5 травня – 175 років від дня народження Генрика Сенкевича [повне ім’я – Генрик Адам Александр Піус Сенкевич (1846–1916)], польського письменника білорусько-татарського походження, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1905); 100 років від дня народження Артура Леонарда Шавлова (1921–1999), американського фізика, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики (1981); 90 років від дня народження Миколи Кіндратовича Кондратюка (1931–2006), українського співака, педагога, музично-громадського діяча; 6 травня – День великомученика Георгія Побідоносця (Юрія Змієборця, Георгія Переможця); День піхоти; 150 років від дня народження Опанаса Івановича Завадського (1871 – після 1910), українського хормейстера, педагога; 100 років від дня народження Олександри Федорівни Селюченко (1921–1987), української майстрині художньої кераміки; 80 років від дня народження Володимира Павловича Небоженка (1941), українського скульптора; 7 травня – 180 років від дня народження Бориса Станіславовича Познанського (1841–1906), українського письменника, етнографа, громадського діяча; 160 років від дня народження Рабіндраната Тагора [Робіндронатх Тхакур (1861–1941)], індійського та бенгальського поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1913) ; 80 років від дня народження Олексія Васильовича Кожекова (1941), українського живописця, монументаліста, графіка; 8 травня – 8–9 Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни; День пам’яті та примирення; Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця’ Всесвітній день мігруючих птахів; 100 років від дня народження Миколи Федоровича Козловського (1921–1996), українського фотохудожника, педагога; 80 років від дня народження Олександра Вікторовича Бузилевича (1941–2018), українського кінооператора; 9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги); День матері’;150 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка (1871–1926), українського фольклориста, етнографа, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, громадсько-культурного діяча; 110 років від дня народження Мирослава Никифоровича Григоріїва (1911– 2000), українського художника-графіка, журналіста (США); 10 травня – 100 років від дня народження Юрія Павловича Жбакова (1921–1999), українського актора театру та кіно; 100 років від дня народження Михайла Ілліча Кривенка (1921–2008), українського живописця; 11 травня – 130 років від дня народження Льва Миколайовича Делоне (1891–1969), українського ботаніка, цитолога, генетика, селекціонера; 12 травня – 90 років від дня народження Юрія Олексійовича Луціва (1931), українського диригента, педагога; 13 травня – 100 років від дня народження Йосипа Йосиповича Корби (1921–1988), українського актора, режисера, громадського діяча; 14 травня – 150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871–1936), українського письменника, громадсько-політичного діяча; 15 травня – Міжнародний день сім’ї; День Європи; День науки; 130 років від дня народження Михайла Опанасовича Булгакова (1891–1940), російського письменника, драматурга, лікаря, народженого в Україні; 130 років від дня народження Костянтина Симоновича Гамсахурдіа (1891–1975), грузинського письменника, філолога, історика, літературознавця, одного з найвизначніших грузинських прозаїків XX ст.; 120 років від дня народження Мойсея Юхимовича Мижирицького [Мойше Хаїм-Берович (1901–1951)], єврейського літературознавця, критика; 110 років від дня народження Макса Рудольфа Фріша (1911–1991), швейцарського прозаїка, драматурга, публіциста;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка. Вчителю української мови

alt

Із матеріалів науково-методичного журналу: «Вивчаємо українську мова та літературу», № 27 / 2016.

Огляд публікації «Розвиток пізнавальної активності школярів засобами ігрових мовних матеріалів» (автор – О. М. Коротка ).

 

 

 

Автор пропонованої статті – Коротка О. М. – учитель Кам’янсько-Слобідської ЗОШ І-ІІ ст. (Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська обл.). У дослідницьких матеріалах розкриваються аспекти розгортання пізнавальної діяльності учнів за допомогою ігрових мовних елементів. Передують розкриттю теми і задуму публікації важливі вступні положення, де автор нагадує:

Вивчення української мови в школі передбачає реалізацію трьох головних завдань:

1) розвивати мислення, креативні вміння й здібності;

2) дати учням знання з мови і вміння використовувати їх у комунікативній практиці;

3) виховувати національно свідому особистість.

Реалізація навчально-виховних завдань перебуває у безпосередній залежності від активної зацікавленості предметом, від бажання знати його, а це у свою чергу залежить від наявності і якості впровадження на уроках відповідних засобів – у цьому випадку – цікавих задань для школярів та ігрових форм роботи над українським словом.

Серед таких завдань та ігрових мовних матеріалів автор статті виділяє різного роду гуртові, усні і письмові конкурси, аукціони, естафети, а також лінгвістичні задачі та завдання, де треба розгадувати шаради, метаграми, криптограми, логогрифи, тайнописи (шифровані записи; наприклад, літературні тайнописи), лінійні кросворди тощо. Приклади:

Конкурс «ХТО НАЗВЕ ОСТАННЄ СЛОВО».

/ наприклад, з теми «Фразеологія», педагог пропонує учням кілька завдань, серед яких: назвати синонімічні фразеологізми до зворотів «замилювати очі», «байдики бити»; навести висловлювання українських письменників, що стали крилатими висловами; «відремонтувати» фразеологізми, як-от: «г р а б л я м и  по воді писані» та ін. /  

гра «ЛАНЦЮЖОК»

/ у процесі заходу конкурсанти добирають слово, що починається останнім складом (звуком, буквою) названого попереднім учасником: читати – тиререспублікаказка…/

МОВНІ ЗАГАДКИ

/ питання для учнів можуть бути прості, і водночас цікаві: «чим різняться сир і рис?» - відповідь: порядком звуків! /

ЗАВДАННЯ НА ВИЛУЧЕННЯ СЛІВ

/ завдання на вилучення слів або словосполучень (чи речень), які відрізняються від інших значенням або іншими граматичними ознаками: третій (четвертий) зайвий, та ін. /

ЛІТЕРАТУРНИЙ ТАЙНОПИС

/ тайнопис – шифрований запис; у літературному тайнописі склади чи букви тексту записують у фігуру, кружечки або й без них не в узвичаєному порядку, а з інтервалом у два-чотири знаки /

БІЛАЙВОРД (лінійний кросворд)

/ у білайворді відгадані слова створюють ланцюжок, де наступне слово накладається на частину попереднього, а завдання-тлумачення слів пропонують на двох рядках – знизу й зверху /

У публікації підкреслюється, що немає жодної теми шкільного курсу, під час вивчення якої не можна використати цікавих ігор та завдань. Виходячи із цього, кожен педагог, - вважаємо, - при наявності доброї волі, і залежно від мети, цільових завдань, напрямів роботи, віку вихованців та рівня їхньої підготовки, - здатен і може, в тій чи іншій формі, як урізноманітнити навчальний процес загалом, так і «спровокувати» зростання пізнавальної активності учнів простими і доступними засобами, а у нашому випадку – засобами ігрових мовних матеріалів

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: