22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка. – Практичним психологам, педагогам-дошкільникам, батькам

alt

Із матеріалів журналу «Практичний психолог: дитячий садок» (2016, № 10)

Огляд публікації «Дитячий малюнок: навчитися розуміти та цінувати»(автор- Леся Вовчик-Блакитна).

 

 

 

Діти чутливо реагують на будь-які події в житті соціуму. Якщо дорослі пам’ятають минуле, бережуть цю пам’ять, то це стає й набутком дітей, їхнім власним скарбом. Розглядаючи малюнки дітей, розуміємо, що їхні соціальні емоційні реакції часто-густо є суголосним суспільному настрою. Водночас дошкільники передають на папері й власні переживання, свою зацікавленість, тривогу, радість, спокій. У такий спосіб вони повідомляють дорослим про свій психологічний стан. Яка ж сила в малюнку? У чому його загадка? Про що він може розповісти уважному фахівцеві або зацікавленим батькам?

Психологічна суть дитячого малюнка   Видатний психолог Олександр Запорожець наголошував, що саме малювання, подібно до гри , дає змогу дітям глибше осмислити навколишній світ. Та найважливіше передусім те, що з оволодінням зображувальною діяльністю в дошкільників виникає й розвивається внутрішній ідеальний план дії, якого не було в ранньому дитинстві. У дошкільному періоді таке планування діяльності ще не є цілком внутрішнім, воно потребує матеріальних опор, однією з яких і є малюнок.

Малюнок як спосіб опанування суспільного досвіду   Діти зображають безпосередньо те, що вже знають і щомиті дізнаються про світ. А це дає змогу говорити про дитячий малюнок як правдивий документ епохи. За допомогою своїх малюнків діти передають глибинне розуміння світу, його смислове наповнення. Водночас вони виражають власні смисли, особисте ставлення до світу і того, що в ньому є або чого бракує. І головне, у такий спосіб, дошкільники описують, яким прагнуть бачити світ. Тобто психологічні структури фантазії проявляються в дитячих малюнках особливо яскраво, хоча, по суті, вони є повністю чи частково неусвідомленими. Психологічні дослідження доводять, що, на відміну від рівнів свідомості дорослих, рівні свідомості дітей не так жорстко зафіксовані, а навпаки, рухливіші. Тож у мовленні, іграх, поведінці дошкільників можна віднайти елементи глибинних полів свідомості, віддзеркалення різних епох розвитку людства. Так, у дитячому фольклорі. казках бачимо особливості розвитку мислення, уявлень і способу життя наших пращурів.

Малюнок як інструмент діагностики психічного стану дитини   Дитячий малюнок – це лише ескіз, приблизна проекція багаторівневого й динамічного утворення психологічного портрета кожної дитини, загальний «зліпок» її внутрішнього світу. Утім для аналізування реального психологічного стану дітей або особливостей їхньої індивідуальності зацікавленим та вдумливим дорослим завжди необхідно розглядати не один малюнок «на замовлення», а цілу серію зображень, яку дошкільники створюють удома, у дитячому садку або під час консультації з практичним психологом.

Наголосимо на необхідності серйозного ставлення до дитячого малюнка та застережемо, що незнання законів та нормативів формування графічного та змістового боків малюнка призводить до значних помилок під час трактування його змісту

Малюнок як «психіка, винесена назовні» або душа дітей, своєрідна форма емоційних переживань є ще й потужним засобом психотерапії, що має вагомий психотерапевтичний ефект. Тому під час роботи з кожною дитиною практичний психолог зазвичай має заохотити її до малювання Позаяк саме малюнок є вивіреним адекватним способом діагностики ситуативного психологічного стану або загального соціального статусу дітей. Такий діагностичний малюнок має переваги не лише завдяки точності, повноті та можливості неодноразового повернення до нього, а й завдяки тому, що він надає дошкільникам змогу відреагувати на неприємні емоції, негативні почуття, звільнитися від них.

Кваліфіковані психологи, аналізуючи малюки дітей, зазвичай послуговуються загальним принципом: «Не зашкодь!».Перебільшення значення проектної інтерпретації малюнка зумовлює значно більшу кількість загроз в психологічній діагностиці, порівняно з недооціненням цієї інтерпретації.

Авторка підсумовує свої виклади: дитячий малюнок виконує важливу психологічну функцію, є своєрідною графічною мовою, розповіддю дошкільників про важливі події нелише в їхньому житті, а й житті всього суспільства, що переживає доленосні часи випробувань. Тож дорослим слід уважніше придивлятися, що і як малюють діти.     

            Сторінку підготувала: Оксана Северин.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: