22 січня – День Соборності та Свободи України;100 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві Акт злуки всіх українстких земель (західних і східних)в єдину соборну Українську Державу; 23 січня –175 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844-1913), українського бібліографа, лексикографа, літературознавця, перекладача; 90 років від дня народження Філарета (у миру – Михайло Антонович Данисенко, народився 1929), Святійшого Патріарха Київської і всієї Руси-України; 24 січня – 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста; 110 років від дня народження Михайла Івановича Їжакевича (1909-1975), українського композитора; 100 років тому (1919) голова Ради народних міністрів УНР В. Чехівський підписав Закон про заснуванняв Києві Головної книжкової палати, сьогодні це – державна наукова «Книжкова палата України» 25 січня – День Св. Мучениці Тетяни; 260 років від дня народження Роберта Бернса (1759-1796), британського поета, фольклориста; 145 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874-1965), англійського письменника, драматурга, критика; 26 січня – Міжнародний день митних служб; 27 січня – Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту;180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884), українського етнографа, фольклориста, поета, автора слів Гімну України; 28 січня – у 1992 році Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України; 135 років від народження Якова Оскаровича Парнаса (1884-1949), українського біохіміка; 29 січня – День пам`яті героїв Крут; 210 років від дня народження Василя Продана (1809-1882), українського громадського та православного церковного діяча Буковини4 30 січня – 100 років тому (1919) вийшов наказ Міністерства народної освіти УНР щодо викладання українською мовою предметів у вищій, середній і нижчій школах, а також у школах і на курсах для дорослих;185 років від дня народження Володимира Боніфаиійовича Антоновича (1834-1908), українського історика, археолога, етногафа, археографа;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Electronic catalog
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка. Вчителю зарубіжної літератури

There are no translations available.

alt

 

 

Із матеріалів газети для вчителів та методистів «Зарубіжна література», № 9 (769) / 2016.

Огляд публікації А. Грабовського «Нестандартні уроки літератури в старших класах».

 

 

 

Статтю Анатолія Грабовського, професора, завідувача кафедри російської мови, зарубіжної літератури та методики навчання Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького присвячено огляду і характеристиці нестандартних уроків літератури в старших класах, увагу також акцентовано на семінарських заняттях, підготовці учнів до самоосвіти, формуванні у школярів навичок самостійної роботи, можливостях професійного зростання педагога.

Враховуючи необхідність підвищення ефективності навчання у сучасних умовах, автор наголошує на різних аспектах взаємодії педагога з учнем, вдосконалення «звортнього зв’язку» (викладач – аудиторія; вчитель – учень), поглиблення і розширення навчально-методичного інструментарію педагогічного корпусу.

Зокрема вчителям рекомендовано:

А) враховувати інтереси і потреби своїх учнів, наприклад дізнаватися уподобання школярів у вивченні предмета;

 Б) спробувати (за потреби) змінити стиль викладання (скажімо звертатися до учнів пропозиціями, заохоченнями тощо);

 В) поділитись зі школярами своїми міркуваннями;

  Г) аналізувати свої дії, намагатись систематизувати нове у власному педагогічному досвіді.

 У статті достатньо фахово охарактеризовано різні форми нестандартного шкільного навчання, виділено, - згідно із відповідною типологією, - основні його елементи.

НЕСТАНДАРТНІ УРОКИ ЛІТЕРАТУРИ

1. Інтегрований урок

            / реалізують двоє вчителів; як правило із літературою можуть поєднуватись такі предмети як історія, художня культура, українська мова, іноземна мова; часто йдуть у комплексі також зарубіжна література і українська література /

2. Дослідницький урок.

            / такі уроки стимулюють пізнавальну активність і самостійність, розвивають спеціальні вміння, маючи за мету одержання навчальної інформації з першоджерел /

3. Урок – семінар.

            / шкільний семінар – це форма колективної самостійної роботи школярів на уроці, що сприяє поглибленню знань про вивчений матеріал /

4. Рольова гра.

            / пошук вирішення проблеми (проблемної ситуації) залишається за учнями, позаяк кожна гра має чітко розроблений сценарій, головну складову якого треба доопрацювати школярам /

5. Театралізована (театральна) вистава.

            / спрямовані на те, щоб викликати інтерес до навчання, позаяк спираються на образне мислення, фантазію, уяву учнів; сценарій чіткіший, - на відміну від рольової гри/

6. Урок-аукціон.

            / знання учнів є «товаром» на такому уроці; ведучим заходу бажано бути вчителеві; підготовка до уроку здійснююється за 2 тижні; реквізитами заходу є гонг, дерев’яний молоток, секундомір /

7. Урок – прес-конференція.

            / розвиває активність, пошукові здібності, вміння розкривати суть певної проблеми, конкретно відповідати на поставлені запитання та ін. /

8. Урок-бесіда за круглим столом.

            / спільно обирається група людей (ведучі, учні), які могли б відповідати на поставлені запитання з теми уроку; підготовка проводиться заздалегідь; обговорення відбувається коректно /

9. Урок-вікторина.

            / охоплює три основні етапи: а) кожна з команд розв’язує 3-4 завдання у визначений термін; б) конкурс капітанів; в) змагання команд – по 5 завдань від команд-суперниць /

10. Урок – брейн-ринг.

            / за основу прийнято відому телевізійну гру (брейн-ринг), де стартом є складне цікаве запитання, а фінішем – правильна відповідь; необхідно швидко зреагувати, адже час ухвалення рішення обмежений; участь беруть кілька команд; переможець – команда, що найдовше утримається за «столом лідера» /

11. Урок-диспут (дискусія, розгляд)

            / обговорення спільного питання, проблеми задля слушного вирішення; ТРИ КОМПОНЕНТИ ДИСКУСІЇ: пізнавальний, операційно-комунікативний, емоційно-оцінний; дискусія  активізує пізнавальну діяльність учнів, здатна сформувати правильний погляд на етапі вирішення будь-якої проблеми /

Матеріал публікації може сприяти роботі вчителя як зарубіжної, так і української літератури, а також роботі фахівців-предметників з інших навчальних шкільних дисциплін.  

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: