19 квітня – 220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (1801–1887), німецького філософа, фізика, психолога, засновника психофізики, письменника; 200 років від дня народження Олександра Вікентійовича Черная [Чернай (1821–1898)], українського зоолога, вченого-природодослідника ; 130 років від дня народження Іллі Яковича Штаєрмана (1891–1962), українського вченого в галузі механіки, математики; 120 років від дня народження Миколи Андрійовича Рокицького (1901–1944), українського живописця, маляра-монументаліста, учня М. Бойчука; 90 років від дня народження Ростислава Івановича Доценка (1931–2012), українського перекладача, літературознавця, критика, есеїста; 80 років від дня народження Марини Костянтинівни Герасименко (1941–2003), української акторки; 20 квітня – 130 років від дня народження Юрія Йосиповича Тютюнника (1891–1930), українського військового та політичного діяча, одного з лідерів національно-визвольних змагань за незалежність України 1917–1921 рр., генерал-хорунжого Армії УНР; . 6 квітня – Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку; 160 років від дня народження Костянтина Олексійовича Зворикіна (1861–1928), українського та російського вченого в галузі технології металів, педагога; 110 років від дня народження Марії Гарасовської-Дячишин [Міка Гарасовська-Дацишин (1911–2000)], української художниці, педагога (США); 110 років від дня народження Феодора Фелікса Конрада Лінена (1911–1979), німецького біохіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини (1964); 90 років від дня народження Тараса Григоровича Довженка (1931–2020), українського архітектора; 7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці ; Всесвітній день здоров’я; 150 років від дня народження Бориса Олександровича Лазаревського (1871–1936), українського письменника; 80 років від дня народження Володимира Миколайовича Маляра (1941), українського актора; 8 квітня – Собор Архангела Гавриїла; 130 років від дня народження Вітольда-Богдана Вандурського (1891–1937), польського письменника, режисера, драматурга, перекладача, театрального художника, громадського діяча; 110 років від дня народження Мелвіна Елліса Калвіна (1911–1997), американського біохіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі хімії (1961); 9 квітня – 200 років від дня народження Шарля П’єра Бодлера (1821–1867), французького поета, літературного критика, перекладача, одного з найвпливовіших представників французької літератури ХІХ ст.; 170 років від дня народження Тора Неве Ланґе (1851–1915), данського вченого-лінгвіста, поета, перекладача (зокрема, перекладав українські народні пісні); 130 років від дня народження Ярослава Володимировича Гинилевича (1891–1980), українського громадського та медичного діяча; 110 років від дня народження Степана Андрійовича Кириченка (1911–1988), українського живописця-монументаліста; 80 років від дня народження Михайла Миколайовича Вівчарика (1941–2003), українського політолога, дослідника проблем політології та історії України XX ст.; 11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів4 12 квітня – Міжнародний день польоту людини в космос; День працівників ракетно-космічної галузі України; 60 років від часу здійснення (1961) Ю. Гагаріним першого в історії людства космічного польоту; 110 років від дня народження Артемія Кирилюка (1911–1970), українського художника (США); 100 років від дня народження Йосифа Андрійовича Фельбаби (1921–1995), українського актора, режисера, педагога; 80 років від дня народження Валерія Стефановича Захарченка (1941), українського співака, педагога; 13 квітня –125 років від дня народження Льва Львовича Ґеца (1896–1971), українського та польського графіка, живописця, педагога, громадського діяча; 90 років від дня народження Юрія Миколайовича Мажуги (1931), українського актора театру та кіно, педагога; 14 квітня – 120 років від дня народження Юрія Олексійовича Мокрієва (1901–1991), українського прозаїка, драматурга; 15 квітня – 80 років від дня народження Романа Ґурґеновича Балаяна (1941), українського кінорежисера, сценариста, кінопродюсера, педагога; 16 квітня – 180 років від дня народження Христини Данилівни Алчевської (1841–1920), української письменниці, публіцистки, освітянки, педагога; 125 років від дня народження Венчеслава (В’ячеслава) Сиґізмундовича Жардецького (1896–1962), українського вченого в галузі астрономії, небесної механіки та геофізики (США); 120 років від дня народження Віктора Івановича Цимбала (1901–1968), українського живописця, графіка (США); 90 років від дня народження Вацлава Жидліцького (1931–2002), чеського літературознавця, перекладача, засновника Асоціації україністів Чехії, віце-президента Міжнародної асоціації україністів; 17 квітня – День довкілля; 140 років від дня народження Івана Даньчака (1881–1946), українського актора, співака; 110 років від дня народження Ерве Базена [справж. – Жан П’єр Марі Ерве Базен (1911–1996)], французького письменника; 100 років від дня народження Степана Львовича Кошового (1921–1977), українського живописця, пейзажиста; 90 років від дня народження Любомира Романківа (1931), українського вченого в галузі комп’ютерних технологій; 80 років від дня народження Олександра Павловича Вітрика (1941–2008), українського скульптора; 80 років від дня народження Яреми Едвардовича Козака (1941), українського графіка, живописця (США); 80 років від дня народження Володимира Володимировича Кохаля (1941), українського живописця; 80 років від дня народження Христини Оленської (1941), української художниці, скульпторки, мистецтвознавиці (США); 18 квітня – Міжнародний день пам’яток і визначних місць; День пам’яток історії та культури; 180 років від дня народження Йосипа-Казимира Костянтиновича Будкевича [Буткевич (1841–1895)], українського живописця, рисувальника, педагога; 130 років від дня народження Левона Гмирака [справж. – Мечислав Бобрович (1891–1915)], білоруського прозаїка, критика, публіциста, автора низки праць, присвячених Т. Шевченку; 110 років від дня народження Моріса Гольдхабера (1911–2011), американського фізика, народженого в Україні; 80 років від дня народження Станіслава Федоровича Фоменка [Фоменок (1941)], українського живописця; 19 квітня – 220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (1801–1887), німецького філософа, фізика, психолога, засновника психофізики, письменника; 200 років від дня народження Олександра Вікентійовича Черная [Чернай (1821–1898)], українського зоолога, вченого-природодослідника ; 130 років від дня народження Іллі Яковича Штаєрмана (1891–1962), українського вченого в галузі механіки, математики; 120 років від дня народження Миколи Андрійовича Рокицького (1901–1944), українського живописця, маляра-монументаліста, учня М. Бойчука; 90 років від дня народження Ростислава Івановича Доценка (1931–2012), українського перекладача, літературознавця, критика, есеїста; 80 років від дня народження Марини Костянтинівни Герасименко (1941–2003), української акторки; 20 квітня – 130 років від дня народження Юрія Йосиповича Тютюнника (1891–1930), українського військового та політичного діяча, одного з лідерів національно-визвольних змагань за незалежність України 1917–1921 рр., генерал-хорунжого Армії УНР; .
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка. Вчителям української мови

alt

Із матеріалів газети «Українська мова та література», № 17-18 (849-850) / 2016.

Огляд публікації Наталії Хріненко «Урок української мови в системі ноосферної освіти».

 

 

 

Статтю Наталії Хріненко, вчителя української мови й літератури, заступника директора з виховної роботи гімназії № 41 (м. Миколаїв) присвячено розкриттю ідейної основи, принципів та засад ноосферної (біоадекватної) методики викладання, що належить до однієї з моделей інновацій (автор методики – професор психології, академік Н. В. Маслова). У публікації також акцентовано на можливостях впровадження означеної технології у навчальний процес, що проілюстровано на конкретному прикладі розробки (конспекту) уроку української мови у 5-му класі.

Ноосферна освіта –  цілісна педагогічна система, що орієнтується на сукупність вищих інтелектуальних, духовних, ціннісних та фізіологічних можливостей людини. Інша назва ноосферної технології (освіти; методики) – «біоадекватна», тобто - біологічно адекватна універсальним природним законам розвитку людини.

 Цільові засади ноосферної системи: формування психологічного здоров’я учнів (гармонія, духовність, стресосткійкість), мотивація екологічно здорового способу мислення, що базується на гармонійному та цілісному володінні образним (правопівкульним) та логічним (лівопівкульним) мисленням. Свідоме використання доступних знань із психології (скажімо про ритми головного мозку), дає педагогу можливість, при студіюванні з учнями навчального матеріалу, гарантувати інтелектуальну безпеку та зберігати психічне здоров’я школярів, водночас спонукаючи підопічних до креативних рішень у процесі виконання навчальних завдань.

Автор матеріалів опрацювала результати наукових обстежень стану здоров’я школярів (за 12-ма системами життєдіяльності), що навчаються за традиційними та ноосферними педагогічними технологіями: висновкові положення зазначеного моніторингу однозначно ілюструють переваги «біоадекатної» освіти, що створює психолого-педагогічні умови навчання й виховання здорової, гармонійної особистості учня.

У процесі ознайомлення із фактажем публікації читач (педагог, методист) дізнається про низку важливих понять, термінів та явищ, необхідних для освоєння теоретичних аспектів (технології) та для реалізації у навчальному процесі практичних рекомендацій. Зокрема це такі терміни (поняття) як:

«Цілісне мислення» - сукупна робота двох півкуль головного мозку з опорою на всі канали сприйняття інформації.

«Навчальна релаксація» - необхідний етап введення нового навчального матеріалу, що сприяє зменшенню напруженості, триває 8-10 хвилин, і структурується за трьома основними етапами:

а) створення умов для гармонізації психофізичного стану школярів;

б) введення нового матеріалу, його інформаційне «згортання» на базі окремих образів;

в) вихід із релаксації

«Мислеобраз» - це індивідуально сприйнятий всіма органами чуттів (колір + смак + запах + звук) цілісний образ предмета або явища, що досліджується (вивчається). «Інформація стає знанням лише тоді, - стверджує авторка статті, - коли вона проживається, стає частиною особистого досвіду»; із цим пов’язані лаконічно охарактеризовані у публікації обов’язкові етапи природного сприйняття будь-якої інформації (згідно з даними Ж. Піаже), відомості про які можуть безумовно стати у нагоді педагогу. Отож, ЕТАПИ СПРИЙНЯТТЯ:

1) сенсорно-моторний (етап);

2) символьний;

3) логічний

4) лінгвістичний;

5) моторно-кінестетичний;

6) етап «архівування» інформації

«Образон» - опорний образ, наповнений вичерпною інформацією в алгоритмічному порядку; відіграє роль знака, у якому зосереджується суть навчального матеріалу.

Одним із важливих структурно-змістових елементів статті виступає конспект створеного в «біоадекватному» контексті уроку української мови (5-й клас) на тему «Сполуки літер ЙО, ЬО». Урок охоплює СІМ (7) сегментів-частин:

І.   Організаційний момент (вправа «Комплімент»).

ІІ. Актуалізація опорних знань (перевірка домашнього завдання; робота із сигнальними картками, та ін.).

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності.

ІV.  Оголошення теми й визначення мети уроку школярами.

V.  Засвоєння нових знань (сенсорно-моторний етап) [ релаксація / контроль сприйняття навчальної інформації / бесіда для закріплення образу / фізкультхвилинка ].

VI.    Символьний етап (малювання образона, бесіди за малюнками дітей та ін.).

VII.  Логічний етап (розподільний диктант, вправи та ін.).

VIII. Підбиття підсумків уроку.

 IX.  Домашнє завдання.

Подана розробка навчального заходу (урок вивчення нового матеріалу), рівно ж як і положення фахової публікації у комплексі - дозволять побачити, відчути і зрозумітиз чого «складаються» загалом і як «себе поводять» на практиці (в навчальному процесі) ідеї, засади і технологія ноосферної освіти. 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: