19 квітня – 220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (1801–1887), німецького філософа, фізика, психолога, засновника психофізики, письменника; 200 років від дня народження Олександра Вікентійовича Черная [Чернай (1821–1898)], українського зоолога, вченого-природодослідника ; 130 років від дня народження Іллі Яковича Штаєрмана (1891–1962), українського вченого в галузі механіки, математики; 120 років від дня народження Миколи Андрійовича Рокицького (1901–1944), українського живописця, маляра-монументаліста, учня М. Бойчука; 90 років від дня народження Ростислава Івановича Доценка (1931–2012), українського перекладача, літературознавця, критика, есеїста; 80 років від дня народження Марини Костянтинівни Герасименко (1941–2003), української акторки; 20 квітня – 130 років від дня народження Юрія Йосиповича Тютюнника (1891–1930), українського військового та політичного діяча, одного з лідерів національно-визвольних змагань за незалежність України 1917–1921 рр., генерал-хорунжого Армії УНР; . 6 квітня – Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку; 160 років від дня народження Костянтина Олексійовича Зворикіна (1861–1928), українського та російського вченого в галузі технології металів, педагога; 110 років від дня народження Марії Гарасовської-Дячишин [Міка Гарасовська-Дацишин (1911–2000)], української художниці, педагога (США); 110 років від дня народження Феодора Фелікса Конрада Лінена (1911–1979), німецького біохіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини (1964); 90 років від дня народження Тараса Григоровича Довженка (1931–2020), українського архітектора; 7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці ; Всесвітній день здоров’я; 150 років від дня народження Бориса Олександровича Лазаревського (1871–1936), українського письменника; 80 років від дня народження Володимира Миколайовича Маляра (1941), українського актора; 8 квітня – Собор Архангела Гавриїла; 130 років від дня народження Вітольда-Богдана Вандурського (1891–1937), польського письменника, режисера, драматурга, перекладача, театрального художника, громадського діяча; 110 років від дня народження Мелвіна Елліса Калвіна (1911–1997), американського біохіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі хімії (1961); 9 квітня – 200 років від дня народження Шарля П’єра Бодлера (1821–1867), французького поета, літературного критика, перекладача, одного з найвпливовіших представників французької літератури ХІХ ст.; 170 років від дня народження Тора Неве Ланґе (1851–1915), данського вченого-лінгвіста, поета, перекладача (зокрема, перекладав українські народні пісні); 130 років від дня народження Ярослава Володимировича Гинилевича (1891–1980), українського громадського та медичного діяча; 110 років від дня народження Степана Андрійовича Кириченка (1911–1988), українського живописця-монументаліста; 80 років від дня народження Михайла Миколайовича Вівчарика (1941–2003), українського політолога, дослідника проблем політології та історії України XX ст.; 11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів4 12 квітня – Міжнародний день польоту людини в космос; День працівників ракетно-космічної галузі України; 60 років від часу здійснення (1961) Ю. Гагаріним першого в історії людства космічного польоту; 110 років від дня народження Артемія Кирилюка (1911–1970), українського художника (США); 100 років від дня народження Йосифа Андрійовича Фельбаби (1921–1995), українського актора, режисера, педагога; 80 років від дня народження Валерія Стефановича Захарченка (1941), українського співака, педагога; 13 квітня –125 років від дня народження Льва Львовича Ґеца (1896–1971), українського та польського графіка, живописця, педагога, громадського діяча; 90 років від дня народження Юрія Миколайовича Мажуги (1931), українського актора театру та кіно, педагога; 14 квітня – 120 років від дня народження Юрія Олексійовича Мокрієва (1901–1991), українського прозаїка, драматурга; 15 квітня – 80 років від дня народження Романа Ґурґеновича Балаяна (1941), українського кінорежисера, сценариста, кінопродюсера, педагога; 16 квітня – 180 років від дня народження Христини Данилівни Алчевської (1841–1920), української письменниці, публіцистки, освітянки, педагога; 125 років від дня народження Венчеслава (В’ячеслава) Сиґізмундовича Жардецького (1896–1962), українського вченого в галузі астрономії, небесної механіки та геофізики (США); 120 років від дня народження Віктора Івановича Цимбала (1901–1968), українського живописця, графіка (США); 90 років від дня народження Вацлава Жидліцького (1931–2002), чеського літературознавця, перекладача, засновника Асоціації україністів Чехії, віце-президента Міжнародної асоціації україністів; 17 квітня – День довкілля; 140 років від дня народження Івана Даньчака (1881–1946), українського актора, співака; 110 років від дня народження Ерве Базена [справж. – Жан П’єр Марі Ерве Базен (1911–1996)], французького письменника; 100 років від дня народження Степана Львовича Кошового (1921–1977), українського живописця, пейзажиста; 90 років від дня народження Любомира Романківа (1931), українського вченого в галузі комп’ютерних технологій; 80 років від дня народження Олександра Павловича Вітрика (1941–2008), українського скульптора; 80 років від дня народження Яреми Едвардовича Козака (1941), українського графіка, живописця (США); 80 років від дня народження Володимира Володимировича Кохаля (1941), українського живописця; 80 років від дня народження Христини Оленської (1941), української художниці, скульпторки, мистецтвознавиці (США); 18 квітня – Міжнародний день пам’яток і визначних місць; День пам’яток історії та культури; 180 років від дня народження Йосипа-Казимира Костянтиновича Будкевича [Буткевич (1841–1895)], українського живописця, рисувальника, педагога; 130 років від дня народження Левона Гмирака [справж. – Мечислав Бобрович (1891–1915)], білоруського прозаїка, критика, публіциста, автора низки праць, присвячених Т. Шевченку; 110 років від дня народження Моріса Гольдхабера (1911–2011), американського фізика, народженого в Україні; 80 років від дня народження Станіслава Федоровича Фоменка [Фоменок (1941)], українського живописця; 19 квітня – 220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (1801–1887), німецького філософа, фізика, психолога, засновника психофізики, письменника; 200 років від дня народження Олександра Вікентійовича Черная [Чернай (1821–1898)], українського зоолога, вченого-природодослідника ; 130 років від дня народження Іллі Яковича Штаєрмана (1891–1962), українського вченого в галузі механіки, математики; 120 років від дня народження Миколи Андрійовича Рокицького (1901–1944), українського живописця, маляра-монументаліста, учня М. Бойчука; 90 років від дня народження Ростислава Івановича Доценка (1931–2012), українського перекладача, літературознавця, критика, есеїста; 80 років від дня народження Марини Костянтинівни Герасименко (1941–2003), української акторки; 20 квітня – 130 років від дня народження Юрія Йосиповича Тютюнника (1891–1930), українського військового та політичного діяча, одного з лідерів національно-визвольних змагань за незалежність України 1917–1921 рр., генерал-хорунжого Армії УНР; .
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка. Вчителям хімії, біології та екології.

alt

 

 

Із матеріалів журналу «Профтехосвіта», № 12/2015 р.

Огляд сценарію позакласного заходу Кованої Т. «Тютюнокуріння як соціальна й медична проблема»

 

 

 

Позакласний захід Тетяни Кованої, викладача хімії, біології та екології ДНЗ «Професійно-технічне училище № 14» м. Нова Каховка Херсонської області, побудований у формі науково-практичної конференції, яка присвячена висвітленню соціальних і медичних наслідків тютюнокуріння.

Цікавим є те, що за сценарієм до розмови запрошені різні фахівці: історики, лікарі, соціологи, викладачі валеології. І в ролі цих фахівців – учні.

Учень-історик розповідає цікаві факти про історію тютюну.

Учень-соціолог називає найчастіші причини куріння підлітків:

·        наслідування старших товаришів, батьків;

·        бажання здаватися дорослим, незалежним, бути «як усі» в компанії;

·        сувора заборона батьків, особливо коли самі батьки курять;

·        уявлення про те, що куріння допомагає схуднути;

·        реклама тютюнових виробів.

Він вказує на основні соціальні наслідки куріння:

·        народження слабкого потомства;

·        порушення взаємин між людьми;

·        збільшення ризику виникнення захворювань внутрішніх органів;

·        передчасна смерть.

Учень-сімейний лікар звертає увагу на чинники, які призводять до негативних фізіологічних та психологічних наслідків тютюнокуріння:

·        фільтри (Деякі курці вважають, що фільтри роблять сигаретний дим нешкідливим. На жаль, це не так. Найчастіше фільтри, виготовлені зі спеціально оброблених сортів паперу, затримують не більш ніж 20% речовин, що містяться в димі.);

·        значні перепади температури під час куріння (Такі перепади позначаються на стані зубної емалі. На поверхні зубів відкладається тютюновий дьоготь, внаслідок чого емаль стає жовтою, а порожнина рота набуває специфічного запаху, що відчувається під час розмови з курцем.);

·        хімічні речовини, що містяться в тютюновому димі (аміак, кислоти, анілін, сірководень), які впливають на слинні залози (Відбувається посилене виділення слини, яку курці змушені спльовувати. Отруйні речовини диму, переходячи в слину, діють на слизову оболонку шлунка, що не минає без наслідків (втрата апетиту, болі в ділянці шлунка, чергування запору і проносу, гастрит, виразка шлунка тощо).)

Учень-терапевт акцентує увагу на:

·        розвиток легенів у підлітків-курців (на 25% відстає від показників у некурців);

·        вентиляцію легенів та засвоєння кисню у курців (на 10–12% менше за норму).

Учень-невропатолог підкреслює, які зміни відбуваються через куріння в нервовій системі:

·        погіршується пам’ять, увага, зростає стомлюваність (через порушення насичення головного мозку киснем);

·        спостерігається відставання у фізичному розвитку.

Учень-кардіолог розповідає про вплив тютюнових речовин на серце:

·        частішає пульс;

·        підвищується кров’яний тиск, звужуються судини;

·        збільшується навантаження на серце;

·        порушується живлення серцевого м’яза, що призводить до виникнення важких захворювань серця.

Учень-викладач валеології пропонує заходи організаційного характеру, спрямовані на боротьбу з курінням:

·        заборона реклами тютюнових виробів;

·        попереджувальні написи на упаковці сигарет;

·        зазначення кількості шкідливих компонентів у тютюні й тютюновому димі;

·        заборона продавати тютюнові вироби неповнолітнім;

·        заборона куріння у громадських місцях і на робочому місці;

·        роз’яснення шкоди куріння;

·        скорочення посівних площ, зайнятих тютюном.

Автор позакласного заходу пропонує подивитись фрагмент фільму, що може допомогти відмовитись від згубної звички – куріння. (Демонстрація фрагмента відео «Секрети маніпуляції. Куріння»)

Пропонується памятка «Як кинути курити»

1.      Оголосіть своїм друзям і рідним, що ви кидаєте курити.

2.      Не прагніть кинути курити «назавжди». Покиньте спочатку на один день, Наступного дня спробуйте знову не брати цигарку. Потім – знову, і так далі.

3.      Призначте день відмови від куріння й покиньте в цей день цю згубну звичку.

4.      Уникайте приміщення, де курять.

5.      Зробіть запаси жуйки, крапель від кашлю, моркви тощо.

6.      Нагадуйте собі, що після відмови від куріння ви навчитеся керувати своїм життям.

7.      Нагадуйте собі про свої життєві цілі та про те, що куріння заважатиме вам їх досягти.

 

«Памятайте! Усі перемоги починаються з перемог над самим собою. Перемагають сильні духом!» – такими словами закінчується пам’ятка «Як кинути курити».

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: