґурґеновича Балаяна (1941), українського кінорежисера, сценариста, кінопродюсера, педагога; 16 квітня – 180 років від дня народження Христини Данилівни Алчевської (1841–1920), української письменниці, публіцистки, освітянки, педагога; 125 років від дня народження Венчеслава (В’ячеслава) Сиґізмундовича Жардецького (1896–1962), українського вченого в галузі астрономії, небесної механіки та геофізики (США); 120 років від дня народження Віктора Івановича Цимбала (1901–1968), українського живописця, графіка (США); 90 років від дня народження Вацлава Жидліцького (1931–2002), чеського літературознавця, перекладача, засновника Асоціації україністів Чехії, віце-президента Міжнародної асоціації україністів; 17 квітня – День довкілля; 140 років від дня народження Івана Даньчака (1881–1946), українського актора, співака; 110 років від дня народження Ерве Базена [справж. – Жан П’єр Марі Ерве Базен (1911–1996)], французького письменника; 100 років від дня народження Степана Львовича Кошового (1921–1977), українського живописця, пейзажиста; 90 років від дня народження Любомира Романківа (1931), українського вченого в галузі комп’ютерних технологій; 80 років від дня народження Олександра Павловича Вітрика (1941–2008), українського скульптора; 80 років від дня народження Яреми Едвардовича Козака (1941), українського графіка, живописця (США); 80 років від дня народження Володимира Володимировича Кохаля (1941), українського живописця; 80 років від дня народження Христини Оленської (1941), української художниці, скульпторки, мистецтвознавиці (США); 18 квітня – Міжнародний день пам’яток і визначних місць; День пам’яток історії та культури; 180 років від дня народження Йосипа-Казимира Костянтиновича Будкевича [Буткевич (1841–1895)], українського живописця, рисувальника, педагога; 130 років від дня народження Левона Гмирака [справж. – Мечислав Бобрович (1891–1915)], білоруського прозаїка, критика, публіциста, автора низки праць, присвячених Т. Шевченку; 110 років від дня народження Моріса Гольдхабера (1911–2011), американського фізика, народженого в Україні; 80 років від дня народження Станіслава Федоровича Фоменка [Фоменок (1941)], українського живописця; 19 квітня – 220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (1801–1887), німецького філософа, фізика, психолога, засновника психофізики, письменника; 200 років від дня народження Олександра Вікентійовича Черная [Чернай (1821–1898)], українського зоолога, вченого-природодослідника ; 130 років від дня народження Іллі Яковича Штаєрмана (1891–1962), українського вченого в галузі механіки, математики; 120 років від дня народження Миколи Андрійовича Рокицького (1901–1944), українського живописця, маляра-монументаліста, учня М. Бойчука; 90 років від дня народження Ростислава Івановича Доценка (1931–2012), українського перекладача, літературознавця, критика, есеїста; 80 років від дня народження Марини Костянтинівни Герасименко (1941–2003), української акторки; 20 квітня – 130 років від дня народження Юрія Йосиповича Тютюнника (1891–1930), українського військового та політичного діяча, одного з лідерів національно-визвольних змагань за незалежність України 1917–1921 рр., генерал-хорунжого Армії УНР; .
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка – Педагогам-дошкільникам, батькам

alt

Із  матеріалів журналу: «Каплуновська // Дитячий садок». – 2016. - № 10. – С. 8 – 11.

Огляд публікації «Коли, чому та як навчати грамоти дошкільників» (автор: Олена Каплуновська)

 

 

 

Серед найпопулярніших запитів, з якими батьки звертаються до вихователів, чільне місце займає навчання дітей читання. Багато хто помилково вважає це вміння чи не найважливішим показником інтелектуального розвитку дитини та її готовності до школи. Тож поміркуймо разом з автором статті над питаннями, що хвилюють педагогів і батьків дошкільнят.

Що таке читання?

Це складна значуща форма мовленнєвої та психічної діяльності, що виконує найважливіші соціальні й психологічні функції, забезпечуючи моральний та інтелектуальний розвиток особистості. Читати – означає сприймати щось, записане літерами, письмовими знаками, вміти вимовляти те, що написано, надруковано.

Коли ж саме малюк готовий опановувати читання?

Інтерес до літер проявляється у кілька етапів. Найперший прояв такого інтересу спостерігається приблизно у півтора роки. Спостереження за дітьми дають підстави для висновку про виокремлення малятами у навколишньому середовищі знаків – літер. У 3-4 річних «чуття мови» яскраво виражене, відновлюється інтерес до літер: маля свідомо запам’ятовує їхні назви, знаходить їх у навколишньому культурному середовищі, набуває перші вміння свідомо поєднувати літери у склади, склади – у слова. У 5-6 років багато дітей фізіологічно готові до навчання читання. У цьому віці він може самостійно опанувати злиття літер.

З чого ж починати навчати дошкільника читати?

Для більшості дітей до 4 років книжка є радше іграшкою. Можна навести безліч прикладів використання її як предмета-замінника (дорога, паркан, місток тощо). Завважмо: успіх у навчанні читання залежить і від рівня розвиненості зорової уваги та зорової пам’яті. Варто пропонувати дітям нескладні вправи на розпізнавання зображень з незначною відмінністю, знаходження на малюнках кількох розбіжностей і розкладання їх на лінії зліва направо (оскільки саме в цьому напрямку здійснюється написання (й читання) слів в українській мові.

З аналізу живого мовлення рекомендував починати навчання грамоти К. Ушинський. На його думку, вправи на знаходження заданих звуків у словах, добір слів із заданим звуком, поділ слів на склади і складів на звуки, зміна місця звуків у словах не тільки розвивають увагу, пам’ять, розум дитини, а й готують її до того, що незабаром вона вчитиметься читати, пробуджують інтерес до читання.

У підготовці органів мовлення та слуху дитини до сприйняття правильного звука й артикуляційного укладу першочергова роль належить іграм на розвиток слуху, які проводяться у певній послідовності: спочатку ігри на розвиток слухової уваги; потім ігри на розвиток мовленнєвого слуху, тобто на розрізнення голосів людей, розуміння змісту висловлювання; нарешті. ігри на розвиток фонематичного слуху, тобто вироблення вміння чути складові слова.

Як розвивати фізичний слух? Немовленнєвий (фізичний) слух – уміння вловлювати та диференціювати найрізноманітніші звуки довкілля (крім звуків людського мовлення), розрізняти їх за гучністю, визначати джерела та напрями звуку. Упізнавання не мовленнєвих звуків – перший рівень розвитку слухового сприйняття, на якому стають у пригоді ігрові вправи (автор подає добірку таких ігр).

Як розвивати мовленнєвий слух ? Мовленнєвий слух – здатність вловлювати та розрізняти на слух звуки (фонеми) рідної мови, розуміти зміст різних поєднань звуків (слова, фрази, речення). Цей слух також допомагає диференціювати мовлення за гучністю, швидкістю, тембром, інтонацією. Здатність чути та розрізняти на слух звуки мовлення не виникає сама собою, навіть якщо в дитини добре розвинений фізичний слух. Цю здатність треба розвивати з перших років життя (подаються ігрові вправи)

Як формувати навичку читання ?

У формуванні навички читання дитина проходить низку етапів: складове, складово-аналітичне читання, перехід до читання цілими словами, швидке синтетичне читання. таємницю злиття кожна дитина відкриває самостійно. Цей момент завжди й для всіх є інтуїтивним «стрибком», моментом прозріння. Близький дорослий, педагог має зробити все, полегшити інтуїтивне опанування способу читання.

Підсумуємо розмірковування: уміння читати дуже важливе для інтелектуального розвитку дитини та її соціалізації, хоча саме по собі ще не свідчить про повну готовність до школи. Водночас ігрові вправи та прийоми навчання дошкільників грамоти допомагають розвивати увагу, уяву, мислення дітей, формують їхню самостійність, ініціативність, а отже, забезпечують необхідний розвиток особистості на цьому етапі її життя.   

Сторінку підготувала Оксана Северин.

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: