8 грудня – 135 років від дня народження Юліана Опільського (справж. – Юрій Львович Рудницький; 1884–1937), українського письменника, майстера історичної прози, філолога, педагога; 130 років від дня народження Євгена Антоновича Золотаренка (1889–1955), українського актора; 120 років від дня народження Миколи Васильовича Горбаня (1899–1973), українського історика, краєзнавця, письменника, громадського діяча; 100 років від дня народження Катерини Логвинівни Ющенко (1919–2001), українського вченого в галузі кібернетики; 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією; 120 років від дня народження Якова Петровича Косовського (1899–1975), українського письменника, драматурга, етнографа, громадсько-культурного діяча; 110 років від дня народження Андрія Фроловича Шулиндіна (1909–1983), українського генетика-селекціонера; 10 грудня – День захисту прав людини; 160 років від дня народження Юхима (Євтима) Йосиповича Січинського [Сіцінський, Сецинський (1859–1937)], українського історика, археолога, етнографа, педагога, священика, музейного та громадського діяча; 60 років від дня народження Василя Васильовича Ґабора (1959), українського письменника, літературознавця, журналіста;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка. – Практичним психологам, педагогам-дошкільникам, батькам

alt

Із матеріалів журналу «Практичний психолог: дитячий садок» (2016, № 10)

Огляд публікації «Дитячий малюнок: навчитися розуміти та цінувати»(автор- Леся Вовчик-Блакитна).

 

 

 

Діти чутливо реагують на будь-які події в житті соціуму. Якщо дорослі пам’ятають минуле, бережуть цю пам’ять, то це стає й набутком дітей, їхнім власним скарбом. Розглядаючи малюнки дітей, розуміємо, що їхні соціальні емоційні реакції часто-густо є суголосним суспільному настрою. Водночас дошкільники передають на папері й власні переживання, свою зацікавленість, тривогу, радість, спокій. У такий спосіб вони повідомляють дорослим про свій психологічний стан. Яка ж сила в малюнку? У чому його загадка? Про що він може розповісти уважному фахівцеві або зацікавленим батькам?

Психологічна суть дитячого малюнка   Видатний психолог Олександр Запорожець наголошував, що саме малювання, подібно до гри , дає змогу дітям глибше осмислити навколишній світ. Та найважливіше передусім те, що з оволодінням зображувальною діяльністю в дошкільників виникає й розвивається внутрішній ідеальний план дії, якого не було в ранньому дитинстві. У дошкільному періоді таке планування діяльності ще не є цілком внутрішнім, воно потребує матеріальних опор, однією з яких і є малюнок.

Малюнок як спосіб опанування суспільного досвіду   Діти зображають безпосередньо те, що вже знають і щомиті дізнаються про світ. А це дає змогу говорити про дитячий малюнок як правдивий документ епохи. За допомогою своїх малюнків діти передають глибинне розуміння світу, його смислове наповнення. Водночас вони виражають власні смисли, особисте ставлення до світу і того, що в ньому є або чого бракує. І головне, у такий спосіб, дошкільники описують, яким прагнуть бачити світ. Тобто психологічні структури фантазії проявляються в дитячих малюнках особливо яскраво, хоча, по суті, вони є повністю чи частково неусвідомленими. Психологічні дослідження доводять, що, на відміну від рівнів свідомості дорослих, рівні свідомості дітей не так жорстко зафіксовані, а навпаки, рухливіші. Тож у мовленні, іграх, поведінці дошкільників можна віднайти елементи глибинних полів свідомості, віддзеркалення різних епох розвитку людства. Так, у дитячому фольклорі. казках бачимо особливості розвитку мислення, уявлень і способу життя наших пращурів.

Малюнок як інструмент діагностики психічного стану дитини   Дитячий малюнок – це лише ескіз, приблизна проекція багаторівневого й динамічного утворення психологічного портрета кожної дитини, загальний «зліпок» її внутрішнього світу. Утім для аналізування реального психологічного стану дітей або особливостей їхньої індивідуальності зацікавленим та вдумливим дорослим завжди необхідно розглядати не один малюнок «на замовлення», а цілу серію зображень, яку дошкільники створюють удома, у дитячому садку або під час консультації з практичним психологом.

Наголосимо на необхідності серйозного ставлення до дитячого малюнка та застережемо, що незнання законів та нормативів формування графічного та змістового боків малюнка призводить до значних помилок під час трактування його змісту

Малюнок як «психіка, винесена назовні» або душа дітей, своєрідна форма емоційних переживань є ще й потужним засобом психотерапії, що має вагомий психотерапевтичний ефект. Тому під час роботи з кожною дитиною практичний психолог зазвичай має заохотити її до малювання Позаяк саме малюнок є вивіреним адекватним способом діагностики ситуативного психологічного стану або загального соціального статусу дітей. Такий діагностичний малюнок має переваги не лише завдяки точності, повноті та можливості неодноразового повернення до нього, а й завдяки тому, що він надає дошкільникам змогу відреагувати на неприємні емоції, негативні почуття, звільнитися від них.

Кваліфіковані психологи, аналізуючи малюки дітей, зазвичай послуговуються загальним принципом: «Не зашкодь!».Перебільшення значення проектної інтерпретації малюнка зумовлює значно більшу кількість загроз в психологічній діагностиці, порівняно з недооціненням цієї інтерпретації.

Авторка підсумовує свої виклади: дитячий малюнок виконує важливу психологічну функцію, є своєрідною графічною мовою, розповіддю дошкільників про важливі події нелише в їхньому житті, а й житті всього суспільства, що переживає доленосні часи випробувань. Тож дорослим слід уважніше придивлятися, що і як малюють діти.     

            Сторінку підготувала: Оксана Северин.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: