30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа; 1 лютого - 125 років від дня народження Андрія Петровича Ковалівського (1895–1969), українського історика, етнографа, сходознавця; 90 років від дня народження Миколи Петровича Бідняка (1930–2000), українського живописця, іконописця, графіка, майстра декоративно-ужиткового мистецтва (Канада); 2 лютого – 175 років від дня народження Івана Павловича Пулюя (1845–1918), українського фізика, електротехніка, винахідника, організатора науки, публіциста, перекладача, громадського діяча (Австрія, Чехія); 140 років від дня народження Євгена Пузи (1880–1922), українського військового, громадсько-політичного діяча, журналіста; 130 років від дня народження архієпископа Костянтина [справж. – Малюшкевич Костянтин Сергійович (1890–1937)], українського церковного діяча, архієпископа УАПЦ; 120 років від дня народження Олександра Михайловича Уманського (1900–1973), українського інженера-будівельника, мостобудівника, педагога; 120 років від дня народження Мануїла Йосиповича Шехтмана (1900–1941), українського живописця; 4 лютого – Всесвітній день боротьби проти раку; День безпечного Інтернету; 75 років від часу проведення (4–11.02.1945) Кримської (Ялтинської) конференції глав держав Великої Британії, СРСР і США; 200 років від дня народження Божени Немцової [справж. – Панклова Барбора (1820–1862)], чеської письменниці, публіцистки; 140 років від дня народження Климента (Климентія) Васильовича Квітки (1880–1953), українського музикознавця, етнографа, фольклориста, правознавця; 130 років від дня народження Леоніда Костянтиновича Коровицького (1890–1976), українського терапевта, інфекціоніста; 130 років від дня народження Тимофія Даниловича Страхова (1890–1960), українського вченого в галузі мікології та фітопатології, педагога; 120 років від дня народження Жака Превера (1900-1977), французького поета, кінодраматурга;90 років від дня народження Ігоря Ольшанівського (1930–1986), українського громадського діяча, правозахисника (США); 5 лютого – 170 років від дня народження Остапа Степановича Терлецького (1850–1902), українського громадсько-політичного діяча, літературознавця, публіциста; 6 лютого – 190 років від дня народження Григорія Миколайовича Ґе (1830–1911), українського та російського письменника, публіциста, драматурга, історика-краєзнавця, художника, громадсько-культурного діяча; 110 років від дня народження Михайла Васильовича Бажанського (1910–1994), українського громадсько-політичного діяча, письменника, публіциста, видавця, краєзнавця; 80 років від дня народження Олега Юхимовича Орача [справж. – Комар] (1940–2005), українського письменника, журналіста, перекладача; 8 лютого – 125 років від дня народження Олександра Юліановича Кульчицького [Шумило фон Кульчицький (1895–1980)], українського психолога, філософа, соціолога, педагога, публіциста, громадського та культурно-освітнього діяча; 90 років від дня народження Діани Гнатівни Петриненко (1930–2018), української співачки, педагога; 9 лютого – 140 років від дня народження Івана Миколайовича Джиджори (1880–1919), українського вченого-історика, публіциста, журналіста, громадського діяча; 125 років від дня народження Івана Романовича Галинського [справж. – Лопата (1895–1965)], українського кобзаря, співака-бандуриста; 110 років від дня народження Галини Ісааківни Мазепи-Коваль (1910–1995), українського живописця, графіка, кераміста; 10 лютого – 80 років від дня утворення (1940) у Кракові Революційного проводу ОУН під керівництвом С. Бандери; 125 років від дня народження Василя Вишиваного [справж. – Вільгельм фон Габсбурґ-Лотрінґен (1895–1948)], українського військово-політичного діяча, поета (Австрія); 11 лютого – 640 років від дня народження Джана Франческо Поджо Браччоліні (1380–1459), італійського письменника-гуманіста, філолога, історика, політичного діяча; 350 років від дня народження Самійла Васильовича Величка (1670-1728), українського козацького літописця; 130 років від дня народження Антона Хомича Середи (1890–1961), українського художника, мистецтвознавця, культурного діяча, педагога; 12 лютого – Собор трьох святителів: Василя Великого, Іоанна Золотоустого, Григорія Богослова; 170 років від дня народження Олександра Костянтиновича Кононовича (1850–1910), українського та російського астрофізика, астронома, педагога; 150 років від дня народження Бориса Володимировича Фармаковського (1870–1928), українського археолога, історика античного мистецтва; 125 років від дня народження Анатолія Галактіоновича Петрицького (1895–1964), українського живописця, театрального художника; 100 років від дня народження Мирослави Лазечко-Гаас (1920–2012), канадської англомовної письменниці українського походження, перекладачки; 13 лютого – Всесвітній день радіо; 90 років від дня народження Василя Петровича Полоника (1930), українського скульптора; 80 років від дня народження Віктора Івановича Кукси (1940), українського громадського діяча, учасника національно-визвольного руху; 14 лютого – День Святого Валентина; 90 років від дня народження Георгія В’ячеславовича Якутовича (1930–2000), українського графіка, ілюстратора 15 лютого – Стрітення Господнє; День вшанування учасників бойових дій на території інших держав; 100 років від дня народження Анне-Катаріни Вестлі (1920-2008), норвезького прозаїка; 16 лютого – 230 років від дня народження Антона Антоновича Шімзера (1790–1836), австрійського та українського скульптора; 110 років від дня народження Павла Микитовича Маляра (1910–2005), українського письменника, журналіста, видавця, громадсько-політичного діяча (США); 100 років від дня народження Олега Йосиповича Зуєвського (1920–1996), українського поета, перекладача, літературознавця (Канада); 90 років від дня народження Олени Михайлівни Потапової (1930), української артистки балету, педагога;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка – Педагогам-дошкільникам, батькам

alt

Із  матеріалів журналу: «Каплуновська // Дитячий садок». – 2016. - № 10. – С. 8 – 11.

Огляд публікації «Коли, чому та як навчати грамоти дошкільників» (автор: Олена Каплуновська)

 

 

 

Серед найпопулярніших запитів, з якими батьки звертаються до вихователів, чільне місце займає навчання дітей читання. Багато хто помилково вважає це вміння чи не найважливішим показником інтелектуального розвитку дитини та її готовності до школи. Тож поміркуймо разом з автором статті над питаннями, що хвилюють педагогів і батьків дошкільнят.

Що таке читання?

Це складна значуща форма мовленнєвої та психічної діяльності, що виконує найважливіші соціальні й психологічні функції, забезпечуючи моральний та інтелектуальний розвиток особистості. Читати – означає сприймати щось, записане літерами, письмовими знаками, вміти вимовляти те, що написано, надруковано.

Коли ж саме малюк готовий опановувати читання?

Інтерес до літер проявляється у кілька етапів. Найперший прояв такого інтересу спостерігається приблизно у півтора роки. Спостереження за дітьми дають підстави для висновку про виокремлення малятами у навколишньому середовищі знаків – літер. У 3-4 річних «чуття мови» яскраво виражене, відновлюється інтерес до літер: маля свідомо запам’ятовує їхні назви, знаходить їх у навколишньому культурному середовищі, набуває перші вміння свідомо поєднувати літери у склади, склади – у слова. У 5-6 років багато дітей фізіологічно готові до навчання читання. У цьому віці він може самостійно опанувати злиття літер.

З чого ж починати навчати дошкільника читати?

Для більшості дітей до 4 років книжка є радше іграшкою. Можна навести безліч прикладів використання її як предмета-замінника (дорога, паркан, місток тощо). Завважмо: успіх у навчанні читання залежить і від рівня розвиненості зорової уваги та зорової пам’яті. Варто пропонувати дітям нескладні вправи на розпізнавання зображень з незначною відмінністю, знаходження на малюнках кількох розбіжностей і розкладання їх на лінії зліва направо (оскільки саме в цьому напрямку здійснюється написання (й читання) слів в українській мові.

З аналізу живого мовлення рекомендував починати навчання грамоти К. Ушинський. На його думку, вправи на знаходження заданих звуків у словах, добір слів із заданим звуком, поділ слів на склади і складів на звуки, зміна місця звуків у словах не тільки розвивають увагу, пам’ять, розум дитини, а й готують її до того, що незабаром вона вчитиметься читати, пробуджують інтерес до читання.

У підготовці органів мовлення та слуху дитини до сприйняття правильного звука й артикуляційного укладу першочергова роль належить іграм на розвиток слуху, які проводяться у певній послідовності: спочатку ігри на розвиток слухової уваги; потім ігри на розвиток мовленнєвого слуху, тобто на розрізнення голосів людей, розуміння змісту висловлювання; нарешті. ігри на розвиток фонематичного слуху, тобто вироблення вміння чути складові слова.

Як розвивати фізичний слух? Немовленнєвий (фізичний) слух – уміння вловлювати та диференціювати найрізноманітніші звуки довкілля (крім звуків людського мовлення), розрізняти їх за гучністю, визначати джерела та напрями звуку. Упізнавання не мовленнєвих звуків – перший рівень розвитку слухового сприйняття, на якому стають у пригоді ігрові вправи (автор подає добірку таких ігр).

Як розвивати мовленнєвий слух ? Мовленнєвий слух – здатність вловлювати та розрізняти на слух звуки (фонеми) рідної мови, розуміти зміст різних поєднань звуків (слова, фрази, речення). Цей слух також допомагає диференціювати мовлення за гучністю, швидкістю, тембром, інтонацією. Здатність чути та розрізняти на слух звуки мовлення не виникає сама собою, навіть якщо в дитини добре розвинений фізичний слух. Цю здатність треба розвивати з перших років життя (подаються ігрові вправи)

Як формувати навичку читання ?

У формуванні навички читання дитина проходить низку етапів: складове, складово-аналітичне читання, перехід до читання цілими словами, швидке синтетичне читання. таємницю злиття кожна дитина відкриває самостійно. Цей момент завжди й для всіх є інтуїтивним «стрибком», моментом прозріння. Близький дорослий, педагог має зробити все, полегшити інтуїтивне опанування способу читання.

Підсумуємо розмірковування: уміння читати дуже важливе для інтелектуального розвитку дитини та її соціалізації, хоча саме по собі ще не свідчить про повну готовність до школи. Водночас ігрові вправи та прийоми навчання дошкільників грамоти допомагають розвивати увагу, уяву, мислення дітей, формують їхню самостійність, ініціативність, а отже, забезпечують необхідний розвиток особистості на цьому етапі її життя.   

Сторінку підготувала Оксана Северин.

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: